Франсуа-Андре Данікан Філідор
| Франсуа-Андре Данікан Філідор | |
|---|---|
| фр. François-André Danican Philidor | |
 Портрет Філідора | |
| Народився |
7 вересня 1726 Дре, поблизу Парижа |
| Помер |
31 серпня 1795 (68 років).svg){kind=small} Лондон |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | шахіст, композитор |
| Галузь | музика[1], music composingd[1][1], шахи[1] і музична композиція[1] |
| Знання мов | французька[2][3] |
| Напрямок | класична музика |
| Жанр | опера |
| Magnum opus | Tom Jonesd[4] і Analysis of the game of chessd[5] |
| Рід | Філідор (значення) |
| Батько | André Danican Philidord |
| Брати, сестри | Anne Danican Philidord |
| IMDb | ID 3183356 |
Франсуа́-Андре́ Даніка́н Філідо́р (фр. François-André Danican Philidor, нар. 7 вересня 1726, Дре, поблизу Парижа — пом. 31 серпня 1795) — французький шахіст і музичний композитор. Найсильніший шахіст світу 2-ї пол. XVIII ст. Один із творців французької комічної опери.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Походив із роду придворних музикантів — відомим композитором, був, наприклад, його дід Андре[de]. Прізвище «Данікан» дослідники виводять із Данкан, що показує можливе шотландське походження предків. Другу частину прізвища, Філідор, одержав його дід від короля Людовіка XIII за подібність до італійського гобоїста Філідорі.
Вже у дитинстві виділявся непересічними здібностями у музиці і шахах.
Після закінчення придворної капели у Версалі переїжджає до Парижа, де грає у відомому кафе «Режанс». Цей заклад був шаховим центром столиці у XVIII столітті. Окрім гри в шахи юнак заробляє на життя уроками музики.
Вчителем Філідора став Сір де Леґаль — найсильніший шахіст Парижа. Дуже швидко Філідор починає грати на рівні з майстром, а невдовзі перемагати його, здобувши репутацію найкращого гравця Франції.
Лондонська слава[ред. | ред. код]
У 1745 році відвідує Голландію, де провів, зокрема, багато партій з англійськими офіцерами. Не в останню чергу завдяки їхнім зв'язкам Філідор у 1747 році перебрався до Лондона. Там у кафе «Слоутер» 21-річний француз упевнено перемагає всіх своїх суперників — відомого аналітика Александра Каннінґема, капітана Бертіна, вправного тактики Філіппа Стамма і сильного шахіста Абрагама Янсена.
Про перевагу Філідора над суперниками свідчать, наприклад, правила матчу проти Стамми: Стамма завжди грав білими, а нічия вважалася його перемогою. Навіть у таких умовах Філідор розгромив суперника 8:2 (+8 =1 -1). Янсена було переможено з рахунком 4:1.
У 1748 році шахіст здійснює поїздку до Голландії, де закінчує роботу над своїм посібником «Аналіз шахової гри». Твір вийшов у Лондоні 1749 року (всі 433 екземпляри були наперед замовлені ще до виходу книги) і став найкращим шаховим підручником XVIII століття. Відтоді книга витримала понад 100 видань, її було перекладено багатьма мовами.
У 1751 році їде до Пруссії, де живе у Потсдамі під особистим покровительством Фрідріха II, який захоплювався шахами. Там Філідор ознайомлюється з творами німецьких композиторів.
Пізні роки і музична творчість[ред. | ред. код]
По тому повертається до Англії, а 1754 року — до Парижа, де безуспішно добивається посади придворного капельмейстера. У Франції він зосередився на музичній діяльності, написавши, загалом, понад 25 опер.
Деякі твори:
- Блек (1759)
- Садівник і його барин (1761)
- Коваль (1761)
- Санчо-Панса на своєму острові (1762)
- Дроворуб, або Три бажання (1763)
- Чаклун
- Том Джонс (1765)
- Ернелінда (1767)
Композитор широко використовував у своїх творах популярні народні та фольклорні мотиви. Критики відзначали, що його музика яскравіша та різноманітніша від творів більшості сучасників.
Проживаючи в Англії Філідор мав можливість часто слухати музику Генделя, але, на думку спеціалістів, найбільше вплинула на композитора творчість Ґлюка.
Музична творчість не заважала Філідорові проводити багато часу у кафе «Режанс», де він був постійним відвідувачем. Наприклад, у 1781 році він підписав свою книгу «Аналіз» для американського громадського діяча і винахідника Бенджаміна Франкліна, який тоді був американським послом у Франції і захоплювався шахами.[6] На запрошення англійських шахістів регулярно їздив на ігри до Лондона. Після такого вояжу в 1792 році Франсуа надовго залишився в Лондоні, оскільки між Англією та Францією почалась війна. Філідор потрапив до списку емігрантів, яким згідно з новим законом було заборонено повертатися до Франції.
31 серпня 1796 року 68-літній Франсуа-Андре Данікан Філідор помер у Лондоні.
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ MusicBrainz — MetaBrainz Foundation, 2000.
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #12360383j // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ Стаття про Філідора на answers.com(англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Нейштадт Я. И. Некоронованные чемпионы. — Москва: Физкультура и спорт, 1975. — 302 с.
- Шахматы: Энциклопедический словарь. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — 621 с. ISBN 5-85 270-005-3
| ||||||||||||||||||||
