Філіппіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Філі́ппіка (грец. philippika)[1] — поняття, що вживається у кількох значеннях:

Вперше використання терміну належить афінському ораторові Демосфену, який закликав до опору проти македонського царя Філіпа II в IV столітті до н. е. (збереглося чотири промови проти Філіпа, причому четверту часто вважають неавтентичною). Згодом Цицерон, наслідуючи Демосфена, називав філіппіками свої промови, спрямовані проти Марка Антонія (у 44-43 роках до н. е.). До нашого часу дійшли чотирнадцять таких промов. також має таку назву твір Феопомпа Хіоського, який сьогодні зберігся лише фрагментарно. Пізніше термін вжив Франсуа Жозеф де Лагранж-Шансель[en] написавши філіппіки, які були інвективними творами, спрямованими проти регента Франції Філіппа II Орлеанського. Сьогодні філіппіками називають гнівні промови.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Philippic. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 27 січня 2022. 

Література[ред. | ред. код]

  • Gero von Wilpert, Sachwörterbuch der Literatur, Alfred Kröner Verlag, Stuttgart, 1989, S. 680.
  • Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007

Посилання[ред. | ред. код]