Хвороба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Карти поширення деяких інфекційних хвороб у світі

Щільність нових виявлених випадків туберкульозу щороку, 22 країни, що згідно з даними ВООЗ, становить 80% всіх нових випадків хвороби.
Кількість осіб із позитивним статусом ВІЛ/СНІД
Захворюваність на гепатит B
Захворюваність на гепатит A
Захворюваність на малярію

Хвороба, або Захворювання — патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин чи / та функціонуванням організму (його частин) у людини / тварини. Важливою передумовою профілактики хвороб є здоровий спосіб життя — правильне харчування, мінімальне вживання алкоголю, дотримання правил і норм гігієни, наявність нешкідливих умов на роботі й удома, заняття спортом заради зміцнення здоров'я.

Еволюція поняття[ред.ред. код]

Розвиток загальних уявлень про хворобу змінювався впродовж історії розвитку самої медицини. Давньогрецький лікар Гіппократ причиною хвороби вважав неправильне змішання чотирьох основних рідин організму: крові, слизу, жовчі жовтої та чорної (венозна кров). Приблизно в той самий час на основі атомістичного вчення Демокріта виникло уявлення, що хвороба розвивається внаслідок зміни форми атомів і їхнього неправильного розташування.

Наприкінці старої і на початку нової ери і особливо в Середні віки з'явилися ідеалістичні погляди на вчення про хворобу, згідно з якими душа, або особливий вид життєвої сили («архе»), визначає боротьбу організму зі змінами, викликаними хворобою. Матеріалістичні погляди на хворобу в Середні віки розвивав Ібн Сіна (виникнення хвороби під впливом невидимих ​​істот, роль конституції організму).

У 17-19 століттях великий внесок у вчення про хворобу внесли Джованні Баттиста Морганьї (думка про зв'язок хвороби з анатомічними змінами в органах), Марі Франсуа Ксав'є Біша (опис патологоанатомічної картини ряду хвороб), Рудольф Вірхов (теорія целлюлярної патології), Клод Бернар (хвороба — порушення фізіологічної рівноваги організму з середовищем). С. П. Боткін, В. В. Пашутін, І. П. Павлов, О. О. Остроумов пов'язували хворобу із порушенням умов існування людини й розвивали уявлення про хворобу на основі ідеї нервизму.

Незважаючи на велику кількість робіт з проблеми хвороби, це поняття досі не є точно детермінованим. Деякі автори заперечують якісні особливості хвороби у порівнянні зі здоров'ям. Так, О. О. Богомолець висловлював думку, що хвороба не створює в організмі нічого істотно нового. Інші включають у поняття «хвороба» лише біологічні закономірності. За П. Д. Горизонтовим, хвороба являє собою загальну складну реакцію, що виникає в результаті порушення взаємовідносин організму і середовища. Хвороба супроводжується розвитком патологічних процесів, що представляють місцеві прояви загальної реакції організму. У працях І. В. Давидовського відстоюється положення, згідно з яким, не існує принципових відмінностей між фізіологією і патологією. Патологічні процеси і хвороба, на його думку, — всього лише особливості пристосувальних процесів, пов'язаних зі суб'єктивним стражданням. Відповідно до концепції Ганса Сельє про загальний адаптаційний синдром, хвороба являє собою напругу («стрес»), який виникає в організмі під впливом на нього надзвичайного подразника.

Причини розвитку хвороб[ред.ред. код]

Причинами хвороби стають патологічні процеси, викликані патогенним(и) факторами таких груп:

Класифікація хвороб людини[ред.ред. код]

Класифікація хвороб людини проводиться за такими критеріями:

  • за характером перебігу (гострі та хронічні захворювання);
  • за рівнем, на якому в організмі виявляються специфічні патологічні зміни при хворобі (молекулярні, хромосомні, клітинні і тканинні, органні, захворювання всього організму);
  • за етіологічним фактором (хвороби, викликані механічними, фізичними, хімічними, біологічними або психогенними факторами);
  • за способом їхнього лікування (терапевтичні, хірургічні та інші);
  • за віковими або статевими відмінностями (гінекологічні, дитячі) тощо.

