Халафська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Халафська кераміка

Халафська культура — археологічна культура мідної доби.

Датована 5000-4000 рр. до РХ. Була поширена у Північній Месопотамії (Ірак, північна Сирія, південно-східна Туреччина).

Названа по поселенню Тель-Халаф у північній Сирії. Найбільш досліджені пам'ятники - поселення Тель-Арпачія (розкопки англійські експедиції в 1933) і Тепе-Гавра ІІ.

Невеликі поселення Халафської культури розташовувалися біля річок, були щільно забудовані однокімнатними саманними хатами у вигляді толосів з господарськими будівлями, що примикають прямокутними, іноді з печами, вогнищами (у т.ч. для випалу кераміки).

Основою господарства були землеробство й скотарство.

  • Знайдено кам'яні зернотерки, ступки, серпи, що обгоріли зерна різних видів пшениці, ячменя, кістки свійських тварин (корови, вівці, кози, собаки й інші).
  • Численні знаряддя з кістки.
  • Кераміка різноманітних форм прикрашена геометричним, або сюжетним (зображення тварин) розписом, коричневим по розоватому або жовтуватому тлу. Виявлено антропоморфні й зооморфні глиняні фігурки, окремі мідні предмети (у т.ч. печатка). *Поховання - трупоположення в катакомбах і ямах, трупоспалення.

Змінилася Убейдською культурою.

Література[ред.ред. код]

  • Oppenheim М. F., Tell Halaf, Bd 1- 4, В., 1943- 62;
  • Mallowan M. E., Rose J. С., The excavations at Tall Arpachiyah. 1933, L., 1935.