Харківський тракторний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Харківський тракторний завод
Тип ПАТ
Спеціалізація тракторобудування
Заснування 1 жовтня 1931 року
Штаб-квартира Україна Україна, Харків, пр. Московський, 275.
Галузь машинобудування
Продукція сільськогосподарські трактори різних модифікацій.
Валовий дохід 379,4 млн грн. (2010)
Операційний прибуток -84,9 млн грн.(2010)
Чистий прибуток -60,6 млн грн. (2010)
Активи 613 млн грн. (2010)
Співробітники ≈ 3000
Клієнти Основними споживачами продукції є сільськогосподарські підприємства та фермери України та країн СНД. Продаж продукції здійснюється переважно за допомогою торгового партнера "Торговий дім ВАТ "ХТЗ"

«Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе» (ХТЗ) — Найбільше в Україні та країнах СНД підприємство з виробництва уніфікованих гусеничних і колісних сільськогосподарських тракторів загального призначення.

ХТЗ (2).jpg

Продукція ХТЗ[ред.ред. код]

ХТЗ-181 (2010 р.)

На сьогодні продукція ХТЗ представлена широкою гамою тракторів потужністю від 35 до 190 к.с. Це колісні та гусеничні трактори загального призначення, орно-просапні, трактори малої потужності, які агрегуються (поєднуються) з більш ніж 250 найменуваннями сільгосп-машин та знарядь. Крім тракторів завод випускає дорожньо-будівельну та спецтехніку (на базі тракторів), гусеничні тягачі, гарячоштамповані заготівлі, складноріжучий інструмент і технологічне оснащення, лиття, товари народного споживання, запасні частини. Вироблена заводом техніка використовується в сільському господарстві, житлокомунгоспі, будівництві, промисловому виробництві, для транспортування великих вантажів. Значна частина техніки йде на експорт.

Історія ХТЗ[ред.ред. код]

1930-49рр.[ред.ред. код]

Перший серійний трактор України СХТЗ 15-30

Перші креслення об'єктів майбутнього гіганту тракторобудування були зроблені на початку травня 1930 року, відразу ж розпочались будівельні роботи. Загалом Харківський тракторний завод був збудований і змонтований всього за п'ятнадцять місяців. 1 жовтня 1931 року о 13 годин і 5 хвилин під урочисті звуки гімну та вітальні вигуки з механоскладального цеху виїхав яскраво-червоний трактор,- первісток українського тракторобудування СХТЗ 15-30. Через 10 хвилин з конвеєру зійшов другий трактор. Харківський тракторний приступив до роботи. Першою моделлю стала машина СХТЗ 15-30. Цей трактор був розроблений на основі конструкції одного з найкращих тракторів того часу «Інтернешнл 15/30» який випускався американською компанією «International Harvester».

СХТЗ-НАТІ-ITA

Слідуючим результатом роботи харківських тракторобудівників стала машина СХТЗ-НАТІ ІТА, яка випускалась з 1937 по 1949 рік. При розробці за основу була взята конструкція Сталінградського тракторного заводу і НАТІ. Про що говорять літери в назві. Потужність цього трактора становила 52 кінських сили, тобто вдвічі більше, ніж у колісних, які мали двигун потужністю 30 к.с. Ця гусенична машина витрачала менше пального для обробітку одного гектара на 25 відсотків ніж її попередники. Безсумнівною перевагою нового гусеничного трактора була можливість використовувати його в найрізноманітніших природних умовах, у всіх місцях де потрібна була висока прохідність. Також ця машина випускалась під час евакуації в роки воєнного лихоліття в місті Рубцовську Алтайського краю, де завдяки харківським тракторобудівникам пізніше з'явився Алтайський тракторний завод. Тієї ж пори були створені експериментальні тракторні дизель-двигуни, які працювали на солярному маслі. Випробування засвідчили: якщо трактор зі звичайним керосиновим двигуном витрачав на одну кінську силу 315 — 320 грамів керосину, то дизель-двигун — тільки 210 грамів солярки — продукту більш дешевого, ніж керосин. 28 грудня 1949 Харківський тракторний завод розпочав випуск нових малолітражних тракторів «ХТЗ-7».

