Хелловін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хелловін (Геловін),
Відьомська ніч
Хелловін (Геловін),Відьомська ніч
Джеків ліхтар
Інші назви Halloween,
Hallowe'en
Місце Велика Британія Велика Британія,
Ірландія Ірландія,
США США,
Канада Канада
та в інших країнах світу
Засновано За початком нового календарного циклу в кельтському поганському календарі
Тип Поганський
Дата 31 жовтня
Святкування випрошування цукерок «Частування чи шкода» , костюмовані вечірки, святкові багаття, світильник Джека, ловлення яблук, святкові столи, вогнеграї
Традиції Вважається тим днем, коли духи всіх померлих повертаються на землю.
Перевдягання у страхітливі костюми, вечірки з убраннями, випрошування солодощів[1][2][3][4]
Пов'язаний з День усіх святих, «Савин», Покрова

Хелловін (Хелоуїн, Хеллоуїн[5], Геловін[6]; англ. Halloween, Hallowe’en: IPA: /ˌhæləˈwin/) або Відьо́мська ніч (словен. Noč čarovnic, сербохорв. Ноћ вештица / Noć vještica) — сучасне свято, яке походить від старовинного кельтського. Святкується в ніч на 1 листопада. Після прийняття християнства його святкували як «надвечір'я Дня всіх святих».

Найгучніше відзначається у США, Канаді, Ірландії та Великій Британії. Не будучи державним святом, за популярністю Хелловін поступається лише Різдву[7]. В Україні набуває поширення після здобуття незалежності, разом із пожвавленням процесів американізації наприкінці XX ст. у світі. На думку багатьох дослідників, Хелловін є християнізованим святом, що походить від кельтських святкувань жнив[8] та днів мертвих(англ.) тобто має поганські корені, зокрема від шотландського Савину (англ.).[9] Також існують припущення, що Хелловін розвинувся незалежно від Савину та має християнське підґрунтя.[10]

Під час святкування Хелловіну відбувається традиційне випрошування цукерок дітьми(англ.), відвідування тематичних костюмованих вечірок(англ.), прикрашання оселі та будівель, вирізання ліхтаря з гарбуза, цукрування яблук(англ.), розведення вогнищ, ловлення яблук з відра(англ.), розігрування, розповідання моторошних оповідок, перегляд фільмів жахів тощо.

Походження слова[ред.ред. код]

Уперше назва Хелловіну (Halloween) згадується у 1745 році[11]. Слово походить від англійського Hallowe'en — скорочення виразу All Hallow's Eve — надвечір'я (переддень) Дня всіх святих, яке своєю чергою розшифровується як All Hallowed Souls Eve — дослівно: Надвечір'я Всіх Святих Душ.[12][13] У рівнинній шотландській, надвечір'я — це even, що видозмінилося до e'en або een. Хоча раніше, у давньоанглійській мові трапляється вислів All Hallows' (ealra hālgena mæssedæg, день повернення усіх святих), власне «переддень» All Hallows' Eve згадується лиш у 1556.[14][13]

Символом свята є ліхтар з гарбуза у вигляді людської голови (Ліхтар Джека), якими, одягнені в біле, діти лякають дорослих, а ті відкуповуються від маленьких примар подарунками (звичайно солодощами).

Історія[ред.ред. код]

Традиційна ірландська маска для гайзінга (початок XX століття) та прикрашення будинку світильниками Джека 1919 року

історик Ніколас Роджерс, який вивчав витоки Хелловіна, зазначав, що, незважаючи на спроби пов'язати його походження з давньоримським святом Паренталії, прообраз Хелловіна, найімовірніше, зародився лише з появою кельтського язичницького свята Савин[15], опис якого з'являється в старо-ірландської літературі починаючи з X століття[16]. Назва цього свята походить від староірландського слова Samhain, яке означало «кінець літа» та згодом перетворилося в ірландську назву місяця листопада[15][17][18].

Згідно з Оксфордським словником фольклору, Савин був святом одночасно для всіх народів Британських островів та міцно асоціювався зі смертю та надприродним. Водночас немає ніяких доказів того, що в язичницькі часи свято мало якесь особливе значення, крім сільськогосподарського та сезонного[19]. Традиційно вважається, що сприйняття Савина як темного язичницького свята, пов'язаного з мертвими, зобов'язане своєю появою християнським ченцям X–XI століть, які писали про нього через приблизно два сторіччя після затвердження Дня всіх святих та приблизно через чотириста років після прийняття Ірландією християнства[19]. Водночас вже в VIII столітті День всіх святих починає поступово заміщати Савин; завдяки взаємопроникненню гельських традицій та католицьких обрядів починають формуватися перші зачатки майбутнього Хелловіна[20].

