Хвильовий опір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хвильови́й о́пір — це опір, який зустрічає електромагнітна хвиля при поширенні уздовж однорідної лінії без віддзеркалення, тобто за умови, що на процес передачі не впливають неузгодженості на кінцях лінії. Він властивий даному типу кабелю, є його характеристикою і залежить лише від його первинних параметрів і частоти струму, що передається.

Електромагнітну хвилю можна представити у вигляді двох хвиль: хвилі напруги, відповідної електричної енергії, і хвилі струму, відповідної магнітної енергії. Кількісне співвідношення, що має місце між хвилею напруги і хвилею струму в лінії, і є хвильовий опір кола. При цьому, як випливає з даного вище визначення хвильового опору, необхідно розглядати лише падаючу (рухому вперед) електромагнетну хвилю:

Zп=Uп/Iп.

Якщо в лінії виділити окремо відбиту хвилю, то вона, рухаючись до початку лінії, також зустрічатиме опір, рівний хвильовому опору:

Zв=Uв/Iв.

Хвильовий опір Zw розраховується за формулою

Z_w=\sqrt{(R+i \omega\ L)/(G+i \omega\ C)}


За своєю фізичною природою, що також виходить з приведеної формули, величина Zw не залежить від довжини хвилі і постійна в будь-якій точці кола.

У загальному вигляді хвильовий опір є комплексною величиною і може бути виражений через його дійсну і уявну частини:

Z_w=|{Z_w}| e^{i \phi\_w}=|{Z_w}|cos(\phi_w)+i |{Z_w}| \sin(\phi_w) \!

Джерело: Линии связи: Учеб для вузов. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Радио и связь, 1988. — 544 с.: ил. [ISBN 5-256-00120-5]