Харцизьк
| Харцизьк | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Регіон | Донецька область | ||||
| Район/міськрада | Харцизька міська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 1415000000 | ||||
| Засноване | 1869 | ||||
| Статус міста | з 1938 року | ||||
| Населення | ▼ 60016 (місто), 105487 (міськрада) (01.01.2011)[1] | ||||
| Агломерація | Донецько-Макіївська агломерація | ||||
| Площа | 19.3 км² | ||||
| Густота населення | 3109.6 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 86700-86780 | ||||
| Телефонний код | +380-6257 | ||||
| Координати | 48°02′34″ пн. ш. 38°08′33″ сх. д. / 48.04278° пн. ш. 38.14250° сх. д.Координати: 48°02′34″ пн. ш. 38°08′33″ сх. д. / 48.04278° пн. ш. 38.14250° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 216 м | ||||
| Водойма | р. Кринка | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Харцизьк | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - фізична | 24,9 км | ||||
| - залізницею | 41 км | ||||
| - автошляхами | 29,1 км | ||||
| До Києва | |||||
| - фізична | 614 км | ||||
| - залізницею | 828 км | ||||
| - автошляхами | 723 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 86700, Донецька обл., м. Харцизьк, вул. Краснознаменська, 87а, 4-27-36 | ||||
| Веб-сторінка | Харцизька міськрада | ||||
| Міський голова | Дубовий Валерій Володимирович | ||||
Харци́зьк — місто (з 1938 року) обласного підпорядкування Донецької області; 63 000 мешканців (1981 рік; 1959 рік — 34 000; 1926 рік — 5100). Засноване 1869 року. Заводи: трубний, сталедротово-канатний, машинобудівний, ливарний, металевих виробів, харчових концентратів. Металургійний технікум.
Зміст |
Населення [ред.]
Чисельність наявного населення на 1 січня 2011 року — 60016 осіб. За 2010 рік чисельність наявного населення міста скоротилася на 594 особи.[2]
Українську мову згідно з переписом 2001 року в побуті використовує 16,3% населення.
Народжуваність — 7,8 на 1000 осіб, смертність — 17,6, природний приріст — −9,8, сальдо міграції негативне (-0,8 на 1000 осіб).
- 1897 — 674 жителів;
- 1926 — 5100 жителів;
- 1931 — 8323 жителів;
- 1939 — 14 000 жителів;
- 1959 — 34 000 жителів;
- 1970 — 51 000 жителів;
- 1979 — 57559 жителів;
- 1981 — 63 000 жителів;
- 1989 — 67916 жителів;
- 2001 — 64175 жителів;
- 2005 — 62263 жителів;
- 2006 — 65 000 жителів.
Історія [ред.]
Заснований у 1869 році як селище при станції, уведеній в дію на Курсько-Харківсько-Азовській залізниці. На місці сучасного міста ще в 1786 році була заснована слобода Харцизька, що належала генерал-майору І. Д. Іловайському (назва його походить від слова «харцизи» (розбійники) — так у XVI столітті називали турки й татари біглих селян і запорізьких козаків, котрі оселялися біля південних кордонів Російської імперії, місця їх поселень іменували «харцизькими»). У 1883 році була проведена залізнична гілка на Макіївський рудник, а в 1884 році — на станцію Кринична та Ясинівка (сучасна Макіївка-Пасажирська), у 1898 році — на макіївський металургійний завод «Уніон».
У 60-х роках XIX століття поблизу станції почалася розробка кам'яного вугілля. У 1880-ті роки в пристанційному селищі було декілька десятків дворів і трактир. У 1897 році тут налічувалося 674 жителі, 53 двори. Росіян було 486 осіб, українців — 188. Уродженцями області Війська Донського були 99 чоловік, інших місцевостей — 575. Вихідцями із селян були 550 осіб, з міщан — 92, із дворян та духовенства — 13 осіб.
У 1895 році Харцизьке товариство Дебальцевського механічного заводу в Харцизьку побудувало котельно-механічний завод. У 1897 році побудовані майстерні Шліхта (сучасний машинобудівний завод). У 1910 році котельно-механічний завод став філією макіївського металургійного заводу, а в 1914 році — окремим підприємством Харцизький трубний завод. З 1914 року механічні майстерні об'єднані у 2 промислові підприємства — заводи «Фрессе» й «Рено» (у 1920 році об'єднані в завод «Ремруд», у 1928 році його перейменували в «Главармліт», сучасна назва — «Армлит»).
У квітні 1923 року Харцизьк став центром Зуєвського гірського району Юзівського округу. Чисельність населення селища тоді становила 3065 осіб, а в 1926 році — уже 5645 чоловік. У 1929 році утворена Харцизька волость, що об'єднала селища Харцизьк і Трубне, а також хутори Золотарьова, Майсак, Цецюри, Панасенко, Нове Життя та інші. У 1931 році населення Харцизька становило 8323 особи.
