Хан (титул)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хан — титул володарів Криму, а також інших тюркських держав, що виникли у Східній Європі після розпаду Золотої Орди, пануючі якої також носили цей титул. В тогочасних українських джерелах титул передавався переважно словом «цар».

Титул хана мали вожді гунів, аварів, монголів, кримських татар, інших народів. У деяких державах Сходу — назва правителя області або титул військово-феодальної знаті.

[ред.] Література

• Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.