З цього моменту починається спадкоємний розвиток двох свят. Як і Савин, Хелловін традиційно відзначається в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. В Шотландії та Ірландії Савин носив назву Oidhche Samhna і Oíche Samhna (на шотландській та ірландській відповідно), і сучасні носії гельських мов і досі позначають Хелловін словами Oíche/Oidhche Samhna, зокрема таку назву збережено в Вікіпедії ірландською мовою. Досі на півночі Шотландії та Ірландії прийнято проводити ритуали для заспокоєння мертвих та розповідати вночі 31 жовтня легенди про предків[21][22].

Приблизно в XVI столітті склалася традиція випрошування солодощів вночі 31 жовтня. Діти і дорослі одягали тканинні маски та ходили від одних дверей до інших, вимагаючи від господарів частування та дрібно пустуючи. Звичай вдягати рольові костюми та носити з собою «ліхтар Джека» з'явився лише на рубежі XIX і XX століть, причому в обмін на гроші або їжу спочатку потрібно було пропонувати різні розваги[23].

Північноамериканські альманахи кінця 18 та початку 19 століття не подають ніяких відомостей про святкування Хелловіну там.[24] Наприклад, Пуритани Нової Англії, не схвалювали це свято[24]. Його бурхливе поширення у маси почалося разом з хвилями ірландської та шотландської еміграції до Америки протягом 19 століття. Зрештою, Хелловін прижився на новому місці та популяризується звідти в усьому світі.[24] Спершу святкування обмежувалися лише емігрантськими спілками, та вже невдовзі до середини 20 століття святкувалося усіма американцями від узбережжя до узбережжя, незалежно від походження, суспільного чи грошового становища.[25]

Святкування різними народами[ред.ред. код]

Поштова картка 1904 року до Хелловіну

Після того, як Хеллоуїн почав активно відзначатися з XIX століття в США і Канаді, він поширився у всьому світі завдяки впливу американської культури, при цьому існує ряд регіональних відмінностей. Наприклад, в Ірландії прийнято влаштовувати великомасштабні піротехнічні дійства та багаття, а в Шотландії він звичай відсутній[26][27]. За межами країн, де живуть нащадки кельтів, свято носить скоріше комерційний характер, ніж культурний або ритуальний[28]. В Японії на честь свята проводяться щорічні паради, що іноді досягають величезної кількості учасників і створюють великі проблеми міським службам[29]. Найвідоміший захід такого роду проходить в місті Кавасакі, вважається, що воно — найстаріше місце святкування Хелловіна в Японії[30].

У Європі особливо популярні вечірки Хелловіна у стародавніх замках, де вештаються страхітливі привиди. Німці влаштовують жахо-карнавал у замку Франкенштайна, що неподалік Дармштадта. Кілька тисяч люду вдягали найстрашніші з масок, які мали, та лякали перехожих. Для більшого жаху влаштували навіть кілька страт. Однак і глядачі, і ті, кого страчували, — лише гиготіли. За поганськими віруваннями західних європейців у ніч Хелловіну відчиняються двері у потойбічний світ, і духи померлих приходять на землю, щоб знайти собі відповідне тіло. Тому від усіляких скелетів, вампірів та привидів, що можуть постукати у ваші двері, досвідчені люди радять відкупитися — насипати торбу гостинців-ласощів.

У США та Великій Британії святкування починають заздалегідь: вечір напередодні Хелловіна, 30 жовтня, називають Ніч пустощів (Mischief Night). У цей вечір діти і підлітки мають право розіграти своїх знайомих і сусідів. Типові пустощі включають намазування вікон автомобілів милом, закидання будинків яйцями і гнилою городиною. Діти можуть обмотувати дерева туалетним папером або дзвонити в двері, а тоді тікати. Нерідко такі жарти межують з вандалізмом, тому часто крамниці не продають дітям яйця в період святкування Хелловіна.

Символи[ред.ред. код]

Більшість символів свята мають довгу історію. Наприклад, традиція виготовлення гарбузів-світильників пішла від кельтського звичаю створювати ліхтарі, які допомагають душам знайти шлях в чистилище[31]. У Шотландії в якості символу Хеллоуїна виступала ріпа[32][33], але в Північній Америці її швидко замінив гарбуз, як більш дешевий та доступний овоч[32]. Вперше створення гарбузів-світильників в Америці було зафіксовано в 1837[34]; цей ритуал, що проводився під час збору врожаю, не мав ніякого відношення до Хелловіну аж до другої половини XIX століття[35].

