Харківське конструкторське бюро машинобудування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. О. Морозова
Тип казенне підприємство
Форма власності державне підприємство
Галузь розробка бронетанкової техніки
Засновано 1927 р.
Штаб-квартира Україна м. Харків
Ключові особи Яків Мормило
(директор)
Продукція бронетанкова техніка, модернізація танків, динамічні тренажери бойових броньованих машин
Власник(и) Держава
Холдингова компанія Укроборонпром
www.morozov.com.ua

Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова (ДП ХКБМ, до 1951 ОКБ-520, до 1997 КБ-60, до 1999 — ОКБ імені Морозова) — підприємство, яке розробляє бронетанкову техніку та входить до складу державного концерну «Укроборонпром». Раніше ДП ХКБМ відігравало ключову роль у створенні броньованих гусінних машин Радянського Союзу.

Діяльність КПП ХКБМ на сучасному етапі характеризується трьома основними факторами:

  • Пропозиція замовникам широкої номенклатури броньованих машин та інших виробів військового й загальногромадянського призначення, а також програм модернізації застарілих машин;
  • Розробка устаткування згідно з конкретними вимогами замовників;
  • Надання довгострокового сприяння щодо забезпечення нормальної експлуатації виробів кінцевими користувачами.

Історія[ред. | ред. код]

24 квітня 2018 року прес-служба держконцерну «Укроборонпром» на офіційному сайті оприлюднила велику кількість зображень бойової машини піхоти, яка розробляється Харківським конструкторським бюро з машинобудування. Виготовлення дослідного зразка та проведення комплексу випробувань БМП-У очікується наприкінці 2018 — на початку 2019 років.[1][2]

Основні сфери діяльності та номенклатура виробів[ред. | ред. код]

ДП ХКБМ спеціалізується, головним чином, на розробці та виробництві бронетанкової техніки. Компетенція ДП ХКБМ в цій сфері є всеосяжною і охоплює весь процес створення того чи іншого зразка, від першої лінії на кресленні й до подальшого вдосконалення вже експлуатованої машини.

Номенклатура розроблених ДП ХКБМ гусеничних машин охоплює основні бойові танки «Ятаган», «Оплот», Т-80УД, важку бойову машину піхоти БТМП-84 і броньовану ремонтно-евакуаційну машину БРЕМ-Оплот.

Колісні машини, які розроблені ДП ХКБМ — бронетранспортери БТР-3, БТР-4, Дозор-Б.

ДП ХКБМ також спеціалізується на розробці варіантів модернізації застарілих бойових танків, у тому числі Т-72, Т-64, Т-59, Т-55 і Т-54.

Крім того, ДП ХКБМ займається конструюванням і виготовленням інженерної техніки, а також високотехнологічних засобів навчання для бойових броньованих машин. Зокрема були розроблені та виготовлені динамічні тренажери танків Т-80УД, Т-72С (Б), Аль-Халід, Т-64Б, Т-55, а також тренажер БМП-2.

Окрім вищевказаних основних сфер діяльності, ДП ХКБМ розробляє різну цивільну продукцію, зокрема обладнання для металургійної промисловості, обладнання для роботи з радіоактивними відходами, спецтехніку на важкій гусеничній базі тощо.

У грудні 2015 року було продемонстровано нову розробку конструкторського бюро ім. О. О. Морозова — реактивну систему залпового вогню «Верба».

Станом на 2018 рік тривали роботи над створенням нової бойової машини піхоти, БМП-У, для заміни наявного парку БМП-1 та БМП-2. Вивчали також можливість створення принципово нового основного бойового танку з екіпажем у дві людини[3].

Підприємством було налагоджено власне виробництво корпусів для БТР-4 і у 2019 році перший БТР-4 з корпусом виробництва «ХКБМ» успішно пройшов комплексні випробування, що дозволило перейти до серійного виготовлення чергової партії БТР-4 із використанням власних корпусів.[4]

Керівники[ред. | ред. код]

Історичні факти[ред. | ред. код]

  • До війни бюро називалося ОКБ (Окреме конструкторське бюро)-520 . Восени 1941 евакуйовано до Нижнього Тагілу, на Уралвагонзавод. Коли Морозов повернувся в 1951 році через розбіжності з тамтешнім керівництвом до Харкова, колишня назва залишилося за тагільським конструкторським бюро. Харківське ж почало називатися КБ-60. Після смерті Морозова отримало назву ОКБ ім. Морозова.
  • У 2008 році ХБКМ розробило спеціально для зйомок фантастичного фільму Залюднений острів так званий «БТР-Космос» — пурпурний інопланетний «танк»-автомат (на шасі БТР-70), на якому роз'їжджає Максим Каммерер.[7][8] Тоді ж була розроблена ціла серія фантастичних танків, представлена в битві у другій частині фільму — «Залюднений Острів. Сутичка».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Державний концерн «Укроборонпром» оприлюднив більше зображень нової харківської БМП. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 25 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
  2. ХКБМ веде розробку перспективного танка та нової бойової машини піхоти – уніфікованої бази. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 23 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
  3. ХКБМ веде розробку перспективного танка та нової бойової машини піхоти – уніфікованої бази. Ukrainian Military Pages. 23 травня 2018.
  4. На “ХБКМ” запущено виробництво корпусів для БТР-4. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 24 квітня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
  5. У Житомирського бронетанкового заводу - новий директор. Укрінформ. 06.02.2017.
  6. В Харькове руководить разработчиками "Оплотов" будет новый человек. Depo - Харьков. 7 лютого 2017.
  7. Ганна Силаєва. (5 січня 2009). Мешканці острова - письменники брати Стругацькі, режисер Федір Бондарчук і конструктори-танкобудівники КБ імені Морозова. МедіаПорт. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 9 червня 2009.
  8. Харьковские конструктори створюють залізного монстра-вбивцю. ForUm. 14 лютого 2007. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 9 червня 2009.

Посилання[ред. | ред. код]