Фірсов Єгор Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фірсов.
Єгор Павлович Фірсов
Народився 1 грудня 1988(1988-12-01) (35 років)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність політик
Відомий завдяки політик, держслужбовець
Alma mater Донецький національний університет
Членство Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада т.в.о. голови Державної екологічної інспекції України (2019–2020)
Партія Наша Україна (2006), Єдиний Центр і УДАР
Україна Народний депутат України
VII-го скликання
УДАР 24 квітня 2014 — 26 жовтня 2014
VIII-го скликання
безпартійний, фракція Блоку Порошенка 26 жовтня 2014 — 8 лютого 2016
безпартійний, позафракційний 8 лютого 2016 — 25 березня 2016

Картка на сайті Верховної Ради України

Єго́р Па́влович Фі́рсов (нар. 1 грудня 1988(1988-12-01) (35 років), Донецьк) — український політик, наймолодший народний депутат України 7-го скликання, народний депутат 8-го скликання (до 25 березня 2016).

Тимчасово виконуючий обов'язки Голови Державної екологічної інспекції (з 20 листопада 2019 по 13 травня 2020 року)[1][2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1 грудня 1988 року у Донецьку. У 2014 році з відзнакою закінчив економіко-правовий факультет (нині юридичний) Донецького національного університету за спеціальністю «Правознавство».

Політична діяльність[ред. | ред. код]

24 квітня 2014 року прийняв присягу народного депутата VII-го скликання[3]. У цьому скликанні був членом Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики. Автор законопроєкту «Про про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини». Автор Закону «Про Звернення до Європейського Парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, національних парламентів країн-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні»[4][5].

На парламентських виборах в листопаді 2014 року висувався за партійним списком партії «Блок Петра Порошенка», приєднавшись за квотою партії «УДАР»[6][7], ставши одним з наймолодших депутатів скликання[8]. У VIII скликанні став членом Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції[6]. У VIII скликанні став членом Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції.

У листопаді 2015 увійшов до складу внутрішньофракційної групи «Антикорупційна платформа»[9]. 8 лютого 2016 року вийшов із фракції «БПП» через позицію партії в конфлікті між міністром економічного розвитку Айварасом Абрамавічусом і депутатом Ігорем Кононенко[10]. Сам Фірсов заявив про те, що не бажає залишатися в партії і фракції, чиї лідери займаються «корупційною діяльністю»[11].

28 березня ЦВК України позбавила Фірсова мандата разом з Миколою Томенком після припинення їх повноважень з'їздом БПП[12][13].

Висунув свою кандидатуру на довиборах народного депутата 17 липня 2016 року в Чернігові. Згідно з червневим соцопитуванням КМІС посів друге місце з 5,7 % голосів, поступаючись будівельному підприємцеві Максиму Микитасю (14,1 %)[14]. За підсумками голосування зайняв п'яте місце з результатом 4,07 % (1 980 голосів)[15].

У травні 2018 року Фірсов з командою партії «Альтернатива» підтримав Анатолія Гриценка на президентських виборах. Став автором Екологічної стратегії 2020 — програми, з якою Гриценко йшов на вибори. У 2019 став кандидатом від «Громадянської позиції» на парламентських виборах[16].

Державна служба[ред. | ред. код]

У листопаді 2019 року, при уряді Олексія Гончарука, був призначений тимчасовим виконувачем обов'язків Голови Державної екологічної інспекції України з метою реформування цього держоргану.

На посаді Фірсов запам'ятався гучним штрафом для компанії Ріната Ахметова. Гірничо-металургійна група Метінвест заплатила 10 мільйонів гривень компенсації за екологічну шкоду, які були нараховані після перевірки Маріупольського металургійного комбінату. Вперше за всю історію існування інспекції, ММК виплатив таку суму за порушення природоохоронного законодавства[17].

За час роботи Фірсова в ДЕІ було нараховано рекордну суму збитків державі, нанесених суб'єктами господарювання[18]. Єгор Фірсов звільнив 80 % старого керівництва, пояснюючи це тим, що співробітники були нерезультативними і корумпованими[19]. В Екоінспекції вперше були протестовані дрони з онлайн-газоаналізаторами, які планувалося впровадити на постійній основі для полегшення роботи інспекторів та нівелювання корупційної складової[20]. Екоінспекція вперше за 4 роки зайшла на перевірку Київводоканалу, який є лідером забруднювачів водних ресурсів України. Загальна сума завданих державі збитків — понад 10 млн грн[21].

