Хантийська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хантийська мова
Ханти ясаӈ
Поширена в: Росії
Регіон: Ханти-Мансійський автономний округ, Ямало-Ненецький автономний округ, Томська область
Носії: 14 000
Писемність: кирилиця
Класифікація: Уральська сім'я
Фіно-угорська гілка
Угорська підгілка
Обсько-угорська група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 kca

Ханти́йська мо́ва (застаріла назва остя́цька)[1] — мова хантів — аборигенів півночі Західного Сибіру, що живуть у басейнах притоків Обі й Іртишу та по самій Обі в її середній і нижній течії. За даними перепису 2002 року, чисельність хантів становила 28,7 тис. осіб. Переважно вони живуть у Ханти-Мансійському (крім його західних районів, заселених мансі) та Ямало-Ненецькому автономних округах (25,9 тис. осіб), інші — на північному заході Томської області. Чисельність хантів протягом XX століття залишається більш-менш стабільною, але кількість хантів, що вважають хантийську мову рідною, помітно зменшується: 1959 їх було 77 % при населенні в 19 410 осіб, 1970 — 68,9 % (від 21 138 осіб), а 1989 — 60,5 %. Безперервно зростає частка хантів, що володіють російською мовою (як і першої, і другої мови): 70,3 % 1959 та 89,4 % 1989.

Діалекти[ред.ред. код]

Хантийська мова відома своїм незвичайним діалектним різноманіттям. Безперечним є виділення двох груп діалектів: західні (власне хантийські), що поділяються на північні та південні, та східні (або кантикські, за самоназвою східних хантів). Територіально суміжні говірки та діалекти близькі між собою, але крайні точки діалектного континууму мають відмінності, які заважають взаєморозумінню носіїв цих діалектів.

Писемність[ред.ред. код]

Перші спроби створення писемного варіанту хантийської мови, що тривали аж до початку XX століття, належать 1868, коли видано переклад Євангелія від Матвія на березовсько-обдорському діалекті. Писемність на основі латиниці було складено у 1930-х роках для обдорського та казимського діалектів, 1937 переведено на кирилицю. Єдиного літературного варіанту мови поки ще не виникло; наразі писемність існує на чотирьох діалектах. Хантийська мова є предметом вивчення в початкових класах школи. Видаються газети.

Сумарна хантийська абетка для чотирьох діалектів (з 2000 року):

А а Ӓ ӓ Ӑ ӑ Б б В в Г г Д д Е е
Ё ё Ә ә Ӛ ӛ Ж ж З з И и Й й К к
Қ қ (Ӄ ӄ) Л л Ӆ ӆ (Ԓ ԓ) М м Н н Ң ң (Ӈ ӈ) Н’н' О о
Ӧ ӧ (Ŏ ŏ) Ө ө Ӫ ӫ П п Р р С с Т т У у
Ӱ ӱ Ў ў Ф ф Х х Ҳ ҳ (Ӽ ӽ) Ц ц Ч ч Ҷ ҷ
Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Є є Є̈ є
Ю ю Ю̆ ю̆ Я я Я̆ я̆

ЗМІ хантийською мовою[ред.ред. код]

Перші публікації хантийською мовою з'явились у газеті «рос. Остяко-Вогульская правда» 1934 року. З 1957 року в ХМАО виходить хантомовна газета «Ленін пант хуват» («рос. По ленинскому пути»), перейменована 1991 року в «Ханти ясанґ» (рос. «Хантыйское слово»). Газета виходить 1 раз на тиждень: до початку 1970-х на 1 шпальті, а після — на 4 шпальтах.

Регулярне радіомовлення хантийськю мовою на радіо «Юґорія» почалося 1964 року. Хантийські передачі тривалістю 20 хв. виходять по понеділках, середах і п'ятницях уранці, в обід і ввечері. На каналі «Юґра» теж є аналогічна передача. На ТРК «Юґорія» творче об'єднання «рос. Очаг» випускає телепередачі хантийською. На «Юґрі» — передача про нечисленні народи півночі округу російською мовою.

Примітки[ред.ред. код]

  1. рос. Литературная энциклопедия(рос.)