Харцизьк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Харцизьк
Khartsyzsk city coa.gif Flag of Khartsyzk.svg
Герб Харцизька Прапор Харцизька
Іверський храм
Іверський храм
Харцизьк
Розташування міста Харцизьк
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район/міськрада Харцизька міська рада
Код КОАТУУ 1415000000
Засноване 1869
Статус міста з 1938 року
Населення 58 641 (1.1.2014)[1]
Агломерація Донецько-Макіївська агломерація
Площа 19.3 км²
Густота населення 3073 осіб/км²
Поштові індекси 86700-86780
Телефонний код +380-6257
Координати 48°02′34″ пн. ш. 38°08′33″ сх. д. / 48.04278° пн. ш. 38.14250° сх. д. / 48.04278; 38.14250Координати: 48°02′34″ пн. ш. 38°08′33″ сх. д. / 48.04278° пн. ш. 38.14250° сх. д. / 48.04278; 38.14250
Висота над рівнем моря 216 м
Водойма р. Кринка
Відстань
Найближча залізнична станція Харцизьк
До обл./респ. центру
 - фізична 24,9 км
 - залізницею 41 км
 - автошляхами 29,1 км
До Києва
 - фізична 614 км
 - залізницею 828 км
 - автошляхами 723 км
Міська влада
Адреса 86700, Донецька обл., м. Харцизьк, вул. Краснознаменська, 87а, 4-27-36
Веб-сторінка Харцизька міськрада
Міський голова Дубовий Валерій Володимирович

Харци́зьк — місто (з 1938 року) обласного підпорядкування Донецької області. Населення: 59 тис. мешканців (2013). Засноване 1869 року. Заводи: трубний, сталедротово-канатний, машинобудівний, ливарний, металевих виробів, харчових концентратів. Металургійний технікум.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність наявного населення на 1 січня 2011 року — 60016 осіб. За 2010 рік чисельність наявного населення міста скоротилася на 594 особи.[2]

Українську мову згідно з переписом 2001 року в побуті використовує 16,3% населення.

Народжуваність — 7,8 на 1000 осіб, смертність — 17,6, природний приріст — −9,8, сальдо міграції негативне (-0,8 на 1000 осіб).

Історична динаміка чисельності населення[3]

  • 1897 — 674 жителів;
  • 1926 — 5 100 жителів;
  • 1931 — 8 323 жителів;
  • 1939 — 13 622 жителів;
  • 1959 — 33 641 жителів;
  • 1970 — 51 076 жителів;
  • 1979 — 57 559 жителів;
  • 1981 — 63 000 жителів;
  • 1989 — 67 916 жителів;
  • 2001 — 64 175 жителів;
  • 2005 — 62 263 жителів;
  • 2014 — 58 641 жителів.

Історія[ред.ред. код]

Заснований у 1869 році як селище при станції, уведеній в дію на Курсько-Харківсько-Азовській залізниці. На місці сучасного міста ще в 1786 році була заснована слобода Харцизька, що належала генерал-майору Івану Іловайському.

Назва його походить від слова «харцизи» (розбійники) — так у XVI столітті називали турки й татари селян-утікачів і запорізьких козаків, що селись біля південних кордонів Російської імперії. Місця їх поселень іменували «харцизькими». У 1883 році була проведена залізнична гілка на Макіївський рудник, а в 1884 році — на станцію Кринична та Ясисівка (сучасна Макіївка-Пасажирська), у 1898 році — на макіївський металургійний завод «Уніон».

У 60-х роках XIX століття поблизу станції почалася розробка кам'яного вугілля. У 1880-ті роки в пристанційному селищі було декілька десятків дворів і трактир. У 1897 році тут налічувалося 674 жителі, 53 двори. Росіян було 486 осіб, українців — 188. Уродженцями області Війська Донського були 99 чоловік, інших місцевостей — 575. Вихідцями із селян були 550 осіб, з міщан — 92, із дворян та духовенства — 13 осіб.

