Харківський літературний музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Харківський літературний музей
Вулиця Фрунзе Літмузей (Харків мапа).jpg
Засновано 1932 р.
Розташування
Координати 50°00′05″ пн. ш. 36°14′44″ сх. д. / 50.001423° пн. ш. 36.245674° сх. д. / 50.001423; 36.245674
Адреса 61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 6 (ст. метро «Пушкінська» або «Архітектора Бекетова».
Відкритий 20 квітня 1988 р.
Директор Григоренко Ірина Василівна
Сайт http://museums.kh.ua/khlm

litmuzey@ukr.net

Тел. (057) 706-25-79, 706-25-80

Харківський літературний музей (неофіц. назва Літмузей) — державний музей у Харкові.

Музей знайомить з художньою літературою, з історією літератури на Слобожанщині, із сучасною літературною теорією. Виставки та освітні програми Літературного музею показують, як література впливає на життя людей, як вона акумулює у собі культурний досвід різних спільнот.

Історія створення[ред.ред. код]

Харківський літературний музей

Ідея створення у Харкові літературного музею виникла ще на початку 1930-х рр., коли Харків по праву називався «літературним Клондайком». Відкриття Літературного музею в Харкові відбулося 19 грудня 1932 р. на вулиці Раднаркомівській, 11, де зараз розташовано Харківський художній музей. Але у Радянському Союзі, до складу якого входила тоді й Україна, почалися масові репресії літераторів. Можливо, тому створений літературний музей тоді так і не почав працювати.

Вже після ІІ світової війни, спілка письменників України, в тому числі її Харківське відділення, поновили роботу по відновленню літературного музею. У 1971 р. на виїзному пленумі СПУ, що відбувався в Харкові, Петро Черемський і Анатолій Гавриленко почали збір підписів письменників на підтримку цієї ідеї. Ініціативу підтримали Олесь Гончар, Ірина Вільде, Петро Панч, Іван Драч, Віталій Коротич, Павло Загребельний, Юрій Мушкетик, Василь Козаченко, Олександр Корнійчук і багато інших. У 1975 р. було прийнято рішення про створення в Харкові літературного музею в Будинку літераторів ім. Василя Еллана-Блакитного (вул. Червонопрапорна, 4). Однак цей будинок було передано Інституту астрофізики.

З'явився Літературний музей у Харкові 1988 року у маєтку початку XX ст. (вул. Фрунзе, 6) завдяки наполегливим зусиллям харківських ентузіастів. Від історико-літературної пам'ятки — Будинку літераторів ім. В. Еллана-Блакитного — музейному зібранню дісталися лише автентичні двері тієї будівлі.

Колекція[ред.ред. код]

Ядро колекції становлять експонати 1910-1930-х років з архівів І. Дніпровського, В. Титаря, А. Чернишова (книги з автографами, унікальне листування письменників, періодичні видання з коментарями письменників, фотокартки, особисті речі), оригінальний живопис харківських художників-авангардистів (колекція Н. Косарєвої), копії та оригінали документів, які були передані МВС України (карна справа Г. Хоткевича, паспорт Леся Курбаса тощо), меморіальні експонати «Вапліте» тощо.

Ця колекція має особливу цінність для Харкова, оскільки в 1920-х — поч. 1930-х місто було місцем діяльності письменників періоду Розстріляного відродження.

Історія одного архіву[ред.ред. код]

У 1993 р. син української перекладачки Марії Пилинської, мешканки легендарного будинку письменників «Слово» (вул. Культури, 9), А. Бугаєвський передав музею валізу з материним архівом 1920-1930-х. Співробітники поміж книжками і документами натрапили на дві записки. «Архів знищити», — вклав пересторогу до валізи первісний власник архіва, драматург 1920-х Іван Дніпровський. А його дружина Марія Пилинська заперечила це своєю запискою: «Прохання зберегти». Марія берегла цю валізу півстоліття від усіх трусів. І майже у повному складі цей архів з автографами М. Хвильового, М. Куліша, М. Йогансена, П. Тичини та інших опинився в колекції Харківського літературного музею.

Постійно діючі виставки[ред.ред. код]

«Григорій Сковорода: мандрівка за щастям»
Експозиція присвячена творчості Григорія Сковороди, українського мандрівного поета і філософа XVIII ст., його міркуванням про щастя.

«Апокриф»: тексти та долі українських письменників ХХ століття
Експозиція «Апокриф» в унікальних експонатах представляє епізоди творів та доль українських літераторів XX століття — модерністів та представників Розстріляного відродження, учасників діаспорних мистецьких угрупувань та шістдесятників, а також «дев'яностників», «позадесятників» та «двотисячників».

Інтерактивні екскурсії та заняття[ред.ред. код]

Інтерактивні екскурсії та заняття є сучасною альтернативою традиційній екскурсії.

  • Інтерактивна екскурсія «Григорій Сковорода».
  • Інтерактивна екскурсія «Письменники Розстріляного Відродження».
  • Пізнавально-розважальне заняття «Аліса в Країні Див».
  • Пізнавально-розважальне заняття «Кіт у мішку».
  • Літературні квести «Санаторійна зона».
  • «Філософське торбознавство імені Григорія Сковороди».
  • «Знайомство з Роальдом Далом».
  • «Мандри світами: Іван Котляревський та його „Енеїда“».


Музейні клуби[ред.ред. код]

При музеї діють три клуби: волонтерський, кіноклуб (http://kinoklub-litmuz.livejournal.com) та етновокальний.

Пам'ятний камінь Петру Черемському[ред.ред. код]

На подвір'ї Харківського літературного музею встановлено пам'ятний камінь Петрові Григоровичу Черемському як одному з засновників музею.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Львова П. М. Харківський літературний музей // Літературна Харківщина : довідник / За заг. ред. М. Ф. Гетьманця. — Х. : Майдан, 1995. — С. 332–333.
  • «Історія та сучасність Харківського літературного музею» Літературна Україна. — 2013, 10 жовтня, № 39.
  • Інтернет-сторінка до 10-ліття Літмузею (1998 р.)