Хвар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хвар
Hvar
Island of hvar panorama 2011.jpg
Карта

Croatia - Hvar.PNG

Місце знаходження Адріатичне море
Координати 43°08′ пн. ш. 16°44′ сх. д. / 43.133° пн. ш. 16.733° сх. д. / 43.133; 16.733Координати: 43°08′ пн. ш. 16°44′ сх. д. / 43.133° пн. ш. 16.733° сх. д. / 43.133; 16.733
Площа 297.37 км²
Найвища точка г. Святого Миколая, 628 м
Країна Хорватія Хорватія
Адм. одиниця Сплітсько-Далматинська жупанія
Населення (2001) 11 103

Хвар (xv̞âːr; діалект: Hvor або For, грец. Pharos, Φαρος, лат. Pharia, італ. Lesina) — хорватський острів в Адріатичному морі поблизу узбережжя Далмації, знаходиться між островами Брач, Віс, та Корчула.

Приблизно 68 км завдовжки, з високим хребтом з вапняка та доломіту мезозойської ери, острів Хвар відрізняється від сусідніх островів родючими ланами та джерелами зі свіжою водою. Схили покрито хвойними лісами, виноградниками, плантаціями оливи, фруктових дерев та лавандовими полями. Зими на острові м'які, а літо тепле і має багато сонячних днів[1]. На острові проживає 11 103[2] мешканців, що робить його четвертим за кількістю мешканців островом Хорватії.

Історія[ред.ред. код]

Розташування Хвару на перехресті морських шляхів в Адріатиці зробило острів важливою базою для торгівлі по всьому адріатичному морю, від Італії та до Середземного моря.

Перші поселення відносяться до часів неоліту, незвична кераміка яких лягла в основу хварської культури, згодом острів був заселений іллірійцями. Стародавні греки заснували колонію Фарос 384 р. до н. е. на місці сучасного Старі-Граду, що робить його одним з найстаріших міст Європи. Вони також відповідальні за поділ Старі-Градської рівнини, занесеної нині до Світової спадщини ЮНЕСКО, на сільгосп. наділі. В епоху Середньовіччя, місто Хвар перетворилось на одне з основних військово-морських баз у Венеціаніській республіці. Процвітання принесло з собою культуру та мистецтво, один з перших громадських театрів в Європі, палаци та багато комунальних споруд.

На XVI століття випало Хварське повстання, набіги піратів та напади Оттоманської армії, через що на північному узбережжі з'явились незвичні фортифікаційні споруди. Після нетривалого перебування під владою Наполеона, острів потрапив до складу Австрійської імперії, що принесло більше миру та процвітання. На узбережжі були розширені бухти, побудовані причали, риболовство та кораблебудування розвивались. В той же час збільшився експорт вина, лованди та розмарину з острова. Однак, в XX столітті процвітання зазнало удару через зникнення з вжитку дерев'яних човнів та поширення філоксери на виноградниках. Багато мешканців з острова емігрували в пошуках кращої долі деінде[3][4][5].

Незважаючи на негаразди, одна промисловість продовжила ріст, та стала вагомою складовою місцевої економіки. Створення Асоціації з Гігієни Хвару в 1868 р. для підтримки туристів на острові сприяло створенню інфраструктури готелів, апартаментів, ресторанів, музеїв, галерей та кафе[6]. Нині острів Хвар популярний серед туристів та знаходиться в списку 10 островів журналу Conde Nast[7].

Географія[ред.ред. код]

Острів Хвар знаходиться у південній частині Адріатичного моря, поблизу узбережжя Далмації.

Острів Хвар знаходиться в Адріатичному морі, поблизу узбережжя Далмації. На північ знаходиться острів Брач відділений Хварським каналом (Hvarski kanal), на захід знаходиться острів Віс відділений Віською протокою, на південь знаходиться острів Корчула відділений Корульською протокою, та острів Пельєшац відділений Неретванською протокою. Східний край острова знаходиться за 6 км від суходолу. Вздовж південного узбережжя острова знаходиться декілька невеликих островів, зокрема, Паклені та Щчедро в західній частині та Зачево поблизу північного узбережжя[4].

