Алеппо
Місто
 Цитадель Алеппо • Старе місто Алеппо та аль-Мадіна Велика мечеть Алеппо • Готель «Барон» Собор святого Ілляса • Річка Квейк Панорама Алеппо Координати 36°13′00″ пн. ш. 37°10′00″ сх. д.H G O
|
| Алеппо | |
|---|---|
| Ancient City of Aleppo [3] | |
| Світова спадщина | |
 Алеппо | |
| 36°12′00″ пн. ш. 37°09′36″ сх. д. / 36.2000000000277779577118054° пн. ш. 37.16000000002777170° сх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Сирія |
| Тип |
місто місто з населенням понад 100 тис. осібd і populated place in Syriad |
| Об'єкт № | 21 |
| Зареєстровано: | 1986 (10 сесія) |
|
| |
 | |
 Алеппо у Вікісховищі | |
Але́ппо (Халеб) (араб. حلب — «халаб») — стародавнє місто на північному заході Сирії; населення 1671 тис. (2008)[4]. Поселення в цьому місці існує щонайменше 4,5 тисяч років.
Розміщене в північній частині Сирії, між річками Оронт і Євфрат, на степовій річці Коїке (також відомій як Нагр-ель-Халеб), біля північно-західного підніжжя пустельного узвишшя, у широкій улоговині, оточеній зусібіч високими вапняними стінами, на висоті 380 м над рівнем моря і за 200 км на північний схід від Дамаска. Найбільший промисловий і торговий центр Сирії.
Історія[ред. | ред. код]
Документально підтверджено, що Халеб існував чотири з половиною тисячоліття тому. Місто виникло, може, навіть у VI тисячолітті до нашої ери. Його згадують хетські письмові пам'ятки в центральній Анатолії, а також у записах з міста-держави Марі на річці Євфрат. У XIV—XIII століттях до Різдва Христового тут правили хети. Згодом місто стало вузловим пунктом для караванів із Великого Шовкового шляху. Із IX по VII століття до нашої ери воно належало ассирійцям i називалося Халман. Потім його захопили перси, а в 333 році до Різдва Христового — Александр Македонський. Три століття у місті панували греки з династії Селевкідів. Вони перейменували його на Верію і звели тут цитадель на пагорбі. За римлян Алеппо стало найбільшим християнським центром Близького Сходу. Тут побудували величезний, як на ті часи, собор, що нині є мечеттю Ель-Іалаве. 637 року Халеб захопили араби, i наприкінці I тисячоліття за їхнього правління він сягнув небувалого розквіту, уславився своєю наукою, літературою та медициною. 1260-го місто розграбували монголи, а 1400-го — орди Тимура. Згодом були єгипетські мамелюки, а з 1516 року — турки-османи.
Український слід[ред. | ред. код]
|
Турки та араби називають це місто Халеб, грецькою ж і слов'янською воно називається Іверія, бо й митрополит тутешній зветься Іверійським. Халеб — місто уславлене, знамените і найбільше в Сирії, воно переважає Дамаск багатством, кількістю мешканців і розмірами… |
|
— В. Г. Григорович-Барський, «Мандри по святих місцях Сходу». Халеб, (15 листопада — 14 грудня 1728 року) | ||
З Алеппо в довгу подорож, у тому числі і в Україну, в 1654 році вирушив Бульос аль-Халябі Ібн аз-Заіма аль-Халябі, відомий під іменем Павло Алеппський. «Подорож Патріарха Макарія», у якій автор описує тогочасну Україну, і досі перекладають та перевидають у різних країнах.
1708 року в Алеппо коштом гетьмана Івана Мазепи було видано Євангеліє арабською мовою, а Антіохійський патріарх Афанасій отримав від Мазепи 3000 злотих для підтримки православ'я в тогочасній Сирії.[5].
Громадянська війна в Сирії[ред. | ред. код]
Поточна громадянська війна в Сирії почалася 2011 року, а бої за Алеппо розгорнулися влітку 2012 та не вщухають станом на осінь 2016. Війна призвела до страшних руйнувань в Алеппо, зокрема, у найдавнішій частині міста, пам'ятці Світової спадщини ЮНЕСКО[6]. Містяни переважно підтримували «поміркованих повстанців», проте в провінції Алеппо діяли також і прихильники ІДІЛ. За свідченнями американських спецслужб, у передмістях Алеппо прихильниками президента Асада була використана хімічна зброя[7]. Облога урядовими військами призвела до гуманітарної катастрофи в 2-мільйонному місті, цілями бомбардувань авіації неодноразово ставали цивільні об'єкти (школи, лікарні). 17 серпня 2016 року внаслідок повітряного удару загинуло вісім людей, із них п'ятеро — діти. Закривавлений п'ятирічний Омран Дакніш став символом «жаху війни в Сирії»[8].
В боях за Алеппо 2015—2016 років війська Асада діяли за підтримки бойовиків Хезболи, Ірану та ВПС Росії[9].
