Хатамото

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хатамото (яп. 旗本 — «під знаменами») — самурай у прямому підпорядкуванні сьогунату Токугава у феодальній Японії. Тоді як усі три сьогунати у японській історії мали офіційних слуг, у двох останніх їх називали гокенін. Однак, у період Едо, хатамото були найвищими васалами клану Токугава, а гокеніни — нижчими. На практиці не існувало різниці між ними стосовно рівня прибутку, але хатамото мали привілей — право зустрічі з сьогуном та право носити зброю в його присутності. Слово «Хатамото» означає «під знаменами» і часто перекладається як прапороносець. Іншим поняттям для хатамото епохи Едо було дзікісан хатамото(直参旗本),інколи перекладене як «прямі хатамото сьогуна», що слугує для пояснення різниці між ними та попередніми поколіннями хатамото, які слугували різним феодалам.