Ландшафт[ред.ред. код]

Острів Хвар утворений високим гірським кряжем з вапняка та доломіту мезозойської ери який був частиною суходолу ще близько 11 000 років тому. Приблизно в той час став зростати рівень моря, а долини перетворились на протоки між островами[8]. Хвар має типовий карстовий ландшафт, бідний на поверхневі джерела води незважаючи на адекватні опади. Землеробство в таких умовах потребує дбайливого збереження води та захисту грунтів від ерозії. Цистерни з водою в полях та в кам'яних резервуарах, особливо в терасах на схилах гір важливі для підтримки землеробства на острові[9].

Південне узбережжя Хвару поблизу Світла Неділя.

Острів має типову субтропічну рослинність, переважно голий, з чагарниками на вищих, крутіших схилах, які переходять в ліси на нижчих схилах з дубу кам'яного (лат. Orno-Quercetum ilicis), алепської сосни (грец. Pinus halapensis Mill) та європейської чорної сосни (грец. Pinus nigra dalmatica). Особливо острівець Щчедро багатий на різні субтропічні дерева та рослини[1].

Острів Хвар 68 км завдовжки, і лише до 10.5 км завширшки. Має площу 297 км², четвертий за розміром острів Адріатичного моря, та узбережжя довжиною 254.2 км. Найвища точка, вершина г. Святого Миколая, знаходиться на висоті 628 м[4].

Клімат[ред.ред. код]

Кліматограма міста Хвар
С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г
 
 
68
 
12
5
 
 
62
 
12
6
 
 
64
 
16
8
 
 
59
 
18
11
 
 
38
 
23
16
 
 
24
 
28
20
 
 
18
 
29
21
 
 
20
 
29
21
 
 
55
 
26
18
 
 
78
 
22
15
 
 
102
 
17
11
 
 
98
 
13
7
Температура в °CСума опадів в мм
Джерело: [www.worldclimate.com]

Зими на острові м'які, а літо тепле і має багато сонячних днів. Середньорічна температура повітря 16 °C, на місто Хвар випадає близько 686 мм опадів, та 2800 годин сонячного світла щороку. Для порівняння, Хвар має 7.7 годин сонця щодня, а Дубровнік — 7.2. Температура моря коливається від найнижчої в лютому 14 °C до найвищої в серпні, коли температура зазвичай досягає 24 °C.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Island Hvar. http://www.hvar.hr. Процитовано 19 September 2009 
  2. Census of Population, Households and Dwellings, 31st March 2001. Republic of Croatia: Central Bureau of Statistics. 2001. http://www.dzs.hr/default_e.htm. Процитовано 14 July 2009 
  3. Novak, Grga (1960) [1924] (Croatian). Hvar Kroz Stoljeća (Hvar Through the Centuries). Historijski Arhiv - Hvar (Historical Archives of Hvar). I (2nd вид.). Narodni Odbor Općine Hvar (National Council of Hvar Municipality) 
  4. а б в editorn-last editor-link editorn-first. "Hvar" 
  5. Ring, Trudy; Salkin, Robert M.; La Boda, Sharon (1996) [1995]. Robert M. Salkin; Sharon La Boda. редs. International Dictionary of Historical Places (Vol 3:Southern Europe) (2nd вид.). Taylor and Francis. сторінки 331–334. ISBN 1884964028, 9781884964022. Lay summary 
  6. Tourist Board of City of Hvar. http://www.tzhvar.hr/en. Процитовано 14 July 2009 
  7. Top Islands. Conde Nast Traveler:Readers’ Choice Awards. http://www.concierge.com/tools/travelawards/readerschoice/islands. Процитовано 19 September 2009 
  8. S.Forbaher. Prehistoric Populations of the Island of Hvar. Institute for Anthropological Research, Zagreb, Croatia. http://www.hrcak.srce.hr/file/44416 
  9. Janislav Kapelj & Sanja Kapelj. The hydrogeological function of the karst poljes on some islands of the Adriatic Sea. Institute of Geology, Department for hydrogeology and engineering geology, Zagreb, Croatia. http://www.rmz-mg.com/letniki/rmz50/rmz50_0157-0160.pdf 

Посилання[ред.ред. код]