Фісанович Ізраїль Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ізраїль Ілліч Фісанович
Народився 10 (23) листопада 1914(1914-11-23)
Єлисаветград
Помер 27 липня 1944(1944-07-27) (29 років)
Країна СРСР СРСР
Вид ЗС ВМФ СРСР ВМФ СРСР
Рід військ підводні сили
Роки служби 19361944
Звання CCCP navy Rank kapitan-lejtnant infobox.svg Капітан-лейтенант
Командування підводний човен «М-172»
Війни/битви Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Військово-морський хрест (США)

Ізраїль Ілліч Фісанович (10 (23) листопада 1914(19141123), Єлисаветград — 27 липня 1944) — Герой Радянського Союзу (1942), у роки німецько-радянської війни командир підводного човна «М-172» 3-го дивізіону бригади підводних човнів Північного флоту СРСР, капітан-лейтенант.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 10 (23) листопада 1914 року в місті Єлисаветград (нині — місто Кіровоград, Україна). Єврей. Член ВКП (б) з 1939 року. Закінчив школу ФЗУ.

У Військово-Морському флоті з 1932 року. Закінчив у 1936 році Військово-морське училище імені М. В. Фрунзе. Служив на підводних човнах на Балтійському та Північному1938 року) флотах. Пройшов шлях від командира підводного човна до флагманського штурмана бригади підводних човнів.

Учасник радянсько-фінської війни 19391940 років. Як флагманський штурман з'єднання забезпечував несення позиційно-дозорної служби, проводку транспорту по внутрішніх комунікаціях. У 1940 році направлений на Вищі спеціальні курси командного складу підводного плавання (місто Ленінград), тут зустрів початок німецько-радянської війни.

Повернувся на Північний флот. 7 липня 1941 року прийняв командування підводним човном «М-172» бригади ПЧ Північного флоту. У серпні-вересні 1941 року, діючи на комунікаціях противника в Баренцевому морі, потопив 3 ворожих транспорта.

До весни 1942 року зробив 17 бойових походів, в яких провів 12 торпедних атак. Вважається, що було потоплено 8 транспортів противника. Так само виконав два спецзавдання з висадки на узбережжі Норвегії та зняття з нього розвідгрупи. Човен «М-172» був нагороджений орденом Червоного Прапора, а в липні 1943 року став гвардійським.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 квітня 1942 року за «мужність і відвагу, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками», капітан-лейтенанту Фісановичу Ізраїлю Іллічу присвоєне звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 658).

У червні 1943 року Фісановича призначено командиром 6-го дивізіону підводних човнів, сформованого з новоприбулих на флот човнів типу «М». У квітні 1944 року призначений командиром підводного човна, переданого Великобританією Радянському Союзу, і відбув до Англії.

У травні прийняв командування підводним човном «В-1», зі складу флоту Італії, який був переданий Радянському Союзу в рахунок репарацій. 25 липня човен відійшов з порту Лервік, але в Кольську затоку не прийшов. Під час руху з Англії човен загинув, екіпаж довгий час вважався зниклим без вісті.

Існувало кілька версій трагедії. За однією — підірвалася на плаваючій міні, по іншій — сталася аварія. Вірогідніша версія: човен відхилився від встановленого маршруту руху, 27 липня був атакований англійським літаком «Ліберейтор» (помилково як німецький) і потоплений глибинними бомбами.

Нагороди, вшанування[ред.ред. код]

Нагороджений орденом Леніна (3 квітня 1942 року), 2 орденами Червоного Прапора (3 листопада 1941; 2 червня 1942), орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (29 січня 1943), вищою морської нагородою США — «Морським хрестом».

Герой Радянського Союзу І. І. Фісановича навічно зарахований до списків військової частини. Його ім'ям названо вулицю в місті Полярний Мурманської області. У Кіровограді та Харкові в пам'ять про славетного земляка встановлено меморіальну дошку і пам'ятний знак. У вересні 2009 року в Шотландії в порту Данді було відкрито пам'ятник підводникам, загиблим в роки Другої світової війни, серед сотень прізвищ висічені і імена радянських моряків екіпажу Фісановича.

Література[ред.ред. код]

  • Военные моряки — герои подводных глубин. Кронштадт. Кучково поле. 2006.(рос.)
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988(рос.)
  • Головко А. Г. Вместе с флотом. — М.: Воениздат, 1960(рос.)
  • Зингер М. Э. Герои морских глубин. М.: Воениздат, 1959.(рос.)
  • Навечно в строю. Книга 3. М.: Воениздат, 1961(рос.)
  • Семёнов Г. К. Дорогие мои харьковчане. Харьков, 1984.(рос.)