Хафель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гафель
Havel
Хафель біля  Грос-Кройцу
Хафель біля Грос-Кройцу
Басейн Ельба
Країни басейну Німеччина
Довжина 325 км
Площа басейну 24 096 км²
HavelRhin.gif
Гафель на Вікісховищі

Га́фель, Гаволь[1], Гавель[2][3], Гавола або Ха́фель (нім. Havel) — річка у східній частині Німеччини, що протікає через німецькі землі Мекленбург-Передня Померанія, Бранденбург, Берлін і Саксонія-Ангальт. Це права притока Ельби. Довжина становить 325 км. Площа басейну 24096 км².

Протягом більшої частини своєї довжини, Гафель є судноплавною, і є важливою ланкою у водних з'єднаннях між сходом і заходом Німеччини.

У середньовіччі була місцем розселення слов'янського племені річани-гаволяни (нім. Heveller)[2][3][1].

Курс[ред.ред. код]

Джерело Гафелю знаходиться в Мекленбургському поозер'ї, між озером Мюріц і містом Нойбранденбург. Не існує очевидного видимого джерела, але річка бере свій початок в озерах поблизу Анкерсхагена. Звідти річка спочатку тече на південь, біля Потсдаму повертає на захід, і в кінцевому підсумку впадає в Ельбу, яка в свою чергу впадає в Північне море. У своїй верхній течії, а також між Берліном і Бранденбургом-на-Гафелі річка утворює кілька озер.

Область навколо середнього Хафелю називається Гафельланд. Вона складається з піщаних пагорбів і низьких боліт. Міста, які розташовані на річці (за течією): Фюрстенберг, Цеденік, Оранієнбурґ, Берлін, Потсдам, Вердер, Кецін, Бранденбург, Премніц, Ратенов і Гафельберг.


Німеччина Це незавершена стаття з географії Німеччини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б стр. 49, 54, 86, 134, Риттихъ А. Ф., «Славянскій міръ. Историко-географическое и этнографическое изслѣдованіе», Изданіе В. М. Истомина. Типографія Варшавскаго Учебнаго Округа. Литографія Варшавскаго Военнаго Округа. Хромолитографія А. А. Ильина въ С.-Петербургѣ. Ксилографія Пуца въ Варшавѣ, 1885 г. (рос.)
  2. а б Lieselott Enders: Die Uckermark. Geschichte einer kurmärkischen Landschaft vom 12. bis zum 18. Jahrhundert. 2. Aufl., Berlin 2008, S. 21-22. (нім.)
  3. а б «Славянские древности», Любор Нидерле

Посилання[ред.ред. код]