Хамас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хамас
حركة المقاومة الاسلامية
HamasLogo.jpg
Голова партії:
Ідеологія: Ісламізм

Хама́с (араб. حماس‎, скорочено від حركة المقاومة الاسلامية Харакат аль-мукавама аль-ісламійя, укр. Ісламский рух опору)  — палестинський фундаменталіський ісламський рух, утворений незабаром після початку палестинського повстання (першої інтифади). Засновниками руху виступили радикально настроєні представники гілки "Братів-мусульманів", одної з найбільших ісламіських організацій, яка базувалася в Єгипті, в першу чергу Шейх Ахмед Ісмаїл Ясин (Sheikh Ahmed Ismail Yassin), харизматичний ісламський лідер, ще в дитинстві паралізований і пересувався в інвалідному кріслі.

Через свою діяльність, яка включає тактику атак на мирне ізраїльське населення, рух розглядається більшістю розвинених країн світу, як терористична організація.

Програма[ред.ред. код]

ХАМАС не визнає права Ізраїлю на існування. Мета Хамаса в короткостроковій перспективі — добитися відходу Ізраїлю з окупованих в 1967 році палестинських територій. У довгостроковій перспективі організація прагне до створення ісламської держави на території колишньої підмандатної Палестини до утворення Ізраїлю в 1948 році.[1]

Хамас говорить про п'ять мільйонів палестинців, висланих, вигнаних, розкиданих по практично всіх країнах світу, що мають право повернутися на свою батьківщину, звідки їх вигнали силою.

Ця організація виступає проти мирних домовленостей, досягнутих в Осло.

Палестинська автономія, очолювана Ясером Арафатом і по його смерті Махмудом Аббасом, бачить в організації ХАМАС серйозного суперника. Втім, Ясер Арафат намагався ввести ХАМАС в русло палестинського політичного життя. Арафат добивався того, щоб ХАМАС визнав очолювану ним автономію єдиною законною владою на палестинських територіях, а також припинив військові операції проти Ізраїлю. Зусилля Арафата, проте, не привели до успіху.

ХАМАС стверджує, що визнання Палестинської автономії було б рівноцінне визнанню мирних угод, підписаних в Осло. Ісламські угрупування, зокрема ХАМАС, вважають ці угоди нічим іншим, як операцією між ОВП, Ізраїлем і Сполученими Штатами, мета якої — позбутися таких угрупувань, як ХАМАС.

Рух довгий час проголошував, що на користь палестинської єдності він не буде залучений в громадянську війну з автономією.

Що стосується неприйняття існування Ізраїлю і мешкання євреїв в Палестині, то Хамас проводить різницю між юдеями як такими, з якими іслам пов'язує давня історія, і нинішньою окупацією.

« Проблема полягає не в євреях. Ми говоримо «ласкаво просимо» євреям, які хочуть жити з нами: саме таким завжди було відношення впродовж всієї історії ісламу. Ні, проблема полягає в тому, що на нашій землі тяжким тягарем лежить окупація. Наша проблема – саме ця окупація. Отже, наш опір законний і відповідає всім міжнародним нормам і законам.[2]  »

Діяльність[ред.ред. код]

Рух ХАМАС має десятки тисяч прихильників серед палестинців. У Хамаса є також політичне і військове крило, число членів якого невідоме.

З одного боку, ХАМАС будує на Західному березі річки Іордан і в смузі Гази школи і лікарні, займається добродійністю і релігійною діяльністю.

З іншого боку, військове крило Хамаса, відоме як бригади "Іззедін Аль-Кассам", не раз здійснювало криваві акції проти ізраїльтян.

У лютому і березні 1996 року ХАМАС організував серію вибухів в автобусах, в результаті яких загинуло близько 60 ізраїльтян. Угрупування також звинувачують в організації вибухів в Єрусалимі в 1997 році, після чого мирний процес був на деякий час перерваний.

ХАМАС офіційно визнаний терористичною організацією владою США, країнами Європейського союзу і Ізраїлем.

Історія[ред.ред. код]

За твердженнями Ясера Арафата[3] ХАМАС був створений за сприяння спецслужб Ізраїлю з метою протистовити його Організації визволення Палестини і дискредитації палестинського руху опору. Ізраїльська влада перший час не вживала активних заходів проти діяльності ХАМАС. На думку окремих джерел, це було пов'язано з тим, що ізраїльські власті сподівалися за допомогою Хамаса ослабити вплив ОВП[4][5][6]. Проте, в травні 1989 року ізраїльська поліція затримала 250 членів Хамаса, включаючи Ясина, за підозрою у вбивствах і організації повстання. У жовтні 1991 року Ясин був засуджений до довічного ув'язнення[7].