Популярними є костюми персонажів класичних фільмів жахів, наприклад, Мумії та чудовиська Франкентштейна. У святковому оздобленні будинків велику роль відіграють символи осені, наприклад, сільські лякала[31]. Основними темами Хелловіна є смерть, зло, окультизм та монстри. Традиційними кольорами є чорний та помаранчевий[36].

Світильник Джека[ред.ред. код]

Вирізаний з турнепсу світильник Джека, початок XX століття. музей традиційної житті, Ірландія

Головним символом свята є так званий [[Ліхтар Джека] (англ. Jack-o'-lantern — Джек-Ліхтар). Він являє собою гарбуз, на якому вирізано зловісно усміхнене обличчя; всередину гарбуза кладуть запалену свічку. Вперше «світильники Джека» з'явилися у Великій Британії, але спочатку для їх виготовлення використовували брукву або ріпу[32]. Вважалося, що подібний плід, залишений в День всіх святих біля будинку, буде відганяти від нього злих духів[37]. Коли традиція святкування Хеллоуїна поширилася в США, світильники стали робитися з гарбузів, більш доступних та дешевих[32].

Витоки цього звичаю можна знайти в стародавніх ірландських та британських традиціях вирізання на овочах осіб під час проведення різних ритуалів[38]. Сучасний вигляд «світильник Джека» отримав приблизно в 1837, тоді ж він і отримав цю назву[39]. В 1866 він вже міцно асоціювався з Хелловіном[40]. Втім, у США різьблений гарбуз ще задовго до популяризації Хелловіна використовувався як один із символів збору врожаю[41]. В 1900 його використання під час цього свята поступово увійшло в побут.

Музика[ред.ред. код]

Як і інші свята, Хелловін має свої відомі пісні та тематичну музику. Широко відома пісня «Monster Mash» поп-музиканта Боббі Пікетта стала, на думку ряду музичних критиків, своєрідним гімном Хелловіна[42]. Іншою дуже популярною піснею є композиція «This Is Halloween», написана Денні Ельфманом. Вона увійшла до саундтреку до анімаційного фільму Кошмар перед Різдвом і неодноразово була переспівана різними не лише американськими, але і японськими виконавцями[43][44][45].

Також часто зі святом асоціюється група Midnight Syndicate, творчість якої, за словами деяких авторів, стала синонімом цього свята. Творчість колективу фактично визначила основні риси «музики Хелловіна», визначило її стандарти та зробило вплив на інші подібні проекти[46][47][48][49]. 11 вересня 2009 AOL Radio опублікувало рейтинг «10 найкращих альбомів у жанрі „Хелловін“»; Midnight Syndicate зайняли в ньому одразу три місця — третє, четверте та восьме[50]. 2010 року група випустила окремий збірник Halloween Music Collection.

Часто для лякаючих атракціонів під час святкування Хелловіна використовують атмосферні композиції в жанрі ембієнт, що складаються з лякаючих елементів на зразок скрипів, виття вовків і тому подібного. Найпопулярніша в цьому плані музика тієї ж групи Midnight Syndicate, яка задає стандарти для цієї індустрії[46][51]. Відома група Nox Arcana, чий альбом Grimm Tales став джерелом натхнення для створення парку Scary Tales: Once Upon A Nightmare на студії Universal Studios Halloween Horror Nights[52][53][54]. На вечірках використовується танцювальна музика, написана в жартівливо-лякаючому стилі, або композиції з саундтреків до фільмів жахів[55]. Відомою композицією стала пісня Let's Get Tricky котра була виконана Белою Торн і Рошоном Феганом. Вона звучала у відомому ТВ-серіалі на каналі Дісней — «Танцювальній лихоманці».

Традиції[ред.ред. код]

Костюми[ред.ред. код]

Одягання в карнавальні костюми — порівняно недавній елемент свята. Вперше як повноцінний звичай воно було зафіксовано на початку XX століття та сходить до американських традицій костюмованих вечірок[56]. Вперше носіння маскарадних костюмів на Хелловін зареєстровано в 1895 в Шотландії[57], коли діти в масках ходили по домівках та отримували цукерки, тістечка, фрукти та гроші[57]. Немає жодної згадки про подібні традиції в США, Ірландії або Англії до 1900 року[58]. В Шотландії дітей, які, одягнувшись у карнавальні костюми, зображують різних монстрів або інших персонажів, ходять від будинку до будинку та випрошують солодощі, називають guisers, а сам звичай —Guising («гайзінг», від англ. guise — носіння маски, наряду, жартівливе перевдягання)[23][59]. Костюми для Хелловіна, зазвичай, починають продавати ще в серпні[60].

