Хаш
.jpg)
Хаш (груз. ხაში) — рідка гаряча страва, різновид супу. Одна з найдавніших страв, що набула поширення по всьому Кавказу і Закавказзю [1] [2], ймовірно, мала ритуальний характер. Спочатку була їжею бідняків.
Зміст |
Інгредієнти [ред.]
Етимологія назви [ред.]
Назва «хаш», за однією версією, походить від вірменського «хашел» (խաշել, гл.) – «варити». [3] За іншою версією, слово «хаш» походить від азербайджанського «хашил» (розрубаний, роздавлений).
Приготування [ред.]
- Ретельно обпалити, вичистити, вискоблити і вимити яловичі ноги. Розрубати їх уздовж і покласти в холодну воду на добу, змінюючи воду кожні дві–три години (у Вірменії традиційно кладуть ноги на 10–12 годин в холодний струмок). Варити ноги на слабкому вогні як мінімум 6–8 годин (в цілому). Допускається, хоча і небажано, в процесі варіння додавати воду замість тієї, що википіла – як і в будь-якому іншому випадку, окріп.
- Ретельно пошкрябати та вимити рубець, покласти в холодну воду, варити до зникнення специфічного запаху. Тим, хто абсолютно не переносить запаху рубця, можна порадити кількаразово поварити по півгодини, зливаючи відвар, та наливаючи свіжу воду. Готовий рубець промити й нарізати тонкими смужками, додати до ніжок, що варяться, й варити до м'якості.
- Посолити вже готовий хаш.
Вживання [ред.]
Хаш традиційно вживають рано вранці, наступного дня після щедрої трапези і вживання спиртного (вина або чачі). Хаш їсться до сніданку або замість сніданку. У тарілку покласти дрібно порубаний часник, засипати хаш великою кількістю пряної зелені: петрушка, селера, обов'язково кіндза. Окремо натерти гостру редьку. Їдять хаш, закушуючи тертою редькою, лавашем та прянощами – (базиліком та естрагоном). В Азербайджані в маленький глечик з винним оцтом додають дрібно нарізаний часник, дають настоятися і додають столову ложку настою в тарілку. Хаш дуже добре відновлює сили, в поєднанні з чаркою-другою горілки чудово знімає похмільний синдром.
Згідно з питанням із передачі Що? Де? Коли?, хаш не любить три речі: коньяк (хаш їдять тільки під горілку), жінок (вони не повинні їсти часник) і тостів (тому що вони звичайно довгі й великі, а хаш треба їсти лише в гарячому стані).
Примітки [ред.]
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
|
||||||||||||||||||||||
