Хадж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іслам

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридітиМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Термінологія


Хадж (араб.حج hajj) — паломництво в ісламі, пов'язане з відвідуванням Мекки (Мечеть Аль-Харам, Каабс) та її околиць (гора Арафат, долина Міна), та/або в Медину до гробу Мухаммеда. Здійснюється у перші десять днів місяця зуль-хіджжа. Вважається, що хадж повинен здійснити кожен спроможний на це мусульманин, хоча б один раз у житті, — розглядається у мусульман подвигом благочестя.

Хадж є п'ятим «стовпом ісламу» поруч з такими, як молитва (салят) та піст у місяць рамадан.

Паломництво[ред.ред. код]

Паломництво здійснюється у місяці зуль-хіджжа, який, як і рамадан, є місяцем місячного календаря, а тому припадає на різні пори року. Паломники, вдягнувши спеціальне біле вбрання («іхрам»), проходять церемонію ритуального очищення. Суттєвою частиною ритуала хаджу є одягання іхраму, тобто, чоловік повинен зняти з себе зшитий одяг та обгорнутися двома шматками незшитої білої чистої тканини: один шмат має закривати його тіло від шиї до стегон, а другий — від поясу до ступнів ніг. Жінка обгортає ці два шматки тканини зверху свого щоденного одягу. Іхрам треба придбати відповідно до правил і він не повинен бути зроблений з шовку чи прозорої тканини.

Одягнувши іхрам, паломник у відповідь на заклик вигукує: «Лаббайк, Аллахумма лаббайк!» «Ла шарика лака лаббайк» (Так, я тут, Господи, я тут. Немає нікого, рівного Тобі. Так, я тут).

З цього моменту вони тимчасово зобов'язуються утримуватись від низки дій, які вважаються забороненими для людини, яка одягла іхрам:

  • Від будь-якого полювання на дичину та харчування нею;
  • Від сексуальних насолод (і навіть від свідоцтва при укладанні шлюбу).
  • Від використання благовоних мазей.
  • Від будь-яких непорядних вчинків, брехні та обману.
  • Від будь-яких суперечок та сварок, особливо, якщо вони супроводжуються присяганнями іменем Аллаху.
  • Від вбивства навіть комах на власному тілі.
  • Від усунення волосся на тілі будь-яким способом.
  • Від покриття голови та верхньої частини ступні. Голову не слід занурювати навіть у воду.
  • Від знаходження під парасольками, дахами автомобілів, літаків (заборона не поширюється на приміщення).
  • Від обрізання нігтів, гілок дерев, покосу трави тощо.
  • Від використання косметики та прикрас.
  • Від носіння зброї, за винятком тих випадків, коли це продиктовано необхідністю.
  • Від потирання чи чесання тіла.

Далі паломники прямують до Кааби, постійно повторюючи фразу «лаббайк». Після семиразового ходіння навколо Кааби (таваф) у особливому місці, яке називається «макам Ібрагім» (місце стояння Авраама), вони здійснюють молитву. Після цього паломники сім разів пробігають відстань між пагорбами Сафа і Марва (сай), п'ють воду зі священого джерела Замзам, яке розташоване неподалік. Нарешті, відрізавши шматочок нігтя чи пасмо волосся, знімають з себе іхрам.

Для продовження хаджу паломники знову зодягають іхрам та прямують до долини Арафат (24 км від Мекки), де проводять у молитвах дев'ятий день місяця зуль-хіджжа з полудня до заходу сонця. Після заходу сонця вони йдуть до «Маш'ар аль-харам» (Священого монументу) за 15 километрів від Мекки, де залишаються до ранку. Зі сходом сонця вони вирушають у розташовану неподалік долину Міна. Цього дня починається свято жертвоприношення. Паломники кидають сім камінців в один з трьох особливих стовпів («джамарат 'укба») та здійснюють обряд жертвоприношення, після чого чоловіки голять голови, а жінки обрізають пасмо волосся («таксир»).

У цей же день чи наступного дня вони повертаються до Мекки, здійснюють прощальний обхід навколо Кааби, який супроводжується читанням молитов, а також ритуальний біг між пагорбами Сафа і Марва. Одинадцятого та дванадцятого зуль-хіджжа паломники відвідують долину Міна, де кидають камінці «джамарат» тепер уже у всі три стовпи — по сім камінців щоденно у кожен стовп. Ночі, які передують цим двом дням, вони зобов'язані проводити у долині.

Відвідання Мекки у будь-який інший час із здійсненням усіх ритуалів (крім жертвоприношення) називається малим паломництвом («умра»).

Якщо паломник не може дістатися до Кааби, щоб завершити хадж чи умру, якщо він зустрівся з будь-якою перешкодою, що затримала його, йому необхідно принести в жертву те, що він зможе. Кожнен паломник, що затримався, може самостійно принести в жертву одного барана (вівцю), а сім паломників можуть разом принести в жертву одну верблюдицю (верблюда) чи одну корову (бика). Потім паломник повинен поголити голову та звільнитися від іхраму, тому що так вчинив Пророк зі своїми прибічниками, коли язичники не дозволили їм увійти до Мекки у рік підписання Худейбійського миру. Якщо паломник не має можливості здійснити жертвоприношення, то він повинен дотримуватися посту протягом десяти днів і лише після цього зняти іхрам. Так мають вчинити паломники і під час перерваного хаджу (хадж таматту).

Люди, які здійснили хадж, мають право носити зелену чалму та носять почесне звання «хаджи» чи «хаджія».

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Додатково[ред.ред. код]

Іслам Це незавершена стаття про іслам.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.