У березні 2020 року під час перебування на посаді голови Екоінспекції, Фірсову спалили автомобіль під його будинком[22].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

З перших днів Євромайдану був активним його учасником. 23 листопада 2013 Єгор Фірсов виступив на київському Майдані як представник Донецька[23]. Організатор Автомайдану в Донецькій області. Один з координаторів Комітету патріотичних сил Донбасу.

Після того, як Фірсова позбавили депутатського мандата, вже як незалежний юрист він займався екологічними проблемами Донецької області. Фірсов залучав до цього питання ОБСЄ, міжнародні інституції, щоб змусити окупаційну владу вирішувати питання затоплених шахт, які завдають ґрунтовим водам величезної шкоди[24].

Фірсов активно виступає за екологічний порядок денний. Організовував акції під Дарницькою ТЕЦ, яка є одним з найбільших забруднювачів міста Київ[25]. Під час роботи в Держекоінспекції брав активну участь у розробці законопроєкту «Про державний екологічний контроль» № 3091[26].

Погляди[ред. | ред. код]

Єгор Фірсов вважає, що для вирішення кризи на Донбасі потрібно, з одного боку, забезпечити таке позиціонування України на Донбасі, щоб донеччани відчули себе частиною України, та відповідну інформаційну політику[27], а з іншого боку — збудувати нову економіку на основі сучасних технологій, молоді та закордонних інвестицій[28]. Фірсов вважає, що зараз найбільш актуальним і важливим питанням для влади має стати питання охорони довкілля, оскільки якщо продовжувати його ігнорувати, ми зіткнемося з величезною кризою[29].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків Голови Державної екологічної інспекції України на Фірсова Є. П. [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.] Кабінет Міністрів України (20 листопада 2019)
  2. ↑ Очільника Держекоінспекції Фірсова звільнили за прискореною процедурою. DT.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  3. ↑ Егор Фирсов: «Украинский Донецк — дело будущего, а не настоящего». The Kiev Times (рос.). 11 травня 2014. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 22 серпня 2020.
  4. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
  5. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
  6. ↑ а б Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
  7. ↑ Егор Фирсов: То ли президент не разобрался в ситуации, то ли он будет покрывать Кононенко до последнего. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
  8. ↑ Молоді депутати в новій Верховній Раді (укр.), архів оригіналу за 2 вересня 2020, процитовано 22 серпня 2020
  9. ↑ Частина депутатів БПП створили окрему групу. LB.ua. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  10. ↑ Абромавичус vs Кононенко. gordonua.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  11. ↑ Фирсов выходит из фракции БПП. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  12. ↑ ​Гройсман объявил о досрочном прекращении депутатских полномочий Томенко и Фирсова. ukranews_com (рос.). Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 29 березня 2017.
  13. ↑ Фирсов и Томенко остались без мандатов, ЦИК зарегистрировала преемников. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 28 серпня 2020.
  14. ↑ ЧЕРНиговскАЯ дыра на избирательной карте. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  15. ↑ На виборах у Раду в Чернігові переміг Микитась. LB.ua. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  16. ↑ Гриценко представив першу десятку своєї партії. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  17. ↑ “Метинвест” Ахметова заплатил 10 миллионов штрафа за экологический ущерб. Экономическая правда (рос.). Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  18. ↑ Державна екологічна інспекція України. www.dei.gov.ua. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 6 березня 2020.
  19. ↑ Фирсов о причинах увольнения, сопротивлении крупных предприятий, экологическом законе, вырубке лесов и загрязнении вод. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  20. ↑ Уманец, Анна. Єгор Фірсов, в.о. голови Держекоінспекції: Нові підходи до роботи ДЕІ. gp.org.ua. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  21. ↑ Цензор.НЕТ. "Киевводоканал" не проверяли больше 4 лет. Нанесенный окружающей среде ущерб превышает 10 млн, - Фирсов. Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  22. ↑ Ексдепутат Єгор Фірсов повідомив, що в Києві спалили його машину. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  23. ↑ Егор Фирсов - Донецк на Евромайдане (выступление 23.11.2013). Архів оригіналу за 3 квітня 2016.
  24. ↑ Фірсов про причини звільнення, опір великих підприємств, екологічний закон, вирубку лісів і забруднення вод. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  25. ↑ Кияни мітингували під Дарницькою ТЕЦ.
  26. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  27. ↑ Єгор Фірсов: «Жити по-новому? Поживемо – побачимо». tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  28. ↑ Егор Фирсов: «Украинский Донецк — дело будущего, а не настоящего». The Kiev Times (рос.). 11 травня 2014. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2020.
  29. ↑ Зберегти довкілля. План дій. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фірсов Єгор Павлович
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фірсов_Єгор_Павлович&oldid=39649849