Фінансово-економічна криза 2008—2009 року в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Виникнення фінансової та економічної кризи в Україні стало очевидним восени 2008 року після погіршення ряду економічних показників та повідомлень про фінансові проблеми ряду провідних комерційних банків країни. Так, ЗМІ повідомляли про істотне скорочення попиту на залізо та сталь, що призвело до зменшення обсягів експорту та надходження валюти до Української економіки.[1] Восени та на початку зими ціни на нерухомість впали на 25 %, було призупинено понад 80 % будівельних проектів.[2]

За оцінкою МВФ, обчислений у доларах США ВВП України за 2009 рік скоротився на 35.6% (179.6 млрд дол. 2008 проти 115.7 млрд дол. 2009-го).[3]

Падіння експортних цін викликало зростання дефіциту торгового балансу, що поряд з відтоком інвестицій з України викликало значне від'ємне сальдо платіжного балансу і призвело до девальвації гривні майже на 60%. [4]
Зміна реального ВВП на початок 2009 року за країнами. Україна одна з найбільш постраждалих.[5]
   +10%>
   +8-10%
   +6-8%
   +2-4%
   +0-2%
   -0-2%
   -2-4%
   -4-6%
   -6-8%
   -8-10%
   <-10%

Передумови[ред.ред. код]

Обсяги грошової маси та інші грошові агрегати за роками до кінця 2008 року. Червоним кольором позначено грошовий агрегат M0.

Станом на початок 2004 року валовий зовнішній борг України становив $23 811 млн, станом на початок жовтня 2008 року — $105 429 млн.[6][7]

Починаючи з 2006 року Україна мала від'ємне сальдо зовнішнього торговельного балансу: в 2006 році — $3 068 млн, в 2007 — $8 152 млн.[8], за перші 9 місяців 2008 року — $10 071 млн.[9]

В цілому за підсумками 2008 року тіньова економіка зросла на 3.1 процентного пункту, до 31% від ВВП, що стало максимальним показником з 2001 року.[10]

Реакція[ред.ред. код]


Заходи з подолання кризи[ред.ред. код]

З метою стабілізації фінансового ринку та допомоги комерційним банкам, Національний банк України залучив 16.5 млрд. дол. США кредиту від Міжнародного валютного фонду. В листопаді урядом було залучено кредит в розмірі 3 млрд. гривень для покриття бюджетного дефіциту.[11] Також урядом прийнято низку антикризових нормативних актів, зокрема в сфері будівництва та банківській сфері.

Наслідки[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

Динаміка реального ВВП України, починаючи з 1990 року

За попередніми прогнозами Міністерства фінансів України, валовий внутрішній продукт знизиться на 5 %.[11] Однак у варіанті бюджету, ухваленому Верховною Радою 26 грудня, прогнозувалось зростання ВВП на 0.4 %.[12] Урядом було заборонено оприлюднення оперативної статистичної інформації про макроекономічні показники України. Інформацію про ВВП за перший квартал 2009 року було оприлюднено 30 червня. Так, за перший квартал ВВП знизився на 20.3 % (в постійних цінах 2007 року), дефлятор ВВП дорівнював 22.4 %.[13]

ВВП України за ІІІ квартал 2009 року (в постійних цінах 2007 року), у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, за попередніми даними знизився на 15,9%. Оприлюднення остаточних даних за ІІІ квартал очікується 30 грудня 2009 року. [14]

За даними Міністерства економіки, рівень тіньового сектору економіки України за підсумками ІІ кварталу 2009 року становить 36% від офіційного ВВП. За попередніми оцінками, державний бюджет України, в результаті збільшення тіньового сектору, у 2009 році може недоотримати понад 100 млрд грн. [15]

У ІІІ кварталі 2009 року Держкомстат України зафіксував двократне — до $432 млн. — прискорення відтоку прямих іноземних інвестицій з України. В результаті відтоку та курсової переоцінки притік прямих іноземних інвестицій у ІІІ кварталі 2009 року скоротився до $614 млн. Опитування керівництва провідних іноземних інвестиційних компаній, яке було проведене у жовтні 2009 року дослідницьким центром компанії Appleton Mayer, показало значне погіршення інвестиційного клімату в Україні. Так, за даними дослідження, 69% керівників іноземних інвестиційних компаній не збираються в найближчий час вивчати питання інвестування в економіку України. При цьому 34% іноземних інвестиційних компаній, які вже працюють в країні, збираються піти з України, а 26% — заморозити свої проекти. [16] [17]

У жовтні 2008 року промислове виробництво скоротилося на 20 % (по відношенню до жовтня 2007 року), а спад виробництва в ключовій експортній галузі України, металургії, досяг 36 % (жовтень 2008 року у порівнянні з жовтнем 2007 року). У листопаді промисловість звалилася вже на 28,6 % у порівнянні з листопадом 2007 р.

