Харківський національний медичний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Харківський національний медичний університет
ХНМУ
Харківський університет (Старий корпус)
Девіз Valetudo est bonum optimumукр. Здоров’я – найвище благо
Заснований 1805
Ректор Лісовий Володимир Миколайович
Студентів 6167
Докторів наук 129
Професорів 114
Місце розташування Харків
Адреса пр. Леніна, 4, м. Харків, 61022, Україна
Сайт www.knmu.kharkov.ua

Ха́рківський націона́льний меди́чний університе́т, раніше Харківський Державний Медичний Інститут був заснований 1921 на базі медичного факультету Харківського університету та Жіночого медичного інституту (заснованого 1910). Університет має факультети: лікувальний, педіатричний, стоматологічний, санітарно-гігієнічний, з підготовки іноземних студентів. При Університеті є аспірантура та Навчально-науковий інститут післядипломної освіти. Наукова бібліотека має близько 1 млн примірників. Починаючи з 2005 року навчання в університеті ведеться за болонською системою.

Історія[ред.ред. код]

17 січня (29 січня за новим стилем) 1805 року у Харкові був відкритий Імператорський Університет. У складі перших 4 факультетів був и медичний.
1920-1921 рр. — Харківська державна медична академія.
1921–1994 рр. — Харківський медичний інститут.
С 1994 р. — Харківський державний медичний університет.
С 22.11.2007 р. — Харківський національний медичний університет.

Декани[ред.ред. код]

Декани медичного факультету Харківського університету з 1805 року по 1920 рік[ред.ред. код]

Шумлянський П. М., 1805–1806, 1808–1812; Коритарі Г. Г., 1807; Дрейсіг В. Ф., 1813–1815; Книгін І. Д., 1813, 1816–1826; Єллінський М. І., 1827–1830; Блюменталь А. І., 1831–1837; Ган Ф. І., 1837–1857; Альбрехт Ф. К., 1858–1863; Дюмонсі К. О., 1864–1867; Щелков І. П., 1867–1870; Зарубін І. К., 1870–1889; Ковалевський П. І., 1889–1894; Бруєв О. Я., 1894–1897; Кульчицький М. К., 1897–1900; Попов М. О., 1901; Ломіковський М. М., 1901–1905; Орлов Л. В., 1905–1908; Кузнєцов О. Х., 1908–1910; Пенський Ю. Р., 1910–1920.

Керівники медичної академії, інститута, університета м. Харкова з 1920 року по теперішній час[ред.ред. код]

  • Гриньов Д. П. президент (липень 1920 — жовтень 1920),
  • Туркельтауб Л. С. — начальник (жовтень 1920 — квітень.1921),
  • Гусаков Г. В. — начальник (квітень 1921 — травень 1922),
  • Коршун С. В. — ректор (травень 1922 — жовтень 1922),
  • Кавалеров І. М. — ректор (листопад 1922 — вересень 1923),
  • Штрум І. Я. — ректор (вересень 1923–1925),
  • Радченко Г. П. — ректор (1925 — січень 1927),
  • Жук О. П. — ректор (1927 −1929),
  • Ловля Д. С. — директор (1929 −1937),
  • Ткаченко С. З. — директор 2-го мед. інст. (1936 −1940),
  • Гаспарян А. М. — директор (1937 −1944),
  • Шупик П. Л. — директор 2-го мед. інст. (1940–1944),
  • Трутень Н. І. — в. о. директора (1944 −1945),
  • Шарлай Р. І. — директор (1945 −1949),
  • Кононенко І. П. — директор (1949 −1959),
  • Задорожний Б. А. — ректор (1959 −1975),
  • Черненко В. Д. — ректор (1975 −1986),
  • Циганенко А. Я. — ректор (1986 −2005),
  • Лісовий В. М. — ректор (2005 — по теперішній час).

Корпуси та кампуси[ред.ред. код]

Університет має комплекс сучасних споруд для проведення навчального процесу та 5 гуртожитків. Всі суб'єкти навчання на додипломному та післядипломному етапах навчання на 100% забезпечені гуртожитком.

До складу університету входять 67 кафедр. Кафедри обладнані сучасними аудиторіями і мають всі можливості для якісної підготовки студентів. Кафедри, на яких здійснюється підготовка студентів 1-3 курсів, розташовані у чотирьох навчальних корпусах університету. Кафедри, які здійснюють викладання клінічних дисциплін, знаходяться на базах Науково-практичного медичного центру ХНМУ, Українського науково-практичного центру акушерства, гінекології та репродуктології, Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, Українського інституту клінічної генетики. Університетського стоматологічного центру ХНМУ, 9 обласних, 10 міських, 5 відомчих лікувальних установ. Навчально-науковий центр університету обладнаний класами фантомних технологій навчання.

Професори[ред.ред. код]

Серед професорів видатні вчені:

І. Лазаревич, В. Крилов, В. Данилевський, О. Кричевський, Г. Фольборг, С. Коршун, О. Гейманович, О. Марзєєв, Є. Попов.

Періодичні публікації: «Український медичний архів», «Одонтологія».

