Хара (водорості)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хара
Chara hispida L.
Chara hispida L.
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Харові водорості (Charophyta)
Клас: Charophyceae
Порядок: Charales
Родина: Characeae
Рід: Хара (Chara)
Види флори України
  • Chara aculeolata
  • Chara arcuatofolia
  • Chara aspera
  • Chara braunii
  • Chara canescens
  • Chara connivens
  • Chara contraria
  • Chara delicatula
  • Chara dominii
  • Chara fischeri
  • Chara fragifera
  • Chara fragilis
  • Chara galioides
  • Chara gymnophylla
  • Chara hispida
  • Chara horrida
  • Chara muscosa
  • Chara neglecta
  • Chara polyacantha
  • Chara schaffneri
  • Chara tenuispina
  • Chara tomentosa
  • Chara uzbekistanica
  • Chara vulgaris
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Chara
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Chara

Ха́ра (Chara) — один з найбільш високоорганізованих родів водоростей, що належать до вищих рослин. Назва походить грец. хара — радість, краса. Відомо понад 400 видів харових, флора України налічує 38 видів.

Будова[ред.ред. код]

Це макроскопічні водорості, зовні схожі з деякими наземними рослинами (хвощами, антоцеротовидними). Висота їх талому зазвичай становить 20—30 см, але може сягати 1—2 м, бокові гілки обмеженого росту. Зелені хлоропласти містять хлорофіли a та b, а також лікопін. Накопичують крохмаль як запасну речовину.

Репродуктивні органи харових водоростей (зверху: архегоній, знизу: антеридій)


Розмноження[ред.ред. код]

Для харових водоростей характерним є вегетативне та статеве розмноження. Вегетативне розмноження здійснюється за допомогою специфічних бульбочок на ризоїдах або зірчастих скупчень клітин на нижніх стеблових вузлах, які дають початок новому талому. Безстатеве розмноження відсутнє. Найвищого розвитку серед усіх водоростей досягають статеві органи. Архегоній (жіночі) та антеридій (чоловічі статеві органи) багатклітинні і у більшості видів розвиваються на одній рослині (хоча відомі і дводомні види). Антеридій має вигляд кульки діаметром до 0,5 мм, спочатку зеленого, а під час дозрівання — оранжевого чи червоного кольору. Він сидить на короткій одноклітинній ніжці і складається з 8 пласких клітин-щитків, які щільно стикаються своїми зазубреними краями. Від центру кожного щитка всередину антеридію відходить циліндрична клітина — «ручка» (manubrium), яка завершується округлою клітиною-головкою. На цій клітині розташовано 6 клітин меншого розміру, кожна з яких дає початок 4 сперматогенним ниткам. Вони складаються з 200–300 клітин, у кожній з яких утворюється один двохджгутиковий сперматозоїд (антерозоїд).

Посилання[ред.ред. код]

  • Голлербах М. М., Паламар-Мордвинцева Г. М. Визначник прісноводних водоростей України. IX. Харові водорості (Charophyta). — К.: Наук. думка, 1991. — 196 с.