Зарплати[ред.ред. код]

Уперше з початку року в Україні знизився показник середньої заробітної плати. За підсумками серпня він становив 1870 гривень. Це на 60 гривень менше, ніж у попередньому місяці.[18] Протягом жовтня 2008 борги по зарплатах зросли ще на 2 відсотки і станом на листопад становили близько мільярда гривень. Найбільше заборгували працівникам машинобудівної, металугійної, транспортної і аграрної галузі. Про затримки зарплат повідомляють також ті, хто працює у бюджетній сфері. Вперше за кілька років невчасно виплачують пенсії.[11]

В порівнянні з серединою 2008 року, середня зарплата влітку 2009 року в доларовому еквівалентні зменшилась з $343 до менш ніж $240, хоча в гривнях вона номінально зросла від 1735 грн. до 1845 грн. на місяць.[19]

Банківський сектор[ред.ред. код]

Поширення інформації про конфлікт міноритарних акціонерів[20][21] з керівництвом Промінвестбанку спричинило появу невпевненості серед вкладників банку. В грудні 2008 року російський Внешекономбанк повідомив про придбання Промінвестбанку.[22]

11 жовтня 2008 року НБУ «з метою нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи» постановою № 319 частково обмежив активні операції банків, заборонив дострокового виконання договорів по внесках і ввів 5-процентний коридор коливань курсу на готівковому ринку. Передбачалось, що обмеження діятимуть до стабілізації банківської системи України.[23] Повідомлялось, що постановою № 413 від 5 грудня 2008 р. Нацбанк скасував дію своєї антикризової постанови № 319. Постановою № 319 зокрема вводилася заборона на дострокове розірвання договорів про депозити. Однак згодом банк відзначив, що вказаний пункт постанови № 319 залишається в силі.[23][24]

В першій половині червня 2009 урядом було націоналізовано три «проблемні» банки: «Укргазбанк», «Родовід Банк» та «Київ». Загалом було витрачено 9.57 млрд гривень. Мінфін мав надрукувати ОВДП, ними уряд сплатити за банки, а потім за ці державні облігації банки отримають «живі» кошти в НБУ. В Укргазбанку уряд отримає 84.21 % акцій за 3.2 мільярди гривень, в «Родовід Банку» — 99.97 % за 2.809 мільярди, і в банку «Київ» — 99.93 % за 3.563 мільярди.[25]


Будівництво[ред.ред. код]

Ринок житла[ред.ред. код]

Зміна ринку житла в Україні розпочалася з того, що у серпні 2008 р. ставки за іпотечними кредитами підняли 85 % вітчизняних банків, значно піднявши при цьому вимоги до позичальників. Наступним етапом була заборона НБУ видачі кредитів в іноземній валюті. Як наслідок на ринку відбувся відтік фінансових засобів, що призвело до занепад ринку іпотеки, а отже і до скорочення попиту, адже 70 % придбання житла здійснювалося за рахунок отриманих іпотечних кредитів. За даними Міністерства Юстиції в минулому році кількість укладених договорів купівлі-продажу квартир зменшилась на 18 % порівняно із 2007 р і склала 303.2 тис. Падіння цін відбулося у всіх областях України, так у столиці воно склало 50 %, в Ужгороді — 60 %, у Харкові — 40 %, а у менших містах ринок житла взагалі занепав.

17 червня 2009 роком Урядом було схвалене рішення виділити 2 млрд гривень з Державної іпотечної установи для участі в акціонах з метою придбання готового та готового на більш ніж 70 % житла з подальшою передачею в чергу пільговиків.[26][27]

Ринок новобудівель[ред.ред. код]

Ринок новобудівель в Україні, що активно розвивався протягом останніх років, взагалі занепав, залишивши безліч розпочатих будівель. Так, наприклад, у Києві до кінця зими було заморожено 80 % будівництв.

За даними Державного Комітету Статистики та Міністерства регіонального розвитку та будівництва

Головною причиною знову ж є замороження іпотеки. Міністерство Юстиції також дозволило банкам забирати закладене майно без суду, якщо заборгованість по ним сягає 90-120 днів (відповідно заключених договорів після 18 лютого поточного року). Значною також є проблема недобудов, адже клієнти вклавши кошти можуть не отримати свого житла. В свою чергу забудовники не бажають знижувати ціни, виправдовуючи це тим, що рентабельність новобудов становить не більше 10-15 %, і зниження вартості на 30-40 % призведе до зупинки будівництва взагалі. Проте на думку ріелторів ціни на новобудівлі впадуть уже літом до порогу собівартості, а недобудови — і того менше.