Назва "ХАМАС", що переводилася як "старанність", одночасно була абревіатурою для "Руху ісламського опору" (Harakat al-Muqawama al-Islamiya). Рух виступав за звільнення не тільки сектора Газу і Західного берега річки Іордан, що перейшли під контроль Ізраїлю в 1967 році, але і інших територій, що вважаються палестинськими. Рух ставить за мету знищення Ізраїля, і створення ісламської теократичної палестинської держави.

Засновано 14 грудня 1987 р. в місті Газа (Палестина) шейхом Ахмедом Ясином, який проголосив, що будь-якого єврея можна вважати військовим поселенцем, і наш обов'язок - убити його, звільнення всієї Палестини від моря і до Йордана - наша стратегічна мета, і немає мети святішої і важливої. Як заявив шейх Ясин, після звільнення від ізраїльського панування Палестина стане центром арабського і мусульманського світу.

ХАМАС закликає до фізичного знищення євреїв, переслідує християн, лівих діячів, що відстоюють світський шлях розвитку, арабів, що співробітничають з Ізраїлем.

ХАМАС створена на базі двох угрупувань, що діяли в секторі Гази (офіційно зареєстрованих як культурно-просвітницькі і добродійні асоціації): Крило братів-мусульман Західного берега річки Йордан і сектора Гази і Ісламський Джихад - Палестина.

Обидві організації довгий час користувалися підтримкою Ізраїлю, який бачив в них противагу впливу ОВП і іншим палестинським націоналістичним, а також комуністичним організаціям.

Штаб-квартира ХАМАС знаходиться в Тегерані, але на відміну від організації -Джихад, що діє під контролем Ірану, ХАМАС зберігає значну самостійність у виборі стратегії і тактики боротьби.

ХАМАС має політичне (легальне) і військове (нелегальне) крила. Легальне крило - займається веденням пропаганди і вербуванням нових членів через мечеті і соціальні установи. Військове крило (т.з. Бригади Ізз ад-Дина аль-Кассама) проводить бойові операції.

Керівним органом руху є консультативна рада (Маджліс аль-шура), в яку входять найвідоміші лідери руху.

Після арешту в 1991 р. шейха Ахмеда Ясина, ХАМАС очолив призначений Ясином Муса Абу Марзук (що жив з 1974 року в США, де займався збором коштів для організації - Братів-мусульман). Марзук провів реорганізацію, удосконалив структуру, призначив на керівні посади молодих керівників. Ним були відкриті філіали ХАМАС в США, Європі, Саудівській Аравії, Йорданії, Сірії, Лівані, Ірані.

Цілі терористичних операцій ХАМАС є деморалізація населення, дискредитація каральних органів Ізраїлю. ХАМАС вербує бойовиків в університетах, школах, мечетях, добродійних установах. Рух формує загони шахідів (мучеників за віру) тобто бойовиків-камікадзе, які вірять, що загибель в ім'я ісламу - найкоротший шлях в рай.

У свій час суперечності між ХАМАС і ОВП були настільки сильні, що рух заявив про намір убити її лідера Ясира Арафата. У 90-і рр. ХАМАС відмовилося від цього плану, дякуючи чому став можливий діалог руху з ОВП, а потім і досягнення між ними перемир'я: дві організації узяли взаємні зобов'язання не знищувати членів і прихильників угрупування.

В кінці 1995 р., на переговорах ХАМАС і ОВП в Каїрі, виявилися розбіжності між лідерами ХАМАС, що знаходяться в Газі, з одного боку, і зарубіжними центрами руху (Тегеран, Бейрут, Пакистан, Амман) з іншого. Газівців почали називати прагматиками, їх опонентів - екстремістами.

До початку в серпні 2000 р. ХАМАС прагнуло брати участь в діяльності Палестинської Національної Адміністрації (ПНА), створеної завдяки мирній угоді ОВП і Ізраїлю в 1993. Одночасно воно дистанціювалося від ПНА, оскільки не визнавало плану мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту.

Фінансування організації здійснюється з боку Ірану, Йорданії, Судану, Країн Персидської затоки. Сумарний щорічний бюджет руху становить 30 млн доларів США. Третина цієї суми поступає від прихильників ХАМАС, що живуть в США і Європі.

Виноски[ред.ред. код]

  1. ХАМАС: взрывы и благотворительность
  2. Какова сегодня политическая программа Хамас?
  3. Arafat: Hamas Are Sharon's Children
  4. Gwen Ackerman. Muslim Fundamentalist Leader Goes on Trial. — The Associated Press, 06.01.1991
  5. Alan Cowell. Spoilers of Mideast Peace / Militant Hamas rebels are secretive, ruthless. — The San Francisco Chronicle, 20.10.1994
  6. Michael Theodoulou. New Attacks Feared after Defiant Vow by Hamas. — The Times, 22.08.1995
  7. Hamas Founder Gets Life In Prison After Plea Bargain. — The Jerusalem Post, 17.10.1991

Джерела[ред.ред. код]