1949-67рр.[ред.ред. код]

ХТЗ-ДТ-54

З 1949 року відроджений з руїн ХТЗ перейшов до випуску дизельного трактора ДТ-54, що здобув заслужену славу безвідмовного трудівника на хлібних ланах всіх регіонів СРСР. 29 вересня 1954-го року з головного конвеєра Харківського тракторного заводу зійшов 100-тисячний дизельний трактор ДТ-54. Відомі далеко за межами України та СРСР машини під маркою ХТЗ-ДТ-14, ДТ-20, Т-25 були широко затребувані на всіх п'яти континентах планети, через що завод здобув почесну міжнародну нагороду «Золотий Меркурій». Зокрема для випуску таких машин в Індії був спеціально збудований тракторний завод. В четвертому кварталі 1955 року ХТЗ перейшов на випуск дизельного трактора ДТ-14. Прообразом цієї машини служив ХТЗ-7, лише з тією різницею, що на нову машину встановлювався дизельний двигун потужністю 14 кінських сил. В той же час впродовж 1948 — 1950 років було створено легкий артилерійський тягач (АТЛ), а в 1953 — 1954 рр. ХТЗ випустив дослідну партію цих машин. Одночасно підприємство займалося створенням електротрактора ХТЗ-12. Усього таких машин було виготовлено 32. Вони працювали в різних господарствах країни, однак себе не виправдали. Згодом завод припинив їх виробництво. Паралельно на заводі створювалась нова модель трактора на базі машини ДТ-54 під назвою Т-75. Її потужність зросла до 75 кінських сил. Перші три трактори Т-75 зійшли з конвеєра для відправки на державні випробування в травні 1960 року. А 29 вересня 1960 року без зупинки виробництва Харківський тракторний завод перейшов на серійний випуск гусеничних тракторів Т-75 які замінили вже застарілі ДТ-54. В 1961 році, виконуючи вказівку з центру ХТЗ розпочав підготовчі роботи з метою заміни виробництва Т-75 на новий трактор Т-74 з дизелем СМД-14, який мав виготовлятися на місцевому заводі «Серп і молот». Через рік завод перейшов на випуск Т-74, припинивши виробництво Т-75.

Одночасно Харківському тракторному заводу доручили створити трактор потужністю 130 кінських сил. І вже наприкінці липня 1961 року на полях колгоспу імені Орджонікідзе Лозівського району з'явився новий колісний трактор, який виконував глибоку оранку п'яти-корпусним плугом зі швидкістю 9 кілометрів на годину, це був Т-125. 19 жовтня 1964 року «Вища рада народного господарства СРСР» прийняла постанову № 98, якою передбачалося створення потужностей з випуску Т-125 та уніфікованих з ним гусеничних тракторів. Цією постановою передбачалася реконструкція Харківського тракторного заводу зі спорудженням окремих нових об'єктів на території заводу. З 1966 року розпочалось виробництво трактора Т-125, а також його модифікацій: КТ-125 — тягача із землерийним обладнанням, яке виготовляв Київський завод «Буддормаш», Т-127 — трелювального трактора. Разом з тим в 1965 році було затверджене технічне завдання на проектування гусеничного трактора Т-150, яке передбачало створення модифікацій тракторів, у тому числі колісних. Технічний проект був схвалений науково-технічними радами галузі та НАТІ в січні-лютому 1967 року. В той же час в 1967 році з конвеєра ХТЗ зійшов мільйонний трактор — Т-74 модернізована модель ДТ-54.

1967-94рр.[ред.ред. код]

У 70-і роки завод, провівши без зупинки виробництва корінну реконструкцію, успішно перейшов на випуск тракторів класу «3 тонни» трактора Т-150 в гусеничному і колісному виконанні. Цікаво що у листопаді 1979 року відбулися випробування трактора Т-150К на випробній станції університету штату Небраска в США. Порівняння результатів випробувань тракторів Т-150К і тракторів-аналогів, проведених на цій станції за шести-бальною системою засвідчило, що Т-150К за своїм технічним рівнем переважає всі інші аналоги. З 1985 року в різних районах Харківщини проводилися випробування тракторів ХТЗ-200 та ХТЗ-180 На машинах були встановлені двигуни СМД потужністю 180 кінських сил. Продуктивність ХТЗ-200 виявилася на 50 відсотків більшою, ніж у Т-150, а зниження витрати пального — до 21 відсотка. Крім того, за рахунок зменшення динаміки повороту знизилася навантаженість елементів трансмісії.

1994—2014 рр.[ред.ред. код]

ХТЗ-Т-156Б-09 (2010 р.)

