Халькостибіт
| Халькостибіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Ccsb[2] |
| Хімічна формула | CuSbS₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 2.HA.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
мідь (давньогрецька мова)[3], стибій (латина)[4] |
| Типова місцевість | Graf Jost-Christian mined[5] |
 Халькостибіт у Вікісховищі | |
Халькостибіт (англ. chalcostibite; нім. Chalkostibit m) — стибієва сульфосіль міді координаційної будови.
Назва походить від халько… і грецьк. «стибі» — стибій (E.F.Glocker, 1847).
Синонім — блиск мідно-стибієвий, вольфсбергіт, гвехарит, гуейарит, розит.
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: CuSbS2.
Містить (%): Cu — 25,64; Sb — 48,45; S — 25,91. Домішки: Pb, Fe, Zn.
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: тонкотаблитчасті, пластинчасті кристали, щільні, дрібнозернисті аґреґати, вкрапленість, суцільні маси. Спайність по (001) досконала, по (100) і (010) добра. Густина 4,8—5,0. Тв. 3—4. Колір свинцево-сірий до залізо-чорного, іноді строката гра кольорів. Риса чорна. Злом напівраковистий. Блиск металічний. Крихкий. Непрозорий. Анізотропний. Зустрічається в гідротермальних родовищах. Супутні мінерали: борніт, халькопірит, джемсоніт, стибніт, кварц. Рідкісний.
Поширення[ред. | ред. код]
Знахідки: Вольфсберг, Гарц (ФРН), Марокко; Лутуні (Болівія), Малтан (Республіка Саха, РФ).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ webmineral.com
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Халькостибіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Халькостибіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
