Хвороба
Карти поширення деяких інфекційних хвороб у світі
.png)
Хвороба, або Захворювання — патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин чи / та функціонуванням організму (його частин) у людини / тварини. Важливою передумовою профілактики хвороб є здоровий спосіб життя — правильне харчування, мінімальне вживання алкоголю, дотримання правил і норм гігієни, наявність нешкідливих умов на роботі й удома, заняття спортом заради зміцнення здоров'я.
Зміст |
Еволюція поняття [ред.]
Розвиток загальних уявлень про хворобу змінювався впродовж історії розвитку самої медицини. Давньогрецький лікар Гіппократ причиною хвороби вважав неправильне змішання чотирьох основних рідин організму: крові, слизу, жовчі жовтої та чорної (венозна кров). Приблизно в той самий час на основі атомістичного вчення Демокріта виникло уявлення, що хвороба розвивається внаслідок зміни форми атомів і їхнього неправильного розташування.
Наприкінці старої і на початку нової ери і особливо в Середні віки з'явилися ідеалістичні погляди на вчення про хворобу, згідно з якими душа, або особливий вид життєвої сили («архе»), визначає боротьбу організму зі змінами, викликаними хворобою. Матеріалістичні погляди на хворобу в Середні віки розвивав Ібн Сіна (виникнення хвороби під впливом невидимих істот, роль конституції організму).
У 17-19 століттях великий внесок у вчення про хворобу внесли Джованні Баттиста Морганьї (думка про зв'язок хвороби з анатомічними змінами в органах), Марі Франсуа Ксав'є Біша (опис патологоанатомічної картини ряду хвороб), Рудольф Вірхов (теорія целлюлярної патології), Клод Бернар (хвороба — порушення фізіологічної рівноваги організму з середовищем). С. П. Боткін, В. В. Пашутін, І. П. Павлов, О. О. Остроумов пов'язували хворобу із порушенням умов існування людини й розвивали уявлення про хворобу на основі ідеї нервизму.
Незважаючи на велику кількість робіт з проблеми хвороби, це поняття досі не є точно детермінованим. Деякі автори заперечують якісні особливості хвороби у порівнянні зі здоров'ям. Так, О. О. Богомолець висловлював думку, що хвороба не створює в організмі нічого істотно нового. Інші включають у поняття «хвороба» лише біологічні закономірності. За П. Д. Горизонтовим, хвороба являє собою загальну складну реакцію, що виникає в результаті порушення взаємовідносин організму і середовища. Хвороба супроводжується розвитком патологічних процесів, що представляють місцеві прояви загальної реакції організму. У працях І. В. Давидовського відстоюється положення, згідно з яким, не існує принципових відмінностей між фізіологією і патологією. Патологічні процеси і хвороба, на його думку, — всього лише особливості пристосувальних процесів, пов'язаних зі суб'єктивним стражданням. Відповідно до концепції Ганса Сельє про загальний адаптаційний синдром, хвороба являє собою напругу («стрес»), який виникає в організмі під впливом на нього надзвичайного подразника.
Причини розвитку хвороб [ред.]
Причинами хвороби стають патологічні процеси, викликані патогенним(и) факторами таких груп:
- фізичними факторами (температура, оптичне та іонізуюче випромінювання, механічні фактори — тиск, вібрація, механічні пошкодження тощо)
- хімічними факторами (неорганічними та органічними речовинами тощо);
- біологічними факторами (вірусами, мікроорганізмами, паразитичними червами, комахами та продуктами їх життєдіяльності (токсинами) тощо);
- Психо-соціальними фактори (стрес, психогенна травма тощо).
Класифікація хвороб людини [ред.]
-
Див. також: Список кодів МКХ-10 та Міжнародний класифікатор хвороб
Класифікація хвороб людини проводиться за такими критеріями:
- за характером перебігу (гострі та хронічні захворювання);
- за рівнем, на якому в організмі виявляються специфічні патологічні зміни при хворобі (молекулярні, хромосомні, клітинні і тканинні, органні, захворювання всього організму);
- за етіологічним фактором (хвороби, викликані механічними, фізичними, хімічними, біологічними або психогенними факторами);
- за способом їхнього лікування (терапевтичні, хірургічні та інші);
- за віковими або статевими відмінностями (гінекологічні, дитячі) тощо.