У 1940 році в ньому проживало вже 13 146 чоловік. У 1930–1938 роках Харцизький трубний завод називався заводом «Сталь», тоді ж там було налагоджено виробництво труб великого діаметру. У 1940 побудований сталедротово-канатний завод (зараз Харцизька філія ПАТ «ВО „Стальканат-Силур“» завод «Силур»). З 1930-х років працюють 2 великі колгоспи: «Граніт» та імені В. К. Блюхера.
1956 р. в місті заснований трест «Жовтеньвугілля»; Харцизьк став регіональним центром вугільної промисловості (не маючи жодної вугільної шахти). У 80-90-х роках XX століття керівництво окремими шахтами, а потім і цілим «Жовтеньбугіллям» було перенесене в сусідні вугільні міста: Кіровське, Жданівку, Шахтарськ. У 1962 році Харцизьк став містом обласного підпорядкування. У 70-х роках XX століття в місті побудований комплекс трубоелектрозварювального цеху на трубному заводі.
Визначні пам'ятки [ред.]
Основні місця відпочинку: парк ім. Чехова, площа ім. Леніна.
Центральні вулиці:
- Червонопрапорна (будівля виконкому, міська лікарня);
- Жовтнева (міський музей, прокуратура);
- Вокзальна (будівля вокзалу, міліція, меморіал 2-й світової війни).
Економіка [ред.]
- Металургійна:
- Харцизький трубний завод,
- Харцизький канатний завод — Силур (компанія),
- Українсько-канадське підприємство СП «Донбас-Ліберті»,
- Харцизький ливарний завод — Армлит,
- Харцизький завод металевих виробів «Авангард»,
- Машинобудівна:
- Харцизький машинобудівний завод,
- Завод «Спецтехніка»
- Харчова промисловість:
- Харцизький завод харчових концентратів,
- Харцизький хлібозавод
- Комерційні організації:
- «АВТОРИТЕТ»,
- «РСК»
- Рекламне агентство «Estetic Media»
- «ПРОМСНАББИТ»
- ТД «Оленівське борошно»
3 будівельно-монтажних управлінь, міськпобуткомбінат, автобаза. Понад 50% зайнятих у народному господарстві трудяться в промисловості.
Загальний обсяг реалізованої промислової продукції у відпускних цінах підприємств за 2008 рік склав 6952 млн грн.
Транспорт [ред.]
Міськелектротранспорт: тролейбус (з 1982 року) — 3 маршрути:
- № 1 — Залізничний вокзал — Пром. район.;
- № 2 — Депо — Пром. район.;
- № 4 — Залізничний вокзал — Міська лікарня.
Фінанси [ред.]
Дохід бюджету міста в 2004 році склав 33 849,3 тис. гривень, з них перерахував до державного бюджету України 3 611,9 тис. гривень.
Експорт товарів у 2003 — 133,5 млн доларів США. Прямі іноземні інвестиції на 2003 рік — 15,2 млн доларів США. Обсяг вироблених послуг у 2003 році — 190,9 млн гривень. Коефіцієнт безробіття — 2,7%. Середньомісячна зарплата у 2003 році — 585 гривень.
Соціальна сфера [ред.]
Музей, музична, художня та спортивна школи, готелі «Силур» і «Трубники», 2 лікарні (650 ліжок, 200 лікарів, 400 медпрацівників), центр лімфохірургії, 9 шкіл (8300 учнів та 450 педагогів), металургійний технікум ДонНТУ, палац культури, палац піонерів, 2 ПТУ (900 учнів), спортивний клуб настільного тенісу — ЧЕМПІОН — (колишня ЗОШ № 23).
Пам'ятки [ред.]
-
Див. також: Пам'ятки Харцизька
На території Харцизької міськради Донецької області на обліку перебуває 29 пам'яток історії та монументального мистецтва.
Люди [ред.]
У місті народилися:
- Атаманчук Лариса Василівна — український музикант, педагог;
- Залозний Никандр Семенович — сотник, командир 2-ї летунської сотні Летунського відділу Української Галицької армії;
- Ігнатов Ігор Валентинович — український громадський діяч, секретар Федерації Профспілок України.
- Кириленко Євген Григорович — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Єгипті;
- Лихолєтов Петро Якович — Герой Радянського Союзу.
- Яблуновський Петро Антонович — український живописець
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Харцизьк |
- «Весь Харцызск» — сайт міста
- Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
Додаткові джерела [ред.]
- Харцизьк - Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
|
||||||||||
|
||||||||||||||