Клімат[ред. | ред. код]
Місто знаходиться у зоні середземноморського клімату. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 28.9 °C (84 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою 6.1 °С (43 °F).[10]
| Клімат Алеппо | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C |
17 | 22 | 26 | 35 | 41 | 41 | 42 | 46 | 41 | 37 | 27 | 21 | 46 |
| Середній максимум, °C | 8 | 11 | 15 | 21 | 27 | 32 | 35 | 35 | 32 | 26 | 17 | 10 | 22 |
| Середня температура, °C | 6 | 7 | 11 | 16 | 21 | 26 | 29 | 28 | 26 | 20 | 12 | 7 | 17 |
| Середній мінімум, °C | 2 | 3 | 6 | 10 | 15 | 18 | 22 | 22 | 19 | 14 | 7 | 4 | 12 |
| Абсолютний мінімум, °C |
−11 | −6 | −7 | 0 | 6 | 10 | 13 | 11 | 6 | 2 | −3 | −6 | −11 |
| Норма опадів, мм | 60 | 50 | 40 | 30 | 10 | 0 | 0 | 0 | 0 | 20 | 30 | 60 | 330 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Визначні місця[ред. | ред. код]
Цитадель Алеппо збудували її у XIII столітті на руїнах давнішого укріплення. За переказами, саме на тій горі, де пас худобу Авраам. Головна брама твердині — яскравий зразок арабської фортифікації. З півночі та півдня над ровами вивищуються великі вежі, а саме заглиблення сягає 20 метрів. У фортеці добре збереглися тронний зал, лазні, мечеть. Цитадель не раз було зруйновано під час штурмів та землетрусів, але щоразу її відроджували з руїн. Коли вона втратила оборонне значення, тут розмістили сумнозвісну «В'язницю крові». Нині цитадель реставрують, вона належить до списку об'єктів Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО.
Мечеть Джамія Закарієх — усипальня пророка Захарії, батька Іоанна Хрестителя — є зменшеною копією церкви, розміщеної під склепіннями мечеті. За зеленим склом заховано кам'яний саркофаг із мощами пророка.
У старому місті розташований найбільший у світі історичний ринок-сук Аль-Мадіна, що простягся на 13 км й з 1986 року занесений разом зі старим містом до Списку об'єктів Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО.
У місті мешкає найбільше християн у Сирії — 120 тисяч, це представники 11 конфесій і течій. Як і по всьому Близькому Сході, християни розселені в Алеппо компактно — кварталами й вулицями. Православні, греко-католики, вірмени, ассирійці, монофізити, мароніти, протестанти, латинники — кожен знаходить одновірців та однодумців. У Алеппо сім великих церков і три монастирі, найвеличніший із них — вірменський собор 40 святих.
Більшість недорогих готелів розташовані поблизу Годинникової Вежі, на вулиці Баб-аль-Фарадж. Прямі автобусні рейси сполучають Халеб із Дамаском і Пальмірою, хороше сполучення з турецькою Антакією та ліванським Бейрутом. Є пряме авіасполучення з Україною (Харків, Одеса, Донецьк, здебільшого чартери).
Музеї[ред. | ред. код]
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Яків Едеський (640—708) — єпископ Едеси та видатний християнський письменник, що писав класичною сирійською мовою
- Жан Карзу — відомий майстер живопису, графіки, сценографії Франції XX століття, вірменин за походженням.
- Еміль Бенвеніст — французький мовознавець.
- Маряна Марраш (1848—1919) — османська сирійська поетка.
- Мохамед Саід Акіль — Надзвичайний і Повноважний Посол Сирії в Україні. Мер Алеппо.
- Мустафа Наїма (1655—1716) — османський історик і чиновник.
- Мустафа Аккад — американець сирійського походження, кінопродюсер і режисер.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ https://www.osmangazi.bel.tr/tr/osmangazi/kardes-sehirler
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ World gazetteer [Архівовано 23 травня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Юрій Мицик. Гетьман Іван Мазепа як покровитель Православної Церкви. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 7 вересня 2011.
- ↑ Syrian war takes heavy toll at a crossroad of cultures. New York Times. 16 квітня 2014. Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ U.S. Believes Syria Used Gas. Wall Street Journal. 25 квітня 2013. Архів оригіналу за 23 вересня 2015.
- ↑ Помер рідний брат хлопчика Омрана Дакніша, який став символом жаху війни в Сирії. 22 вересня 2016. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
- ↑ Battle for Aleppo Carries High Stakes for Syria. Wall Street Journal. 11 серпня 2016. Архів оригіналу за 19 вересня 2016.
- ↑ Клімат Алеппо(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aleppo |
- Оборська С. В., Середа Н. І. Алеппо старе місто [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія (дата звернення: 10.03.2019).
- Середа Н. І. Алеппо [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія (дата звернення: 10.03.2019).
- Галаб // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Синящик А. Алеппо, которого нет [Архівовано 19 березня 2019 у Wayback Machine.] / Фокус
- Фотографії міста Халеб [Архівовано 26 січня 2013 у Wayback Machine.].
- Шелковый путь. Алеппо [Архівовано 7 квітня 2019 у Wayback Machine.] / ЮНЕСКО
|
| ||||||||||
| |||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||