Найбільш прийнятим вважається нозологічний принцип, тобто така класифікація хвороб, в основу якої покладено угруповання хвороб за родинними ознаками. Необхідно зазначити, що жодна з існуючих класифікацій не є повністю задовільною. Так, при класифікації за нозологічним принципом пневмонію, наприклад, можна віднести до захворювань органів дихання, до інфекційних хвороб і до алергічних станів. Створення сучасної класифікації хвороб представляє найважливішу задачу теоретичної та практичної медицини.
Тягар хвороби [ред.]
Тягар хвороби (англ. Disease burden) — поняття, введене Всесвітньою організацією охорони здоров'я, що слугує економіко-соціальне вираженням наслідків і проблем, спричинених хворобою[1]. Із поняття «тягар хвороби» випливає поняття YLD (англ. years lost due to disability) — років, втрачених через непрацездатність. Так, за даними ВООЗ, 2004 року найголовнішою причиною, що впливала на YLD як чоловіків, так і жінок, були значні депресивні розлади[2]. Також за підрахунками ВООЗ, тільки за 2004 рік через передчасну смерть було втрачено 932 млн. років потенційного життя, водночас безпосередньо від хвороби чи пошкоджень втрачено 1,5 млрд. років[3].
ВООЗ також розраховує два показники якості життя — Втрачені роки потенційного життя (англ. Years of potential life lost або YPLL), Якість життя з поправкою на рік (англ. Quality-adjusted life year або QALY) та Роки життя, скориговані за непрацездатністю (англ. Disability-adjusted life year або DALY). Нижче наведено таблицю залежності цих показників від деяких груп хвороб:
| Категорія хвороб | Процент YPLL у світі[3] | Процент DALY у світі[3] | Процент YPLL в Європі[3] | Процент DALY в Європі[3] | Процент YPLL у США та Канаді[3] | Процент DALY у США та Канаді[3] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Інфекційні захворювання та паразитичні хвороби, особливо нижніх дихальних шляхів, діарея, СНІД, туберкульоз і малярія | 37% | 26% | 9% | 6% | 5% | 3% |
| Психоневрологічні захворювання, в тому числі значний депресивний розлад | 2% | 13% | 3% | 19% | 5% | 28% |
| Фізичні травми, особливо внаслідок транспортних аварій | 14% | 12% | 18% | 13% | 18% | 10% |
| Серцево-судинні захворювання, головним чином гострий інфаркт міокарда та інсульти | 14% | 10% | 35% | 23% | 26% | 14% |
| Смерть через передчасне народження та перинатальні смерті | 11% | 8% | 4% | 2% | 3% | 2% |
| Злоякісні пухлини | 8% | 5% | 19% | 11% | 25% | 13% |
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ World Health Organization (WHO). «Practical guidance for assessment of disease burden at national and local levels». Процитовано 2009-01-30.
- ↑ World Health Organization (WHO) (2004). «The global burden of disease: 2004 update, Part 3, Disease incidence, prevalence and disability» (PDF). Процитовано 2009-01-30.
- ↑ а б в г д е ж World Health Organization. Disease and injury regional estimates for 2004. Standard DALYs (3% discounting, age weights). DALY spreadsheet, YLL spreadsheet.
Література [ред.]
- Горизонтов П. Л. Вопросы патологической физиологии в трудах И. П. Павлова. — М.: 1952.
- Давыдовский И. В. Проблемы причинности в медицине (Этиология). — М.: 1962.
- Петров И. Р., Лемус В. Б. Общее учение о болезни // Многотомное руководство по патологической физиологии. — М.: 1966 Т. 1.
- А. П. Казанцев, В. С. Матковский Справочник по инфекционным болезням. — М.: Медицина, 1979. — С. 46-50.
- Руководство по инфекционным и паразитарным болезням / под ред. В. И. Покровского и К. М. Лобана. — М.: Медицина, 1986. — С. 306.
 |
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! |
