Хабад
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Редагування цієї статті незареєстрованими чи непідтвердженими користувачами є забороненим на даний момент. Дивіться правила захисту сторінок та журнал захисту для детальнішої інформації. Якщо ви не можете редагувати цю статтю і бажаєте внести зміни, то ви можете зробити запит на редагування, обговорити зміни на сторінці обговорення, зробити запит на зняття захисту, ввійти в систему або зареєструватися. |
Хабад (або Хабад-Любавич, або Любавицький хасидизм) — група хасидів, яка виникла наприкінці XVIII століття на прикордонні України, Білорусі і Росії, у містечку Любавичі (нині Росія).
На чолі стояв Любавицький Ребе, яких за всю історію Хабаду було 7:
- Шнеур Залман з Ляд (1745–1812);
- Дов-Бер з Любавичів (1773–1827);
- Менахем-Мендель І Шнеерсон з Любавичів (1789–1866);
- Шмуель Шнеерсон з Любавичів (1834–1882);
- Шалом Бер Шнеерсон з Любавичів (1860–1920);
- Йосеф Іцхак Шнеерсон з Любавичів (1880–1950);
- Менахем-Мендель II Шнеерсон з Любавичів (1902–1994).
Посилання
- Стаття «Хабад» в Електронній Єврейській Енциклопедії (рос.)
 |
Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