У 1994 році завод перетворений у відкрите акціонерне товариство «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» акціонерне товариство «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе». У 2000 році була створена нова «серія 160» потужних інтегральних орно-просапних тракторів, призначених для сільськогосподарських робіт із оброблення та збирання цукрового буряка, кукурудзи, соняшника, картоплі, гречки, сої та інших просапних культур. У порівнянні з тракторами МТЗ-80 і Т-70 їхня продуктивність зросла в 2-2,5 рази. Міжнародним «Бюро Верітас» було сертифіковано систему якості виробництва згаданих тракторів згідно зі стандартами ISO 9001, до речі майже всі трактори ХТЗ мають сертифікат відповідності у системі сертифікації УкрСЕПРО та Росії ГОСТ.

ХТЗ-150-05-09 (2010 р.)

Для робіт у сільському та комунальному господарствах, для транспортування вантажів у промисловості та будівництві були створені трактори серій 30 та 50. За 75 років роботи в цехах підприємства було виготовлено близько трьох мільйонів тракторів. Серед усіх тракторних заводів колишнього СРСР ХТЗ — єдиний завод з воріт якого виходили моделі всіх існуючих класів — від маленьких садово-городніх потужністю 8 кінських сил і до надпотужних 190 сильних гусеничних і колісних тягачів. Нині досвідчений колектив робітників і фахівців ХТЗ розвиває й дбайливо підтримує в робочому стані потужну виробничу базу з випуску сучасних машин підвищеного технічного рівня. Серед них колісні трактори загального призначення: ХТЗ-17221 (з каркасною кабіною) і ХТЗ-17222 (з метало-пластикової обшивкою нового дизайну), Т-150-К-09 (машина, широко відома своєю універсальністю та економічністю). Трактори оснащені надійними дизелями Ярославського моторного заводу. Відповідають всім вимогам сільських трудівників (особливо на буряковій ниві), найуспішнішою стала модель орно-просапного трактора ХТЗ-16131 з двигуном Deutz.

ХТЗ-17021 (2010 р.)

Популярним в сільському господарстві і в промисловості залишається маневрений колісний навантажувач ХТЗ-156. Завод продовжує випускати гусеничні трактори — найвідоміший і найбільш широко застосований з них ХТЗ-150-05-09, а також нову модернізовану машину ХТЗ-181. З 2007 р. продуктова лінійка «ХТЗ» була вперше розширена дорожньо-будівельним бульдозером ТС-10. Перша партія машин цієї серії продана на підприємства Білорусі, Росії та України. На сьогоднішній день все більше значення набуває не тільки виробництво нових моделей тракторів, а й їхній подальший супровід — перед-продажне, гарантійне та сервісне обслуговування — у 2005 році в Україні заводом була створена дилерська мережа. У 2013 році згідно рейтингу провідних підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій ХТЗ посів шістнадцяте місце. [1] Також слід зазначити, що підприємство зберігає за собою важливі об'єкти соціальної сфери.

17 жовтня 2013 року стало відомо, що підприємство припиняє роботу з 18 жовтня з відправкою співробітників у неоплачувану відпуску через припинення оформлення митних декларацій Харківською митницею Міністерства доходів і зборів України 7-ми російських підприємств, які поставляють Харківському тракторному заводу комплектуючі та матеріали для виробництва тракторів[2].

Власність[ред.ред. код]

До 2007 року основним акціонером ХТЗ був харківський бізнесмен, співвласник групи DCH Олександр Ярославський. Тепер завод перебуває у власності групи ГАЗ, яка належить російському мільярдерові Олегу Дерипасці, співвласнику групи «Базовий Елемент».

Фінансові результати ХТЗ[ред.ред. код]

Згідно з офіційними даними, на сьогодні всі попередні та теперішні власники підприємства не змогли зробити з машинобудівного гіганта бодай беззбиткове виробництво. Це в першу чергу пояснюється нездатністю перелаштуватися з планово-адміністративної економіки до ринкової, та непрозорістю і незбалансованістю української державної економічної політики щодо захисту власних підприємств та їх кадрів, а не окремих власників, коли «левова частка» прибутку виводиться власниками за межі підприємства та вимивається в економіки інших країн.


Офіційні фінансові показики ХТЗ 2001—2010 рр..


Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Промисловість Це незавершена стаття з промисловості.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.