Майкл Гардт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Майкл Гардт
Західна філософія
Філософія XX століття
MichaelHardt.jpg
Майкл Хардт на Seminário Internacional Mundo. 2008
Народився 1960
США США, Меріленд, Бетесда

Школа/Традиція Континентальна філософія, Автономізм, Квір-теорія
Основні інтереси Політична філософія , Література
Значні ідеї en:multitude, теорія імперії
Вплинули на нього Бенедикт Спіноза, Славой Жижек, Антоніо Негрі

Майкл Хардт (англ. Michael Hardt, * 1960, Бетесда, штат Меріленд, США)[1] — американський теоретик літератури та політичний філософ. Відомий завдяки книзі «Імперія» (англ. «Empire», рос. «Империя»), написаній у співавторстві з Антоніо Негрі, що вийшла 2000 року[2]. Її було названо «Комуністичним маніфестом XXI століття»[3].

Хардт і його співавтор припускають що те, що вони розглядають у якості сил сучасного пригноблення класів, глобалізації та товаризації сфери послуг (або «виробництва аффектів»), потенційно можуть стати причиною значних соціальних змін. Книга-продовження(en:Multitude: War and Democracy in the Age of Empire, 2004, рос. Множество: война и демократия в эпоху империи, 2006), деталізує концепт «en:multitude» (прим. в українській науковій спільності ще не було знайдено вдалого українського відповідника, здебільшого використовується оригінальний термін[4]) як можливий локус глобального демократичного руху.

Завершальна книга трилогії (Commonwealth) вийшла восени 2009 року. Ні українською, ні російською мовами ще перекладена не була.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Бетесді (штат Меріленд),[5] закінчив школу в окрузі Потомак, Меріленд. Вивчав інженерію у Свартморському коледжі(англ.) штату Пенсильванія у 1978–1983 роках. Здобуваючи вищу освіту, під час енергетичної кризи 1970 року(див. англ. сторінку 1970s energy crisis), Хардт почав цікавитись альтернативними джерелами енергії.[1]

Після закінчення коледжу Хардт працював у різноманітних компаніях, пов'язаних із сонячною енергією. Також спіробітничав із неурядовими організаціями у Центральній Америці.

У 1983 році Хардт переїздить до Сієтлу, де починає вивчати порівняльну літературу в Вашингтонському Університеті.[1] Там у 1986 році він здобуває ступінь магістра, а у 1990 — кандидата наук (PhD).[6] Звідти Хардт переїздить у Париж, де і зустрічає Антоніо Негрі

Хардт, окрім англійської, вільно володіє французькою, іспанською, італійською мовами. Є викладачем літератури та італійської у Дюкському університеті, а також викладачем філософії та політики у European Graduate School.[2]

Думка[ред.ред. код]

Хардт звертає увагу на задоволення від політичного життя : «Потрібно вивести концепт любові за межі закоханої пари»[7] Політика multitide не фокусується виключно на контролюванні засобів виробництва чи на звільненні людської суб'єктивності. Обидва ці орієнтири пов'язані між собою любов'ю та задоволенням від політичного життя та усвідомлення політичних цілей.

Хардт не вважає викладацьку (вчительську) діяльність революційною, як і не вважає, що вищий навчальний заклад є політичною інституцією. «Але зараз думаючи про політику як проект масштабної соціальної трансформації, я зовсім не впевнений, що політична активність може бути привитою в університеті».[8]

Хардт вважає, що візії загальної освіти та рівноправного відкритого доступу до університетів поступово зникають: «війна х тероризмом» стимулювала лише вузькі сфери військового і технологічного знання, в той час як потрібні навички біополітичної економіки (створення ідей, образів, кодів, аффектів та інших нематеріальних благ) не здобули визнання у якості ключових для економічної інновації.[9]

Концепт «Multitude»[ред.ред. код]

«Multitude» — це спільність, активний соціальний суб'єкт, який немає деякої об'єднучої, загальної ідентичності та не зводиться до класу або народу. «Multitude» — принципова плюральність, що складається з одиничних, оригінальних соціальних агентів, кожен з яких має особливу комбінацію ідентифікацій. В межах «multitude» не знайдеться двох однакових агентів-особистостей. Така різноманітність одиничностей уможливлює існування спільності, яка конституюється через утворення «спільного» («common») в ході біополітичного виробництва.[10] ,[11]

Бібліографія[ред.ред. код]

На сьогодні україномовних перекладів праць Майкла Хардта немає.

Книги у перекладі на російську[ред.ред. код]

  • Империя (в соавторстве с Антонио Негри) Москва: Праксис, ISBN 5-901574-40-0, 2004
  • Множество: война и демократия в эпоху империи (в соавторстве с Антонио Негри) Москва: Культурна Революция,ISBN 5-902764-09-2, 2006

Книги англійською мовою[ред.ред. код]

Електронні видання[ред.ред. код]

Англомовні статті[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Інтерв'ю