Фільварок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Gottesgabe Altfriedland 08.jpg

Фільва́рок або фольварок (пол. folwark, від нім. Vorwerk — хутір, ферма, господарство) — у Польщі, Литві, Україні та Білорусі у 14-19 століттях панський сільськогосподарський хутір, багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж. За панщини у фільварках використовувалася праця кріпосних селян, пізніше — наймана.

Етимологія[ред.ред. код]

«Фільварок» етимологічно — «маєток з будівлями; хутір або виселок».[1]

В Україні[ред.ред. код]

В українських землях Ф. вперше з'явилися в Галичині у XV ст. У більшості українських земель, що входили до складу Великого князівства Литовського, фільваркова система господарювання почала запроваджуватися з серед. XVI ст. У зв'язку з розвитком внутрішнього і особливо зовнішнього ринку (мануфактурне виробництво західноєвропейських країн потребувало сільськогосподарської сировини) у феодалів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції. З другого боку, новосформований шляхетський стан Великого князівства Литовського прагнув економічної стабільності господарства в умовах постійного перебування шляхтичів у військових походах. Згідно з «Уставою на волоки» (1557) спочатку на великокнязівських (державних землях) Великого князівства Литовського було проведено «волочну поміру» і найкращі землі віддано під Ф. Селяни зобов'язувалися виконувати дводенну панщину на тиждень з однієї волоки землі, що була у їхньому користуванні. У приватних маєтках магнати та шляхта також стали запроваджувати Ф. як найбільш економічно вигідні для них господарства. Поширенню Ф. сприяло не тільки обезземелення селян, але і наявність великої кількості вільних земель та колонізаційний процес у напрямку на схід і південний схід. Сільськогосподарська продукція у Ф. не лише вироблялась, але і перероблялася й відправлялася великими партіями на ринок у вигляді напівфабрикатів.

За Уставою на волоки безпосереднє управління фільварком здійснював «двірник», котрий слідкував за дотриманням визначених для фільваркового господарства вимог щодо його розмірів та способу ведення.

Подекуди Ф. мали тваринницький характер (плекання волів на укр. землях). Деякі Ф. поширили свою діяльність на с.-г. промисли (поташ, бортництво, гуральництво).

У XIX ст. Ф. через неприбутковість, брак модернізації с.-г. техніки і коштів, робочої сили почали занепадати (хоча у Гетьманщині Ф. зникли ще у серед. XVII ст.). На Правобережжі і в Галичині Ф. називалися панські (шляхетські) господарства й угіддя аж до революції 1917 чи ще й між двома світовими війнами в Польщі.

Нагадуванням про Ф. залишилися польські та старі українські географічні назви, як то Folwarki, Folwarki Tylwickie, Folwarki Wielkie; див. Малосілка тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) [та ін.]. — К.: Наук.думка, 1983 — .— (Словники України). ISBN 978-966-00-0816-8
    Т.6 : У — Я / Уклад. Г. П. Півторак [та ін.]. — 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.(с.:99)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]