Ф'ючерсний контракт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ф'ю́черсний контра́кт — стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, (можливо ще не виготовлені) товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту. При цьому будь-яка сторона Ф. к. має право відмовитися від його виконання винятково за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Покупець Ф. к. має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Ф'ючерсний контракт на біржі стандартизований за всіми параметрами, крім одного — ціни товару, що поставляється, яка визначається в процесі біржових торгів. Стандартизація ф'ючерсного контракту включає уніфікацію наступних основних показників: споживча вартість товару, його кількість і ринкові умови обігу, вид товару, розміри партії товару, умови і терміни постачання, форма оплати, санкції за порушення умов контракту, порядок арбітражу та ін.

У зв'язку з цим ф'ючерсні контракти високоліквідні, для них існує широкий вторинний ринок, оскільки за своїми умовами вони однакові для всіх інвесторів. При здійсненні угоди на біржі продавець контракту бере на себе зобов'язання продати, а покупець — купити визначену кількість біржового товару у визначений термін у майбутньому за ціною, обумовленою в момент угоди. При цьому говориться, що вони відкривають позиції. Важливою особливістю ф'ючерсної торгівлі, що випливає з її стандартизації, є знеособленість контракту. Сторонами у ф'ючерсному контракті виступають не продавець і покупець, а продавець і Розрахункова палата чи покупець і Розрахункова палата біржі. Це дозволяє продавцю і покупцю діяти незалежно один від одного, тобто ліквідувати свої зобов'язання за раніше оформленим контрактом шляхом закриття позиції.

Закриття позиції здійснюється шляхом здійснення офсетної угоди чи постачанням активу.

Офсетна угода — це протилежна угода, тобто продавець повинен купити, а покупець — продати контракт. При цьому учасник ф'ючерсної торгівлі більше не несе зобов'язань виконання контракту, він перекладає їх на свого нового контрагента. Таким чином, кількість відкритих позицій кожного учасника ф'ючерсної торгівлі дорівнює абсолютній величині різниці між числом проданих і куплених ним контрактів. Якщо учасник контракту бажає здійснити чи прийняти постачання, він не ліквідує свою позицію до дня постачання й у встановленому порядку інформує палату про готовність виконувати свої конкретні зобов'язання. У цьому випадку Розрахункова палата вибирає сторону з протилежною позицією, що не була закрита з наступною офсетною угодою і повідомляє її про необхідність поставити чи прийняти необхідний актив. Абсолютна більшість позицій інвесторів за ф'ючерсними контрактами ліквідується ними в процесі дії контрактів за допомогою офсетних угод і тільки 2-5% контрактів закінчуються реальними поставками. Щоб не допустити надмірної спекуляції на ф'ючерсних контрактах і посилити систему гарантій їх виконання, біржа встановлює за кожним видом контракту ліміт відхилення ф'ючерсної ціни поточного дня від котирувальної ціни попереднього.

Див. також[ред.ред. код]

Ця стаття описує явище за законодавством України.
Можливо, Вам буде цікаво прочитати про інший погляд: Похідний фінансовий інструмент
.

Ф'ю́черсний контра́кт — стандартний документ (договір, дериватив), який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, (можливо ще не виготовлені) товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту. При цьому будь-яка сторона Ф. к. має право відмовитися від його виконання винятково за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Покупець Ф. к. має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Ф'ючерсний контракт на біржі стандартизований за всіми параметрами, крім одного - ціни товару, що поставляється, яка визначається в процесі біржових торгів. Стандартизація ф'ючерсного контракту включає уніфікацію наступних основних показників: споживча вартість товару, його кількість і ринкові умови обігу, вид товару, розміри партії товару, умови і терміни постачання, форма оплати, санкції за порушення умов контракту, порядок арбітражу та ін.

У зв"язку з цим ф'ючерсні контракти високоліквідні, для них існує широкий вторинний ринок, оскільки за своїми умовами вони однакові для всіх інвесторів. При здійсненні угоди на біржі продавець контракту бере на себе зобов'язання продати, а покупець - купити визначену кількість біржового товару у визначений термін у майбутньому за ціною, обумовленою в момент угоди. При цьому говориться, що вони відкривають позиції. Важливою особливістю ф'ючерсної торгівлі, що випливає з її стандартизації, є знеособленість контракту. Сторонами у ф'ючерсному контракті виступають не продавець і покупець, а продавець і Розрахункова палата чи покупець і Розрахункова палата біржі. Це дозволяє продавцю і покупцю діяти незалежно один від одного, тобто ліквідувати свої зобов'язання за раніше оформленим контрактом шляхом закриття позиції.

Закриття позиції здійснюється шляхом здійснення офсетної угоди чи постачанням активу.

