Хасімото Хакару
| Хакару Хашимото | |
|---|---|
| 橋本策 | |
 | |
| Народився |
5 травня 1881 Японія, Міє |
| Помер |
9 січня 1934 (52 роки) Японія, Ігаматі ·черевний тиф |
| Країна |
.svg){kind=small} Японія |
| Національність | японець |
| Діяльність | лікар, патологоанатом, хірург |
| Alma mater | Університет Кюсю |
| Галузь | Ендокринна хірургія, Нейрохірургія |
| Науковий ступінь | PhD |
| Відомий завдяки: | Тиреоїдит Хашимото |
 Хасімото Хакару у Вікісховищі | |
Хакару Хашимото, яп. 橋本 策 (5 травня 1881 року — 9 січня 1934) — японський лікар та науковець, народився в селі Мідау, Нішітсуге (Префектура Міє). Випускник 1907 року медичного факультету Кюсюського університету. Після закінчення університету поступив на роботу до першого хірургічного бюро, де працював під керівництвом професора Hayari Miyake (1867–1945) — першого нейрохірурга в Японії.[1]
Наукова та практична діяльність[ред. | ред. код]
В 1912 році Хашимото опублікував статтю «Kōjōsen rinpa-setsu shushō-teki henka ni kansuru kenkyū hōkoku» або «нім. Zur Kenntnis der lymphomatösen Veränderung der Schilddrüse (Struma lymphomatosa)» (укр. Дослідження лімфоматозного зобу) в науковому журналі «Archiv für klinische Chirurgie», Berlin 1912:97:219-248. Впродовж наступного року, ця публікація широко обговорювалась в англо-мовних а Європі та США. Результатом цього стало присвоєння описаного Хашимото стану щитоподібної залози — тиреоїдит Хашимото. Інша діяльність Хакару Хашимото була пов'язана з вивчення патологічної анатомії під керівництвом професора Eduard Kaufmann в Геттінгенському університеті Перша Світова Війна змусила Хакару Хашимото повернутися до Японії. В 1916, він повертається до свого дому в місті Igamachi та отримує посаду лікаря. Хакару Хашимото помер в 9 січня 1934 внаслідок тифу.
Вулиця Хашимото[ред. | ред. код]
На честь Хакару Хашимото названу одну з вулиць в кампусі Maidashi Майдаші (яп. 馬出) Кюсюського університету.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sawin CT (August 2002). The heritage of Dr. Hakaru Hashimoto (1881-1934). Endocr J. 49 (4): 399—403. doi:10.1507/endocrj.49.399. PMID 12402970. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 21 березня 2013.