Філософський камінь
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Філософський камінь— в описах середньовічних алхіміків невідомий хімічний реактив, необхідний для успішного здійснення перетворення (так званої трансмутації) металів в золото.
Одним з головних завдань алхіміків було приготування двох таємничих речовин, за допомогою яких можна було б досягти перетворення (удосконалення) металів. Найбільш важливий з цих двох препаратів, який повинен був володіти властивістю перетворювати на золото не лише срібло, але і неблагородні (незавершені) метали, як наприклад свинець, ртуть та інші носив назву філософського каменя, великого еліксиру, магистеріуму, червоної тинктури, панацєї життя та еліксиру молодості.
Цій речовині приписувалася могутня сила: вона повинна була не лише перетворювати метали, але і служити універсальними лікам. Розчин її, так званий золотой напій (лат. аurum potabile), вжитий в малих дозах, повинен був зціляти всі хвороби, молодити старе тіло та робити життя тривалішим.
Інший таємничий засіб, вже другорядний по своїх властивостях, носив назву білого лева, білої тинктури або малого магистеріуму, та повинен був мати здатність перетворювати на срібло всі інші метали.
[ред.] Література
- К. Зелигманн «История магии и оккультизма»