У 1895 році Харцизьке товариство Дебальцевського механічного заводу в Харцизьку побудувало котельно-механічний завод. У 1897 році побудовані майстерні Шліхта (сучасний машинобудівний завод). У 1910 році котельно-механічний завод став філією макіївського металургійного заводу, а в 1914 році — окремим підприємством Харцизький трубний завод. З 1914 року механічні майстерні об'єднані у 2 промислові підприємства — заводи «Фрессе» й «Рено» (у 1920 році об'єднані в завод «Ремруд», у 1928 році його перейменували в «Главармліт», сучасна назва — «Армлит»).

У квітні 1923 року Харцизьк став центром Зуєвського гірського району Юзівської округи. Чисельність населення селища тоді становила 3065 осіб, а в 1926 році — уже 5645 чоловік. У 1929 році утворена Харцизька волость, що об'єднала селища Харцизьк і Трубне, а також хутори Золотарьова, Майсак, Цецюри, Панасенко, Нове Життя та інші. У 1931 році населення Харцизька становило 8323 особи.

У 1940 році в ньому проживало вже 13 146 чоловік. У 19301938 роках Харцизький трубний завод називався заводом «Сталь», тоді ж там було налагоджено виробництво труб великого діаметру. У 1940 побудований сталедротово-канатний завод (зараз Харцизька філія ПАТ «ВО „Стальканат-Силур“» завод «Силур»). З 1930-х років працюють 2 великі колгоспи: «Граніт» та імені В. К. Блюхера.

1956 р. в місті заснований трест «Жовтеньвугілля»; Харцизьк став регіональним центром вугільної промисловості (не маючи жодної вугільної шахти). У 80-90-х роках XX століття керівництво окремими шахтами, а потім і цілим «Жовтеньвугіллям» було перенесене в сусідні вугільні міста: Кіровське, Жданівку, Шахтарськ. У 1962 році Харцизьк став містом обласного підпорядкування. У 70-х роках XX століття в місті побудований комплекс трубоелектрозварювального цеху на трубному заводі.

Війна 2014 року[ред.ред. код]

17 серпня 2014 року терористи з артилерії обстріляли місто; через потрапляння снарядів в будівлі почалися пожежі, мешканці переховувалися в підвалах.

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Основні місця відпочинку: парк ім. Чехова, площа ім. Леніна.

Центральні вулиці:

  • Краснознаменська (будівля виконкому, міська лікарня);
  • Октябрська (міський музей, прокуратура);
  • Вокзальна (будівля вокзалу, міліція, меморіал 2-й світової війни).

Економіка[ред.ред. код]

3 будівельно-монтажних управлінь, міськпобуткомбінат, автобаза. Понад 50% зайнятих у народному господарстві трудяться в промисловості.

Загальний обсяг реалізованої промислової продукції у відпускних цінах підприємств за 2008 рік склав 6952 млн грн.

Транспорт[ред.ред. код]

Міськелектротранспорт: тролейбус1982 року) — 3 маршрути:

  • № 1 — Залізничний вокзал — Пром. район.;
  • № 2 — Депо — Пром. район.;
  • № 4 — Залізничний вокзал — Міська лікарня.

Фінанси[ред.ред. код]

Дохід бюджету міста в 2004 році склав 33 849,3 тис. гривень, з них перерахував до державного бюджету України 3 611,9 тис. гривень.

Експорт товарів у 2003 — 133,5 млн доларів США. Прямі іноземні інвестиції на 2003 рік — 15,2 млн доларів США. Обсяг вироблених послуг у 2003 році — 190,9 млн гривень. Коефіцієнт безробіття — 2,7%. Середньомісячна зарплата у 2003 році — 585 гривень.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Музей, музична, художня та спортивна школи, готелі «Силур» і «Трубники», 2 лікарні (650 ліжок, 200 лікарів, 400 медпрацівників), центр лімфохірургії, 9 шкіл (8300 учнів та 450 педагогів), металургійний технікум ДонНТУ, палац культури, палац піонерів, 2 ПТУ (900 учнів), спортивний клуб настільного тенісу — ЧЕМПІОН — (колишня ЗОШ № 23).

Пам'ятки[ред.ред. код]

На території Харцизької міськради Донецької області на обліку перебуває 29 пам'яток історії та монументального мистецтва.

Люди[ред.ред. код]

У місті народилися:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Додаткові джерела[ред.ред. код]