Халцедон
| Халцедон | |
|---|---|
 |
|
| Загальні відомості | |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | {{{Генезис}}} |
| Хімічна формула | Діоксид кремнію(SiO2) |
| Ідентифікація | |
| Колір | від білого до медово-жовтого |
| Сингонія | тригональна,моноклінна |
| Твердість за шкалою Мооса | 6,5—7 |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Халцедо́н – напівпрозорий мінерал, тонковолокнистий різновид кварцу, напівдорогоцінний камінь. Напівпрозорий або просвічує, колір від білого до медово-жовтого, зеленого. Нерідко зустрічаються плямисті і полосаті різновиди (агат, онікс)[1]. Утворює сфероліти, сферолітові кірки, псевдосталактити або суцільні масивні утворення. Твердість 6,5—7.
Утворюється в результаті розкристалізації гелів у вулканічних породах (мигдалинах), гідротермальних жилах і осадових породах. [1]
Зміст |
Походження назви [ред.]
Назва «халцедон» походить від латинського chalcedonius (в якості альтернативи пишеться calchedonius ).Назва з’явилася вперше у роботі Плінія Старшого " Naturalis Historia.[2] Назва, ймовірно, походить від міста Халкедон (у Малій Азії).[3] Трохи пізніше грецьке слово Khalkedon (χαλκηδών ) з'являється в Книзі Одкровення (21,19).Слово не знайдене ніде більше,тому не можливо сказати чи є камінь,що згадується у Біблії,тим каменем,що ми тепер знаємо під цим іменем.[4]
Використання [ред.]
Халцедон і особливо його кольорові різновиди широко використовуються у ювелірній справі. Найстаріший центр обробки агатів в Європі - Ідар-Оберштейн ,що у Німеччині. Агат і халцедон використовуються у техніці як антиабразиви у точних приладах та ін.
Провідні постачальники агату і халцедону - Індія, Бразилія та Уругвай, Мадагаскар, США, а також Канада і Казахстан (хризопраз).
Різновиди [ред.]
Має багато різновидів різних кольорів:
-
Халцедон у жеоді
.jpg)
.JPG)
Примітки [ред.]
- ↑ а б Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам: Путиводитель, — Ужгород: Карпати, 1978.—96с., ил., 16 л. ил.
- ↑ Pliny the Elder: Naturalis Historiae, Book 37, chapter 7,115 (online)
- ↑ Erika Zwierlein-Diehl: Antike Gemmen und ihr Nachleben. Berlin (Verlag Walter de Gruyter) 2007, S. 307 (online) According to the OED a connection with the town of Chalcedon is "very doubtful":Шаблон:OEtymD
- ↑ James Orr, ред. (1915). «Chalkēdōn». The International Standard Bible Encyclopaedia. The Howard-Severance company. с. 2859.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4
- Куликов. Словарь камней самоцветов 1982