Самі костюми на Хелловін значно еволюціонували за минуле століття. Спочатку костюми були образами потворних схудлих людей. Це виглядало далеко не святково та достатньо лякаюче. Але вже до початку 2000 костюми все більше набували яскраві образи і саме свято перетворювалося на шоу[61].

Дослідження, проведене Інститутом роздрібної торгівлі США, показало, що 2005 року 53,3% американців планували купити маскарадний костюм на Хелловін і мали намір витратити на це в середньому 38 доларів 11 центів. Загальні доходи від продажу костюмів склали $3,3 млн в 2005 і $4,96 млн — в 2006[62]. В 2009, під час економічної кризи, середня сума витрат на придбання Геловінської атрибутики громадянами США зменшилася на 15% у порівнянні з 2008 роком та склала 56 доларів 31 цент[63].

Прикрашені до свята будинки в Оттаві. Прикрашення будинку на Хелловін каже, що тут чекають на дітей

Основна тема костюмів на Хелловін — це різна нечисть або надприродні персонажі, проте популярні й костюми на абсолютно довільну тематику, хоча основний мотив продовжує залишатися найпоширенішим[64]. Так, в 2000-х серед костюмів на Хелловін можна було зустріти не лише костюми вампірів, перевертнів або відьом, а й фей, королев, діячів поп-культури та навіть рольові костюми сексуальної тематики[65].

Випрошування солодощів (Trick-or-treat)[ред.ред. код]

Традиція вбиратися в костюми та ходити від хати до хати, випрошуючи солодощі, з'явилася ще в Середньовіччі та спочатку була пов'язана з Різдвом. В Англії та Ірландії бідняки здавна ходили по домівках та випрошували так звані «духовні тістечка» в День всіх святих (1 листопада), обіцяючи в обмін молитися за душі померлих родичів господарів. Хоча цей звичай вважається споконвічно британським[66], дослідники також знаходили згадки про нього на півдні Італії[67]. Один з персонажів комедії Вільяма Шекспіра «Два веронці» вимовляє фразу «Ти скиглиш, як жебрак на День всіх святих», що свідчить про значне поширення цього звичаю вже наприкінці XVI століття[68].

Термін Trick-or-treat вперше став використовуватися в США[69], перший раз його використання зафіксовано 1934 року[70], а сам він почав активно поширюватися лише з 1939 року[71]. Літературно його можна перевести як жарт або частування (поширені варіанти —частування чи шкода, цукерки або смерть"" та ін.) що вказує на жартівливу загрозу нанести шкоду, якщо господар не принесе дітям частування. Але усталеного перекладу терміну на українську мову немає та зазвичай він надається в оригіналі, або з заміною на фразу гаманець або життя. Хоча термін спочатку згадувався лише на заході Північної Америки, до 1940-років відзначено вже широке поширення по всій країні[72]. В нинішні часи фраза носить виразно жартівливий відтінок і її часто використовують за межами США, наприклад, в Ірландії[69] та Японії[73], не боячись отримати звинувачення в здирництві.

Ігри та інші традиції[ред.ред. код]

Окрім випрошування солодощів та носіння різноманітних костюмів, святкування Хелловіна також пов'язано з деякими специфічними іграми та ворожіннями. Наприклад, можна зустріти згадки про ворожіння за допомогою шкірки: шотландські дівчини зрізали шкірку з яблук, намагаючись зробити її якомога довше, і кидали через плече. Вважалося, що впала шкірка приймала вигляд першої літери прізвища судженого[22]. Інший звичай ґрунтувався на відомому повір'ї про Криваву Мері, який в наші дні перетворився в популярну міську легенду. Це гадання полягало в тому, що молоді дівчата мали в темному домі піднятися по сходах спиною вперед та провести свічкою перед дзеркалом. Після цього в дзеркалі нібито мало показатися обличчя майбутнього чоловіка, але дівчина могла побачити в дзеркалі й череп — це означало, що вона помре, так і не вийшовши заміж[74][75][76].

