Хатія Буніатішвілі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хатія Буніатішвілі
груз. ხატია ბუნიათიშვილი
Основна інформація
Повне ім'я груз. ხატია ბუნიათიშვილი
Дата народження 21 червня 1987(1987-06-21) (36 років)
Місце народження Тбілісі
Роки активності 2008 — тепер. час
Громадянство Грузія
Національність грузинка
Професії класична піаністка
Освіта Тбіліська державна консерваторія і Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Вчителі Tengiz Amirejibid[1] і Майзенберг Олег Йосипович
Інструменти піаніно
Жанри класична музика
Лейбл Sony Classical Records
Нагороди
Орден Цариці Тамари
khatiabuniatishvili.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Хатія Буніатішвілі (груз. ხატია ბუნიათიშვილი; *21 червня 1987(19870621), Тбілісі) — грузинська піаністка.

Біографія[ред. | ред. код]

Хатія Буніатішвілі почала грати на піаніно під керівництвом своєї матері у віці трьох років.[2] Вона дала свій перший концерт з Камерним оркестром в Тбілісі у віці шести років. З десяти років вона почала давати концерти в Європі, Україні, Вірменії, Ізраїлі та США.[3] Вона закінчила Тбіліську головну музичну школу, а в 2004 році вступила в Тбіліську державну консерваторію.[4]

Буніатішвілі, яка описує фортепіано як «символ музичної самотності»,[5] від початку зробила вибір на користь фортепіано замість скрипки, хоча має абсолютний слух. Вона та її сестра разом навчалися грі на фортепіано та разом виступали дуетом вдома.[6]

Буніатішвілі грала з багатьма оркестрами, в тому числі з Паризьким оркестром Паамо Єрві, Лос-Анджеліським симфонічним, Віденським симфонічним, Національним оркестом Франції під керівництвом Даніеля Ґатті та Лондонським філармонічним оркестром. Вона також виконувала камерну музику з такими музикантами як Ґідон Кремер та Рено Капюсон.[7]

В 2010 році вона отримала нагороду Борлетті-Буітоні,[8] а телеканал ВВС включив її до фільму про «Нове покоління музикантів».[9] На Віденській музичній виставці у Концертхаус їй вручили премію ,як відкритю сезону 2011-2012, а в 2012 році її нагородили як найкращого початківця на церемонії «Echo Klassik».[10]

В 2010 році Буніатішвілі підписала ексклюзивний контракт на запис з «Соні Классікал Рекордс».[11] В 2011 випустила свій дебютний альбом до 200-річчя Ференца Ліста, який включав Сонату в Сі-мінорі, Liebestraum No 3, Кампанелу, Угорську рапсодію No 2, та вальс Мефістофеля. «Classic FM» у своєму відгуку про альбом зазначав що: «Буніатішвілі - молода піаністка з величезним темпераментом та технікою, що одразу ж наводить на думку про молоду Марту Ангеріх». Відгук «Грамофона» був більш стриманим. Оглядач журналу Джед Дістлер розкритикував «текстуально та ритмічно розмиту» Liebesträume No. 3 та зауважив, що Соната B Minor у виконані Буніатішвілі «її неврівноважене ритмічне почуття, динамічні прорахунки і загальна відсутність довгострокового планування чітко відстежуються після декількох прослуховувань». Ці слова відносяться альбому 2012 року присвяченому Шопенові, де Хатя комбінувала сольні партії піаніно з Концертом No. 2 в F мінорі Шопена, в акомпонементі Паризького оркестру та Паамо Єрві. Гардіан зазначило: "Ця гра йде з самого серця однієї з найзахоплюючий та технічно обдарованих молодих піаністів сьогодення". «Грамофон», навпаки, розкритикував запис Концерту No. 2 Шопена у виконані Хаті за «відсутність рівноваги та перебільшену швидкість». В 2014 році Буніатішвілі випустила свій третій альбом з «Соні Классікал» під назвою «Батьківщина». На відміну від попередніх альбомів, які були присвячені одному окремому композиторові, «Батьківщина» складалася з особисто значимих творів для Хаті, в тому числі музику з її батьківщини - Грузії. Вона присвятила цей альбом своїй матері.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. грузинська Вікіпедія — 2003.
  2. Khatia Buniatishvili Biography. Official Website. Архів оригіналу за 15 травня 2014. 
  3. Borletti-Buitoni Trust: Khatia Buniatishvili Biography. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 1 травня 2015. 
  4. Borletti-Buitoni Trust: Khatia Buniatishvili Biography. Borletti-Buitoni Trust. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 1 травня 2015. 
  5. Khatia Buniatshvili. BBC. Архів оригіналу за 14 січня 2019. 
  6. Khatia Buniatishvili. Verbier Festival. Архів оригіналу за 14 червня 2011. 
  7. Khatia Buniatishvili Concert Schedule. Архів оригіналу за 20 травня 2014. 
  8. Borletti-Buitoni Trust - Khatia Buniatishvili. BBT website. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. 
  9. BBC Radio 3 New Generation Artist 2009 - 2011. BBC Radio 3 website. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 1 травня 2015. 
  10. Echo Klassik Newcomer of the Year 2012. Echo Klassik. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 1 травня 2015. 
  11. Cullingford, Martin. New Sony signing - Khatia Buniatishvili. Gramophone. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 1 травня 2015.