Відомі випускники[ред.ред. код]

Структура університету[ред.ред. код]

Університет складається з наступних факультетів:
I медичний;
II медичний;
III медичний (педіатрія);
IV медичний (медико-профілактична справа);
V факультет з підготовки іноземних студентів (російськомовне навчання);
VI факультет з підготовки іноземних студентів (англомовне навчання) ;
стоматологічний факультет;
Навчально-науковий інститут післядипломної освіти.

Наукова робота[ред.ред. код]

Наукова робота Харківський національний медичний університет має потужну науково-дослідну базу. В університеті виконується біля 40 НДР з пріоритетних напрямів: профілактика, діагностика та лікування серцево-судинних захворювань; мініінвазивні втручання при гострій та хронічній патології; удосконалення профілактики, діагностики та лікування вірусних, бактеріальних інфекцій на основі вивчення їхніх патогенетичних механізмів; розробка та впровадження ефективних методів і засобів профілактики, діагностики та лікування найважливіших захворювань і травм; відновлювальна медицина (здоров'я здорових). Наукові дослідження проводяться в Центральній науково-дослідній лабораторії, 5-ти проблемних лабораторіях, на кафедрах, а також на базі 2-х наукових інститутів, 6 навчальних науково-виробничих об'єднань («Урологія» — кафедра урології, нефрології та андрології, Харківський обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В. І. Шаповала; «Хірургія» — кафедра хірургії № 1, Інститут загальної і невідкладної хірургії НАМН України; «Терапія» — кафедра внутрішньої медицини № 1 та клінічної фармакології, Інститут терапії НАМН України ім. Л. Т. Малої; «Акушерство та гінекологія» — кафедра акушерства та гінекології № 1, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України; «Медрадіологія» — кафедра радіології та радіаційної медицини, Інститут медрадіології НАМН України ім. С. П. Григор'єва; «Медична генетика» — кафедра медичної генетики, Український інститут клінічної генетики ХНМУ). Щорічно співробітники університету отримують понад 80 патентів України на винаходи та корисні моделі, видають понад 1400 статей у фахових виданнях. У наукометричній базі SCOPUS університет посідає 5 місце серед вищих навчальних медичних закладів України.

Міжнародна співпраця[ред.ред. код]

ХНМУ — член Міжнародної асоціації університетів (під егідою ЮНЕСКО) з 1998 року, внесений до реєстру медичних університетів Всесвітньої організації охорони здоров'я (Avicenna Directories).

Міжнародна діяльність Харківського національного медичного університету спрямована на підвищення рейтингу університету в системі вищої медичної освіти України й подальшу інтеграцію у світову освітню і наукову спільноту. Ця робота здійснюється в рамках програм співробітництва з провідними зарубіжними університетами та науковими центрами, реалізації міжнародних освітніх програм і проектів, здійснення спільної науково-дослідницької діяльності, організації науково-практичних семінарів і конференцій та участі в них, обміну кадрами й розвитку академічної мобільності.

Серед зарубіжних партнерів, з якими укладено договори про співробітництво, Бєлгородський державний університет, Курський державний медичний університет, Новосибірський державний медичний університет, Самарський державний медичний університет (Російська Федерація); Вільнюський університет (Литовська Республіка), Магдебурзький університет ім. Отто Фон Геріке (Федеративна Республіка Німеччина), Познанський університет медичних наук (Республіка Польща), Інститут фізіології Академії наук Чеської Республіки, Таджицький державний медичний університет (Республіка Таджикистан), Йедитепський університет (Турецька Республіка) та інші. 28 співробітників університету є членами міжнародних медичних асоціацій.

Нагороди та репутація[ред.ред. код]

Нагороди та репутація У наукометричній базі SCOPUS університет посідає 29-е загальне та 5-е місце серед вищих навчальних медичних закладів України, у рейтингу ВНЗ України ЮНЕСКО «Топ 200» — 47-е місце.

У 2000 році університет нагороджено Орденом Пошани та срібним дипломом рейтингу «Золота фортуна». ХНМУ став лауреатом рейтингу вищих закладів освіти «Україна-2000». У 2001 році колектив університету нагороджено срібним дипломом VII Міжнародного відкритого рейтингу «Золота фортуна» у номінації «Якість III тисячоліття». У 2010 році університет отримав почесне звання «Лідер сучасної освіти» на Міжнародній виставці «Сучасна освіта України», а у 2011 та 2012 роках — «Лідер національної освіти» на Міжнародних виставках «Освіта та кар'єра — 2011» та «Освіта та кар'єра — 2012».

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи: Бібліографічний довідник / За ред. В. М. Лісового- Харків: ХНМУ, 2010. — 208 с., фото.
  • Вчені Харківського державного медичного університету. За ред. акад. А. Я. Циганенка — Харків, 2003. — 470 с.
  • Історія Харківського державного медичного університету: 200 років / За ред. акад. А. Я. Циганенка — Харків: Контраст, 2005. — 742 с.
Вищий навчальний заклад Харкова Це незавершена стаття про вузи Харкова.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.