Фітинг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мідні фітинги для паяння (кутник 45 ° з коротким радіусом, трійник, кутник 90 ° з довгим радіусом, перехідники...)
Трубопровідна арматура: 1) Мідь (паяння); 2) Чорний метал або жовта мідь (різьбові); 3) Латунь (обтиснення); 4) Латунь (обтиснення до спайки); 5) Латунні перехідники.

Фі́тинг — фасонна деталь, якою з'єднують труби. Муфта, трійник, коліно, ніпель, кутовий поворот тощо, якою з'єднують (на різь або паянням) труби, зокрема водовіддільну колону з основою превентора, розташованого на дні моря. Використовується практично в усіх трубопроводах. Виготовляється здебільшого з металу, втім разом з пластиковими трубами використовуються і пластикові ж фітинги.[1]

Опис[ред. | ред. код]

Встановлюють в місцях розгалужень, поворотів, переходів на інший діаметр, а також за потреби частого збирання і розбирання труб. Фітинги служать і для герметичного перекриття трубопроводу та інших допоміжних цілей. Залежно від призначення, фітинги поділяються на:

  • косинці (змінюють напрям на 90°)
  • трійники (забезпечують відгалуження в одному напрямі)
  • хрести (забезпечують відгалуження в двох напрямах)
  • муфти (сполучають труби прямої ділянки)
  • пробки, ковпаки (використовують для герметичного закупорення кінців труб)
  • інші елементи.

Фітинги, що сполучають кінці труб однакового діаметра, називаються прямими, фітинги, що з'єднують кінці труб різного діаметра — перехідними. Виготовляються з ковкого чавуну, сталі, пластику тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Use Proper Plumbing Tools To Avoid Flushing Money Down The Drain. Bangor Daily News. 25 жовтня 1996. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 26 грудня 2013.