Хауліоди

Хауліоди (лат. Chauliodontidae) - рід глибоководних (батіпелагічних) риб з родини стомієвих (Stomiidae). Назва Chauliodus походить від грецьк. Chaulios - з відкритим ротом, і odous - зуб.

6 видів. Найбільш поширений хауліод звичайний (Chauliodus sloani), що зустрічається практично повсюдно в помірній і тропічній зонах трьох океанів, від 63° пн.ш. до 50° пд.ш., а також на заході Середземного моря. Ще два види живуть у Тихому океані, один - в Індійському і два - в Атлантичному.

Хауліоди невеликі, довжиною до 35 см, але мають настільки своєрідний і страшний вигляд, що їх зображення часто використовують для ілюстрації вигляду глибоководних хижаків. У них доволі довге тіло, стисле з боків і покрите п'ятьма рядами великих шестикутних лусок. Забарвлення чорне з синім, зеленим або сріблястим відливом. Перший промінь спинного плавця витягнуто у довгу тонку нитку, забезпечену фотофорами; за його допомогою хауліоди, подібно глибоководним вудильникам, подманюють здобич до пащі. Паща озброєна величезними зубами, що виступають з рота. На голові і по тілу також розкидані органи світіння (фотофори), які хауліоди, подібно іншим глибоководним рибам, використовують для комунікації з родичами, зокрема для розпізнавання «своїх».

Хауліоди - загадкові світні створіння, з широкими пащами і довгими шлунками. Завдяки такій будові вони можуть зловити і проковтнути порівняно великих риб і креветок, що зустрілися їм у темно-синіх глибинах. Фотознімки хауліода часто використовують для ілюстрації хижаків, що живуть на глибині.

Розмноження

Учені спостерігали за життєвою діяльністю хауліода з кабіни батискафа, але всі зусилля з'ясувати, як розмножується риба, виявилися марними. Ймовірно, хауліод викидає велику кількість ікри, з якої розвиваються мальки.

Місце проживання

В усіх океанічних глибинах світу панує напівтемрява. Сонячне світло навіть у найчистішій воді проникає лише до певної глибини, а в каламутній і багатій на планктон воді сутінки починаються на глибині близько 500 метрів. Хвилі різної довжини, з яких складається сонячне випромінювання, під час проходження крізь товщу солоної води поглинаються з різною швидкістю, швидкість поглинання залежить від діапазону: спочатку зникає червоне світло, потім оранжеве, жовте, зелене, а на глибину близько 200 метрів проникає вже тільки блакитне світло. Ці блакитні сутінки у міру віддалення від поверхні води згущуються, і на глибині близько 900 метрів настає непроглядна темрява. Нижче вже панує вічний морок. У глибинах океанів мало тварин, усі вони пристосувалися до таких умов. Хауліоди живуть у зоні блакитного світла. На цій глибині через нестачу їжі мешкає мало риб, тут також немає рослин, оскільки вони не можуть існувати без сонячного світла. Життя мешканців на цій глибині залежить від планктону. Вночі планктон піднімається на поверхню, за ним тягнуться ті риби, що харчуються мікроскопічними організмами. Вранці планктонофаги з повними шлунками знов повертаються на глибину, де стають здобиччю таких хижаків, як хауліоди. Так будується ланцюг живлення в морі.

Їжа

Незважаючи на невеликі розміри тіла - до ЗО см, хауліоди - це люті й кровожерні хижаки. Зовнішність цих риб своєрідна, відлякує. Хауліоди шукають здобич за допомогою прекрасного зору. Завдяки доброму зору, вони навіть у темних підводних глибинах помічають риб, що пропливають неподалік. Кожне око хауліода має власний „ліхтарик" - спеціальний орган, який освітлює зіницю, що збільшує його здатність бачити навколишні предмети. Органи свічення також розташовані над і під очима риби, і діють як прожектори, засліплюючи жертву і полегшуючи хауліоду впіймати її. Риба-гадюка може добувати їжу й іншими способами. Довгий промінь її спинного плавника, направлений у бік рота, має на кінці приманку, що світиться. Рухлива світна цятка привертає увагу цікавих рибок, які таким чином потрапляють в пастку. Зуби верхньої щелепи хауліода подібні до довгих гострих кинджалів, якими хауліод пронизує жертву і утримує її, не даючи втекти. Щоб проковтнути крупну здобич, хауліод широко розкриває пащу, при цьому його голова відкидається назад і вгору. У глибоководних районах океану майже відсутнє життя, тому хауліод повинен увесь час пильно видивлятися, очікуючи на кожну потенційну жертву.

Особливості пристосування

Більшість риб, що мешкають у темних глибинах океану, на тілі мають органи, що світяться, тобто вони добре пристосувалися до темряви. Хауліоди також мають багато органів свічення: розташований за очною западиною орган, що світиться, приманка на вудилищі і безліч дрібних фотофорів на кожній лусковій ділянці, що пульсують холодним світлом. Крім того, уздовж черева розташовані 4 подовжні ряди великих фотофорів. Більша частина органів, що світяться, знаходиться на нижньому боці його тіла. Вони світяться мерехтливим блакитним світлом, зливаючись із світлом зверху. Таке маскування оберігає його від більших хижаків, які могли б випірнути з глибин і схопити мисливця.

Чи вам відомо,що ..

Дослідники вважають, що великі, зі сріблястою окантовкою очі хауліода в каламутній воді бачать в ЗО разів краще, ніж очі людини. Усі органи хауліода, що світяться, - це спеціалізовані залози. На тілі звичайного хауліода є понад 1 500 складних фотофорів. Органи свічення хауліода надзвичайно ефективні - вони переробляють на світло 98% енергії, тоді як електрична лампочка перетворює на світло лише 4% електроенергії, а решту виділяє у вигляді тепла. Поширення кожного виду залежить від солоності води, її температури і ступеня насиченості киснем. Якщо доторкнутися до хауліода, усе його тіло почне іскритися красивим пульсуючим світлом.

Способи полювання

У стані спокою щелепи хауліода зімкнуті, проте він у будь-який час може їх розкрити і блискавично схопити здобич. На рухомому промені спинного плавника знаходиться орган, що світиться, - приманка, за допомогою якої хауліод ловить здобич. Хауліод наполовину проковтнув велику рибу. Він тримає її зубами, тому вона не може вирватися з пастки. Щелепні дуги хауліодів з'єднуються безпосередньо з хребтом. Хауліод широко розкриває пащу і швидко заковтує рибу. Це дається йому нелегко, оскільки зябра розкриваються назад і вниз, а кровообіг та дихання на якийсь час затримуються.

Місця проживання

Хауліоди проживають в усіх океанах помірної і тропічної зони. Хауліод звичайний зустрічається також у Середземному морі. Він населяє багаті на їжу райони, уникаючи центральної зони, де є мало корму.

Збереження

Хауліоди не мають промислового значення і живуть у глибинах океану, тому людська діяльність великого впливу на життя цих риб не має.