Філіппінська операція (1941-1942)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Філіппінська операція (1941 — 1942)
Друга світова війна, Тихоокеанський театр військових дій
JapaneseTroopsBataan1942.jpg Японські солдати святкують перемогу в битві за Батаан
Дата 8 грудня 19418 травня 1942
Місце Філіппіни
Результат Рішуча перемога Японії, окупація Філіппін японцями.
Противники
Філіппіни Філіппіни
США Сполучені Штати Америки
Японія Японська імперія
Командуючі
США Дуглас Макартур
США Джонатан Вейнрайт
Філіппіни Філіппіни Мануель Кесон
Японія Масахару Хомма
Сили сторін
151 000[1] 129 435[2]
Військові втрати
2500 загиблих
5000 поранених
100 000 полонених
1200 загиблих
500 зниклих безвісти
1100 поранених

Філіппінська операція (1941–1942) — вторгнення Японії на Філіппіни та захист островів філіппінськими та американськими військами. Сили союзників за загальною чисельністю особового складу перевершували японські війська, але були погано озброєні і навчені (це стосується в першу чергу філіппінських підрозділів), японці також перевершували їх за кількістю техніки. Крім того, після захоплення Японією Голландської Ост-Індії та Малайї постачання архіпелагу, який опинився в глибокому тилу ворога, виявилося утруднене, що в кінцевому рахунку і призвело до того, що війська здалися Японії.

Передумови[ред.ред. код]

Після Іспансько-американської війни 1898 року філіппінці на чолі з Еміліо Агінальдо намагалися проголосити незалежність від Іспанії, але американці були проти цього, що призвело до Філіппіно-американській війні. Після неї Філіппіни стали залежною територією США.

У 1935 році острови отримали статус автономії в рамках США. Президентом Співдружності Філіппін став Мануель Кесон. Повну незалежність ця держава повинна була отримати до 1945 року. Тому до початку війни Філіппіни знаходилися в перехідному стані (від автономії до незалежності) і вже мали свій уряд і свою власну армію. Крім того, на території архіпелагу знаходилися і американські війська. Це підпорядкування значно ускладнило оборону островів.

Плани сторін[ред.ред. код]

У японських планах операція по захопленню Філіппін була частиною «Великої війни в Південно-Східній Азії», яка включала також захоплення багатою стратегічною сировиною Голландської Ост-Індії, операцію проти британських військ в Малайї і нейтралізацію Тихоокеанського флоту США в Перл-Гарборі.

Захоплення архіпелагу мав для Японії не економічну чи політичну, а в основному стратегічну мету. Якби вони могли нейтралізувати американський флот, що базувався на Філіппінах і американську авіацію на філіппінських аеродромах, то для них не мало значення, як довго сухопутні війська США будуть захищати острова.

Японський план спочатку передбачав висадку в декількох місцях і захоплення основних аеродромів на острові Лусон.

Об'єднаними американськими та філіппінськими військами командував генерал Дуглас Макартур. Існують різні оцінки його діяльності на цій посаді. З одного боку саме він переконав президента Рузвельта в тому, що Філіппіни потрібно захищати (до цього вважалося, що захист архіпелагу не має сенсу у зв'язку з його віддаленістю від основної території США і труднощами постачання). З іншого боку в провину йому іноді ставиться не дуже добре знання театру військових дій на той час.

Хід операції[ред.ред. код]

Японські вогнеметчики на Батаані

14-я японська армія почала операцію 8 грудня 1941 року з вторгнення на острів Батан. Через два дні японці почали вторгнення на острів Камігуїн і в північну частину острова Лусон. Основне вторгнення почалося рано вранці 22 грудня на східному узбережжі острова Лусон.

24 грудня генерал Дуглас Макартур відвів основну частину військ на півострів Батаан. Столиця Філіппін — Маніла була захоплена японськими військами 2 січня 1942 року.

Битва за Батаан (7 січня9 квітня 1942) — одна з вирішальних битв Філіппінської операції. Придушення опору американо-філіппінського угруповання на півострові Батаан і острові Коррехидор дало можливість японцям встановити контроль над островом Лусон і всім Філіппінським архіпелагом.

Битва за Коррехидор (5 травня6 травня 1942) — разом з битвою за Батаан, була однією з вирішальних битв Філіппінської операції.

Острів Коррехидор, перетворений у фортецю, перекривав вхід в Манільський затоку. Острів знаходився в облозі і піддавався атакам з моря і повітря, які тривали до кінця квітня 1942 року. 5 травня, після тижневої артилерійської підготовки, японські війська штурмували острів. Наступного дня гарнізон Коррехідора капітулював. Захоплення острова став завершальним етапом підкорення японцями північних Філіппін.

Наслідки[ред.ред. код]

Загиблі учасники Батаанського маршу смерті.

Американські та філіппінські війська понесли великі втрати, понад 100 тисяч солдатів і офіцерів потрапило у полон.

Японці конвоювали військовополонених у табори. Військовополонені повинні були йти пішки, багато хто не витримували довгого переходу і вмирали по дорозі. Тисячі військовополонених загинули від виснаження, зневоднення, хвороб, поранень, безпричинних тортур і страт.

Усі острови Філіппінського архіпелагу були захоплені японцями до червня 1942 року.

Поразка союзних військ призвела до окупації Філіппін, яка тривала два з половиною роки. Під час окупації японськими військами були вчинені численні військові злочини, такі як Марш смерті на півострові Батаан. До них відносяться також погані умови утримання в японських таборах для військовополонених.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «The Fall of the Philippines» (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-31. Процитовано 2009-08-14.  p. 18. Чисельність філіппінської армії — близько 120 тис. осіб і чисельність американських військ — 31 тис. осіб
  2. «Reports of General MacArthur» (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-31. Процитовано 2009-08-14.  Загальна чисельність всіх підрозділів 14-ї армії і військово-повітряних сил. Максимальна чисельність сухопутних військ становила близько 100 тис. осіб