Атракціони[ред.ред. код]

Важливою традицією святкування Хелловіна є організація так званих Haunted attractions (укр. Атракціони, населені примарами), головна мета яких — приємно налякати відвідувачів[77]. Найстаршим подібним атракціоном вважається «Населений примарами будинок Ортона та Спунера», відкритий 1915 року[78]. У більшості випадків цей бізнес має чіткі сезонні рамки. Від звичайних «будинків з привидами» ці атракціони відрізняються використанням стогів сіна і кукурудзяних лабіринтів в символіці[79]. Подібні заходи приносять США приблизно 300–500 мільйонів доларів на рік і залучали до 400 000 клієнтів під час піку цієї індустрії 2005 року[77]. Технічний рівень подібних проектів постійно зростає, аж до голлівудського рівня[80].

У США до цих атракціонів пред'являється ряд вимог. Крім стандартного дотримання правил безпеки, вони повинні бути обладнані знаками, попереджувальними про густий туман, гучний звуці і тому подібне. Зазвичай відвідування цих атракціонів заборонено для вагітних жінок та людей зі слабким серцем. Відповідно до закону, перед відкриттям атракціон повинен отримати спеціальний дозвіл перевіряючих[81].

Корпорація Дісней щорічно відзначає Хелловін у всіх своїх тематичних парках. В атракціоні Примарний маєток (тільки Каліфорнія та Токіо) міняють все досконально і за основу свята в Переддень Дня всіх святих царює обстановка «Жаху перед Різдвом» Тіма Бертона, де головним персонажем мультфільму є Джек Скеллінгтон.

Святковий стіл[ред.ред. код]

Хелловінські солодощі
Продаж гарбузів

Через те, що у Північній півкулі Хелловін припадає на пору осіннього врожаю яблук, одне з чільних місць на святковому столі посідають яблука, які вкривають поливкою, цукрують(англ.), карамелізують(англ.) або викачуюють у цукровому сиропі та горіхах. Спочатку існувала традиція роздавати дітям яблука-цукерки, але вона швидко зійшла нанівець через міську легенду, яка свідчила, що в подібні цукерки злі люди кладуть шпильки та голки[82]. Хоча подібні випадки були зареєстровані кілька разів, вони ніколи не призводили до серйозних травм[83]. Багато батьків були впевнені, що ці випадки були спровоковані ЗМІ, які зрощували істерію на тлі неправдивих чуток[84].

У свою чергу, в Північній Америці популярні кенді корни та кенді пампкіни, цукерки у вигляді кукурудзи та гарбуза відповідно. Кенді корн представляє з себе цукерки з цукру, кукурудзяного сиропу, штучних барвників та сполучних речович[85]. Рецепт та спосіб їхнього приготування практично не змінився, виробництво кенді корнів досі базується на ручній роботі[86]. Незважаючи на свою назву, кенді пампкін являє собою лише варіацію кенді корну[87]. Головна відмінність «гарбузів» від «кукурудзи» це використання меду, більш рясне додавання зефіру і, нарешті, часто використовуваний особливий нежирний крем[88][89].

Донині, у сучасній Ірландії до свята випікають (або тепер, купують) Бармбрек (англ.) (ірл. гел. báirín breac), легкий плодовий пиріг, у який закладають горох, дерев'яну тріску, шматок тканини, монету та кільце. Предмет, що попався їдцю пророкував майбутнє: горох — не чекати швидкого весілля, тріска — неприємності в сімейному житті, шматок тканини — бідність, монета — багатство, кільце — швидке весілля. Відповідно до цієї традиції зараз продаються бармбреки з іграшковими кільцями всередині[90]. Ця традиція є подібною до звичаю готування Торту (Трьох) Королів (англ.) під час Богоявлення, найбільш поширеної у романських країнах.

Деякі приклади «Хелловінської» кухні:

Зв'язок з релігією[ред.ред. код]

Християнство[ред.ред. код]

Представники різних християнських конфесій по-різному відносяться до святкування Хелловіна. Деякі парафії англіканської церкви підтримують свято, вважаючи його проведення частиною християнських традицій Дня всіх Святих[92][93], а деякі протестанти відзначають Хелловін у пам'ять про Реформацію, святкування якої відзначається в той же день[94][95]. Отець Габріель Аморт, ватиканський екзорцист, вважає, що «якщо американські та англійські діти одягаються як відьми на одну ніч в році, то це не проблема. Немає нічого поганого, якщо це всього лише жарт»[96]. Багато сучасних протестантських та католицьких священнослужителів сприймають свято як веселий захід для дітей, дозволяють проводити його в своїх парафіях, дозволяють дітям та їхнім батькам вбиратися, грати в ігри і безкоштовно отримувати цукерки[97].