Найбільш прийнятим вважається нозологічний принцип, тобто така класифікація хвороб, в основу якої покладено угруповання хвороб за родинними ознаками. Необхідно зазначити, що жодна з існуючих класифікацій не є повністю задовільною. Так, при класифікації за нозологічним принципом пневмонію, наприклад, можна віднести до захворювань органів дихання, до інфекційних хвороб і до алергічних станів. Створення сучасної класифікації хвороб представляє найважливішу задачу теоретичної та практичної медицини.

Тягар хвороби[ред.ред. код]

Тягар хвороби (англ. Disease burden) — поняття, введене Всесвітньою організацією охорони здоров'я, що слугує економіко-соціальне вираженням наслідків і проблем, спричинених хворобою[1]. Із поняття «тягар хвороби» випливає поняття YLD (англ. years lost due to disability) — років, втрачених через непрацездатність. Так, за даними ВООЗ, 2004 року найголовнішою причиною, що впливала на YLD як чоловіків, так і жінок, були значні депресивні розлади[2]. Також за підрахунками ВООЗ, тільки за 2004 рік через передчасну смерть було втрачено 932 млн років потенційного життя, водночас безпосередньо від хвороби чи пошкоджень втрачено 1,5 млрд років[3]. При настанні хвороби можливо скористатися послугами страхової компанії щодо страхової медицини або медичного страхування. ВООЗ також розраховує два показники якості життя — Втрачені роки потенційного життя (англ. Years of potential life lost або YPLL), Якість життя з поправкою на рік (англ. Quality-adjusted life year або QALY) та Роки життя, скориговані за непрацездатністю (англ. Disability-adjusted life year або DALY). Нижче наведено таблицю залежності цих показників від деяких груп хвороб:

Категорія хвороб Процент YPLL у світі[3] Процент DALY у світі[3] Процент YPLL в Європі[3] Процент DALY в Європі[3] Процент YPLL у США та Канаді[3] Процент DALY у США та Канаді[3]
Інфекційні захворювання та паразитичні хвороби, особливо нижніх дихальних шляхів, діарея, СНІД, туберкульоз і малярія 37% 26% 9% 6% 5% 3%
Психоневрологічні захворювання, в тому числі значний депресивний розлад 2% 13% 3% 19% 5% 28%
Фізичні травми, особливо внаслідок транспортних аварій 14% 12% 18% 13% 18% 10%
Серцево-судинні захворювання, головним чином гострий інфаркт міокарда та інсульти 14% 10% 35% 23% 26% 14%
Смерть через передчасне народження та перинатальні смерті 11% 8% 4% 2% 3% 2%
Злоякісні пухлини 8% 5% 19% 11% 25% 13%

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. World Health Organization (WHO). «Practical guidance for assessment of disease burden at national and local levels». Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-01-30. 
  2. World Health Organization (WHO) (2004). «The global burden of disease: 2004 update, Part 3, Disease incidence, prevalence and disability» (PDF). Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-01-30. 
  3. а б в г д е ж World Health Organization. Disease and injury regional estimates for 2004. Standard DALYs (3% discounting, age weights). DALY spreadsheet, YLL spreadsheet.

Література[ред.ред. код]

  • Горизонтов П. Л. Вопросы патологической физиологии в трудах И. П. Павлова. — М.: 1952.
  • Давыдовский И. В. Проблемы причинности в медицине (Этиология). — М.: 1962.
  • Петров И. Р., Лемус В. Б. Общее учение о болезни // Многотомное руководство по патологической физиологии. — М.: 1966 Т. 1.
  • А. П. Казанцев, В. С. Матковский Справочник по инфекционным болезням. — М.: Медицина, 1979. — С. 46-50.
  • Руководство по инфекционным и паразитарным болезням / под ред. В. И. Покровского и К. М. Лобана. — М.: Медицина, 1986. — С. 306.