Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Філіп II Август (фр. Philippe II Auguste; * 21 серпня 1165 — † 14 липня 1223, Мант) — король Франції. Правив спільно з батьком з 1179 по 1180 рік, і самостійно з 1180 по 1223 рік. Перший король Франції, який почав використовувати власне титул «король Франції» (rex Franciae) замість титулу «король франків» (rex Francorum або Francorum rex), а також перший монарх з династії Капетингів, який передав владу спадкоємцю, не коронуючи його за свого життя.
Біографія [ред.]
Філіп II Август був сином Людовика VII Молодого і його третьої дружини, Аделі Шампанської. Належав до роду Капетингів. 1185 року в результаті чотирилітньої війни Філіп узяв верх над коаліцією Фландрії, Бургундії і Шампані. За домовленістю з тестем Балдуїном VIII, графом Фландрії і Геннегау, придбав Артуа і долину верхньої Сомми — як придане дружини Ізабелли де Ено. Проте успіхи Філіпа в боротьбі за Анжуйське графство (володіннями Генріха II у Франції), поки в Англії правили сам Генріх ІІ і Річард I, були незначні. У 1191 Філіп разом з Річардом взяли участь в третьому хрестовому поході, що не перешкодило їм незабаром відновити військові дії один проти одного. 1199 року на англійський трон зійшов Іоанн Безземельний, і Філіп був вимушений погодитися з фактом приналежності йому Нормандії, Анжу і Аквітанії. Проте в 1202 р. Іоанн відмовився з'явитися перед Філіпом як сюзерен, щоб відповісти на скарги щодо зловживань. Французький суд звинуватив Іоанна у злочині, несумісному з положенням васала і оголосив про перехід його володінь до французької корони.
Після того, як в 1202 Іоанн захопив в полон свого племінника Артура, герцога Бретані, і роком пізніше, ймовірно, його убив, він зробив дуже мало для того, щоб врятувати Анжуйські володіння у Франції. Ман, Турень, Анжу, Бретань і Нормандія відійшли до Франції, і Іоанну вдалося зберегти лише частину Аквітанії. У 1213 Іоанн створив коаліцію, куди увійшли імператор Оттон IV і деякі французькі аристократи. У 1214 Філіп одержав перемогу над цією коаліцією в битві під Бувіном, що дозволило Франції зайняти положення провідної європейської держави. Філіп і його спадкоємці отримали вигоди і з хрестового походу на альбігойців, під час якого в 1226 син і спадкоємець Симона де Монфора, Аморі де Монфор поступився французьким королям права на графство Тулузи.
Філіп — один з найбільших королів середньовічної Франції, за допомогою розумної державної політики і вдалих воєнних дій розширив королівський домен і підсилив свою владу за рахунок феодальних володарів, протиставивши їм міські комуни і призначених чиновників (бальї і сенешалів). Покращив фінансове положення Франції: Філіпу вдалося зібрати значну казну, передану ним на зберігання тамплієрам. Він же в 1215 утвердив статут Паризького університету.
Помер Філіп в Манті 14 липня 1223 року.
Шлюби і діти [ред.]
Плсилання [ред.]
.jpg)
