Халькопірит
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Халькопірит | |
|---|---|
 Кристали халькопіриту (жовті) поміж кристалів молочно-білого кварцу, Корнуол, Англія |
|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | сульфіди |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | гідротермальний |
| Хімічна формула | CuFeS2 |
| Ідентифікація | |
| Колір | медово-жовтий |
| Форма кристалів | тетрагон-скаленоедри |
| Сингонія | тетрагональна |
| Спайність | недосконала по [112] |
| Злам | нерівний |
| Твердість за шкалою Мооса | 3,5 |
| Блиск | металевий |
| Прозорість | непрозорий |
| Колір риски | зеленкувато-чорна |
| Питома вага | 4,1-4,3 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
| Магнетизм | намагнічується при нагріванні |
Халькопірит (від грец. χαλκóς «мідь» + пірит), також вживають назву мідний колчедан — мінерал з формулою CuFeS2, кристалізується у тетрагональну сингонію.
Зміст |
Особливості [ред.]
Великі кристали, рідкісні та мають викривлену зовнішню поверхню. Грані, як правило, покриті грубою штриховкою. Характерне двійникування, двійники проростання. Утворює суцільні зернисті агрегати, вкраплювання, прожилки. Колір золотисто-жовтий, медово-жовтий, блиск металічний. Твердість 3,5—4. Спайність недосконала. В HNO3 розчиняється з виділенням сірки.
Походження [ред.]
Походження гідротермальне, в асоціації з галенітом та сфалеритом входить до складу поліметалічних руд. Утворюється також при процесах термометаморфізму. Важлива мідна руда.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Халькопірит |