Перспективою подальшого розвитку новобудівель, на думку забудовників, є розвиток власних систем кредитування, зі строком виплати у 5-20 р, та середній ставці 7-14 % річних.

Ринок оренди житла[ред.ред. код]

Щодо ринку оренди житла, то він явно демонструє лібералізацію, переводячи розрахунки в національну валюту, та значно збільшуючи пропозицію. На ринок вийшло багато власників майна, котрі відклали його продаж через кризу. Так, наприклад у Києві, пропозиція орендувати житло зросла майже вдвічі, становивши в вересні 2008 р — 14 тис., зросла до 23,7 тис. Схожа ситуація наявна також і у регіонах. Середня вартість оренди однокімнатної квартири в спальному районі впала більше ніж на $100. Навіть ціни на дорогі апартаменти, що традиційно менш вразливі до цінових коливань, впали в середньому на 40 %.

Ринок комерційної нерухомості[ред.ред. код]

На комерційну нерухомість в Україні спостерігається різке падіння попиту відносно всіх її сегментів. Кількість пропозиції перевищує реальний рівень попиту уже в 1,5 раза. Так, навіть в порівнянні з груднем минулого року спільне число операцій зменшилося на 21 %, а їх сума скоротилася в 1,2 — 1,4 раза. З метою заохочення збуту власники знизили ціни, а також готові продавати та здавати в оренду свої приміщення в національній валюті. Більше 50 % оренди і 30 % продажів приміщень представлені у гривнях.

Також відбулося зниження цін на на офісну нерухомість, в середньому на 25 %.

Ринок землі[ред.ред. код]

Відповідно до загальної тенденції ціни на землю також впали. Зниження відбулося в середньому на 50 %, подекуди і більше. І землі, котрі були яблуком чвар забудовників котеджних містечок, залишилися нікому непотрібними.

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://novynar.com.ua/worldabus/43285
  2. Biz.Liga.Net: Жилая недвижиомсть, итоги года.
  3. Гальчинський, Анатолій (№ 6 (786) 20 — 26 лютого 2010). «Вилікувати економіку можна тільки на ліберальних засадах». Юрій СКОЛОТЯНИЙ (Дзеркало Тижня). Процитовано 22 лютого 2010. 
  4. Національний Банк України
  5. CIA world factbook
  6. «НБУ: Зовнішній борг України». Архів оригіналу за 2013-06-27. 
  7. Тут валовий зовнішній борг за станом на певну дату — це загальний обсяг заборгованості за всіма існуючими, але в жодному разі не умовними, зобов'язаннями, що мають бути сплачені боржником у вигляді основної суми та/або відсотків у будь-який час у майбутньому, і які є зобов'язаннями резидентів цієї економіки перед нерезидентами. Тобто, валовий зовнішній борг України включає зобов'язання всіх економічних секторів України перед нерезидентами. «Методичний коментар до статистики зовнішнього боргу України». Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2009-02-09. 
  8. «Основні показники економічного і соціального стану України 2001-2008 роки». Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2009-02-09. 
  9. http://www.bank.gov.ua/Macro/pok_2008.htm
  10. http://www.epravda.com.ua/news/4a76776c4e672/
  11. а б в «ВВП наступного року зменшиться на 5 відсотків». 27 листопада 2008. 
  12. http://www.dt.ua/2000/2040/65084/
  13. Валовий внутрішній продукт і валовий національний доход України за 1 квартал 2009 року
  14. ВВП Украины за III квартал 2009 г снизился на 15,9%, «Перший Діловий», 16 листопада 2009.
  15. Тенизация украинской экономики - 36% от ВВП, ЛІГА.net, 27 жовтня 2009.
  16. Юрій Панченко, Украина теряет инвесторов, журнал «Комерсант Україна», №198, 16 листопада 2009.
  17. Investment climate in Ukraine: Global Survey of Foreign Investors, 5 листопада 2009.
  18. «30 вересня: світова фінансова криза вдарила по гаманцях українців. Огляд преси». 2008-11-27. 
  19. http://tyzhden.ua/Publication/2248
  20. http://www.dt.ua/2000/2245/64089/
  21. http://www.dt.ua/2000/2245/63644/
  22. http://novynar.com.ua/business/49165
  23. а б «НБУ підтвердив заборону на дострокове зняття депозитів». Процитовано 2008-12-18. 
  24. http://www.rbc.ua/ukr/newsline/2008/12/10/476391.shtml
  25. Володимир Хамлетс, Уряд націоналізував перші три банки, Економічна правда, 11 червня 2009.
  26. http://www.pravda.com.ua/news/2009/6/17/96732.htm
  27. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=223022095&cat_id=43255

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.