Хандриков Митрофан Федорович

Митрофан Федорович Хандриков
Народився	13 січня 1837(18370113) Москва
Помер	7 серпня 1915
Національність	росіянин
Галузь наукових інтересів	астрономія

Митрофа́н Фе́дорович Ха́ндриков (13 січня 1837, Москва — 7 серпня 1915) — російський астроном і геодезист, член-кореспондент Петербурзької академії наук, професор Київського університету (з 1869) і директор Київської астрономічної обсерваторії, таємний радник.

Біографія

Народився 1 (13 січня) 1837 року в Москві. Після закінчення курсу в Московському університеті в 1858 році залишений при тому ж університеті і прикомандирований до університетської обсерваторії.

У 1862 році за дисертацію «Порівняння способів, запропонованих Гауссом, Бесселем і Гансеном для обчислення сонячних затемнень» (Москва) удостоєний ступеня магістра астрономії і призначений виконуючим посаду астронома-спостерігача в обсерваторії Московського університету.

У 1865 році за дисертацію «Нарис теорії визначення планетних і кометних орбіт за трьома спостереженнями» (Москва) удостоєний ступеня доктора астрономії.

З 1870 року — професор астрономії Київського університету, в 1870—1901 роках — директор обсерваторії цього університету. При Хандрикові почалися систематичні спостереження на меридіанному колі і пасажному інструменті, було організовано видання «Анналів обсерваторії».

Могила Митрофана Хандриков

Помер 25 липня (7 серпня) 1915 року. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 17, ряд 8, місце 15). Надгробок — хрест на постаменті з чорного граніту.

Праці

Праці Хандрикова присвячені теоретичній і спостережній астрономії та геодезії. Розробив теорію визначення орбіт планет і комет та теорію передобчислення затемнень. Серед них:

• «Про збуреннях в русі комет» (1867);
• «Загальна теорія збурень» (1871);
• «Замітка про обчислення планетних і кометних орбіт за методом Гауса» («матем. Сборник.», Т. VI, 1872);
• «Нарис теоретичної астрономії» , Київ, 1883;
• «Теорія руху планет і комет біля Сонця по конічних перетинах» (1890);
• «Теорія фігури Землі» (1900).

Автор ряду підручників з астрономії та математичного аналізу:

• «Система астрономії» (1875—1877);
• «Нарис теоретичної астрономії» (1883);
• «Описова астрономія» (1886);
• «Курс сферичної астрономії» (1889);
• «Курс аналізу» ( 1887);
• «Аналіз нескінченно малих» (т. 1-3, 1905—1908) та інше.

Література

• Л. Проценко, Ю. Костенко . Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2;
• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
• Український радянський енциклопедичний словник. — Т. 3. — К., 1968. — С. 667.