Халькопірит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Халькопірит
Chalcopyrite angleterre.jpg
Кристали халькопіриту (жовті) поміж кристалів молочно-білого кварцу, Корнуол, Англія
Загальні відомості
Клас мінералу сульфіди
Підклас {{{Підклас}}}
Група {{{Група}}}
Генезис гідротермальний
Хімічна формула CuFeS2
Ідентифікація
Колір медово-жовтий
Форма кристалів тетрагон-скаленоедри
Сингонія тетрагональна
Спайність недосконала по [112]
Злам нерівний
Твердість за шкалою Мооса 3,5
Блиск металевий
Прозорість непрозорий
Колір риски зеленкувато-чорна
Питома вага 4,1-4,3 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості
Магнетизм намагнічується при нагріванні

Халькопірит (від грец. χαλκóς «мідь» + пірит), також вживають назву мідний колчеданмінерал з формулою CuFeS2, кристалізується у тетрагональну сингонію.

Зміст

Особливості [ред.]

Великі кристали, рідкісні та мають викривлену зовнішню поверхню. Грані, як правило, покриті грубою штриховкою. Характерне двійникування, двійники проростання. Утворює суцільні зернисті агрегати, вкраплювання, прожилки. Колір золотисто-жовтий, медово-жовтий, блиск металічний. Твердість 3,5—4. Спайність недосконала. В HNO3 розчиняється з виділенням сірки.

Походження [ред.]

Походження гідротермальне, в асоціації з галенітом та сфалеритом входить до складу поліметалічних руд. Утворюється також при процесах термометаморфізму. Важлива мідна руда.

Див. також [ред.]

Посилання [ред.]