Офсетна угода - це протилежна угода, тобто продавець повинен купити, а покупець - продати контракт. При цьому учасник ф'ючерсної торгівлі більше не несе зобов'язань виконання контракту, він перекладає їх на свого нового контрагента. Таким чином, кількість відкритих позицій кожного учасника ф'ючерсної торгівлі дорівнює абсолютній величині різниці між числом проданих і куплених ним контрактів. Якщо учасник контракту бажає здійснити чи прийняти постачання, він не ліквідує свою позицію до дня постачання й у встановленому порядку інформує палату про готовність виконувати свої конкретні зобов'язання. У цьому випадку Розрахункова палата вибирає сторону з протилежною позицією, що не була закрита з наступною офсетною угодою і повідомляє її про необхідність поставити чи прийняти необхідний актив. Абсолютна більшість позицій інвесторів за ф'ючерсними контрактами ліквідується ними в процесі дії контрактів за допомогою офсетних угод і тільки 2-5% контрактів закінчуються реальними поставками. Щоб не допустити надмірної спекуляції на ф'ючерсних контрактах і посилити систему гарантій їх виконання, біржа встановлює за кожним видом контракту ліміт відхилення ф'ючерсної ціни поточного дня від котирувальної ціни попереднього.

Фо́рвардний контра́кт — стандартний документ (договір, дериватив), який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін продажу під час укладення такого контракту.

Базовим активом (предметом договору) можуть бути цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти. Базовим активом може бути лише речі, що визначені родовими ознаками.

Загальні положення[ред.ред. код]

Форвардний контракт — це договір, що укладається сторонами про здійснення на поставки у майбутньому на умовах, визначених на момент його укладання. При цьому договір, для того, щоб вважатись форвардним контрактом, повинен мати всі встановлені законодавством реквізити.

Форвардний контракт, як й інші деривативи є потужним засобом планування здійснення поставок та одночасно виступає фінансовим та інвестиційним інструментом.

На відміну від ф'ючерсного контракту, всі умови форвардного контракту, в тому числі й ціна, погоджуються на момент його укладання. В подальшому продавець зобов'язаний передати базовий актив за раніше погодженою ціною. За умовами форвардного контракту сторони несуть ризик зміни ціни на базовий актив (як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення).

Форвардний контракт може бути укладений поза біржею.

Термінологія[ред.ред. код]

Відносно форвардних контрактів в Україні все ще не є усталеною термінологія. Так, такий документ може іменуватися:

  • форвардний контракт,
  • форвардна угода (у застарілих актах),
  • відсотковий строковий контракт (форвард)[1],
  • форвард[2].

Правова природа форвардного контракту[ред.ред. код]

В Українському законодавстві існує неоднозначне розуміння форвардного контракту з точки зору його правової природи, а саме:

  • як цивільно-правовий договір стандартної форми[2],
  • як різновид фінансового інструменту (разом із цінними паперами)[1],
  • як похідний цінний папір[3].

В науковій літературі та у світовій практиці форвардний контракт досить часто розглядається як цінний папір (похідний цінний папір). Проте, за законодавством України відсутня обов'язкова вимога про розуміння форвардного контракту саме винятково як цінний папір, а переважно форвардний контракт відносять до фінансового інструменту, що має схожу з цінними паперами природу. Так, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не здійснює правового регулювання випуску та обігу форвардних контрактів.

Ознаки форвардного контракту[ред.ред. код]

В будь-якому випадку форвардний контракт має такі ознаки:

  • є фінансовим інструментом,
  • є цивільним договором,
  • є деривативом,
  • має стандартну форму.

Види форвардних контрактів[ред.ред. код]

Форвардні контракти поділяються в залежності від базового активу на:

  • ціннопаперові,
  • товарні,
  • грошові.

Форма форвардного контракту[ред.ред. код]

Форвардний контракт в будь-якому випадку укладається у письмовій формі та повинен містити всі передбачені законодавством реквізити. Оскільки форвардний контракт є договором, то на нього поширюються також вимоги цивільного законодавства щодо договору.

Форвардний контракт укладається у письмовій формі. Вимоги щодо певних бланків, на яких повинен був би друкуватись форвардний контракт не встановлений, так само немає вимог щодо обов'язкового нотаріального чи іншого посвідчення форвардного контракту.

Вимоги до стандартної форми[ред.ред. код]

Форвардний контракт повинен мати такі реквізити:

  • назва контракту;
  • сторони контракту;
  • базовий актив контракту та його характеристики (емітент, вид цінного паперу, його номінальна вартість, термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид валюти - для коштів; асортимент - для інших товарів);
  • кількість базового активу;
  • вартість контракту;
  • ціна виконання;
  • термін виконання;
  • порядок оплати придбаного (проданого) базового активу;
  • відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим контрактом;
  • порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання контракту;
  • адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) та паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.

Законодавство[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б Пункт 20 статті 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок".
  2. а б Пункт 14.1.45 статті 14 Податкового кодексу України.
  3. Абзац 3 частини 1 статті 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Див. також[ред.ред. код]


Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.