Найчастіше віруючі християни сприймають свято нейтрально через його відверту жартівливість та награність. Римо-Католицька Церква не вважає свято релігійним, але визнає його зв'язок з християнством[98], у зв'язку з чим дозволяє відзначати його в будь-яких церковно-парафіяльних школах[99].

Водночас деякі християни критикують та відкидають святкування Хелловіна, вважаючи, що його традиції сягають до язичництва та деяких напрямків окультизму, що суперечить християнським ідеалам[100]. Окремі фундаменталістські та консервативні євангелічні церкви приурочують до дня Хелловіна випуск брошур, що описують муки грішників у пеклі[97], і протестують проти проведення свята, мотивуючи це тим, що воно розвинулося з язичницького дня мертвих[101]. Соціолог Джеффрі Віктор та культуролог Джек Сантіно стверджують, що в США напередодні Хелловіна зростає кількість «сенсаційних» газетних публікацій і в цілому посилюється «сатанинська паніка»[102][103].

У країнах Східної Європи багато представників православної церкви виступають різко проти святкування Хелловіна, вважаючи, що це «свято внутрішньої порожнечі та побічна ознака глобалізації»[104]. Незважаючи на зростаючу популярність цього свята в Україні, УПЦ МП та УПЦ КП негативно відносяться до святкування Хелловіна: Архієпископ Запорізький та Мелітопольський Лука навіть звернувся до влади Запоріжжя та області з вимогою припинити поширення в регіоні «чужого православному народові» свята[105].

Неоязичництво[ред.ред. код]

Прихильники Віккі ототожнюють Хелловін з Савин та відзначають його як священний день року[106]. Серед віккан Савин та Хелловін вважаються одним святом, вони називають його «sow-en». Цей підхід базується на культі «бога Савина» (або «Самайна»), якого віккани, слідом за рядом фольклористів XIX століття, вважали кельтським богом Смерті. Одночасно з цим деякі християнські фундаменталісти вважали слово «Савин» походить від імені Сатани. Обидві ці точки зору сучасним науковим співтовариством спростовуються, оскільки насправді слово «Савин» дослівно перекладається зі староірландської як «листопад», і те ж саме значення слова збереглося в сучасній мові[107].

Реконструктори життя кельтських народів роблять в цей день підношення богам та своїм предкам[106].

Хелловін у популярній культурі[ред.ред. код]

Виступ групи Helloween в 2009 на фестивалі Rockin' field festival

Хелловіну присвячена сьома серія «Кон'юнктивіт» першого сезону мультсеріалу «South Park». В ній Ерік Картмен надягає традиційний костюм привида, який дуже схожий на балахон ку-клукс-клану, а Кенні стає зомбі та викликає епідемію в місті. За словами Майка Хіггінса з The Independent, Хелловінський костюм Гітлера, який також носив в цій серії Ерік Картман, дозволив закріпити за Еріком образ великого негативного символу 1990-х років[108]. Тема Хелловіна була піднята ще раз в серії «Пекло на землі 2006», яка стала скандальною через появу в ньому Стівена Ірвіна, загиблого менш ніж за два місяці до того[109][110][111].

З Геллвінських епізодів також широко відомий «Treehouse of Horror» (укр. «Будинок жахів») — епізоди американського мультсеріалу Сімпсони, які, виходячи під час свята, були виконані в традиційній для фільмів жахів манері[112]. Кожний такий епізод складається з трьох міні-історій, що пародіюють різноманітні міські легенди, відомі фільми жахів або просто об'єкти поп-культури. Вважається, що подібні епізоди є найбільш рейтинговими в кожному сезоні[113], наприклад, 1996 року п'ятий випуск цього циклу отримав головну нагороду Інтернаціонально анімаційного фестивалю в Оттаві[114].

Одним з родоначальників спід-металу та павер-металу вважається німецький гурт Helloween. Засновник гурту Кай Гансен вибрав їй подібну назву в честь свята та зробив ліхтар Джека талісманом групи. Назва гурту пишеться через e, а не a, щоб зробити відсилання до пекла (англ. hell)[115]. Назву «Trick or Treat» носить італійський пародійний павер-метал-гурт з Модени, пісні якого присвячені дитинству та супутній тематиці на-кшталт олов'яних солдатиків та диснеївських персонажів.

У декораціях свята проходить дія культового фільму режисера Джона Карпентера «Хелловін», однією з найбільш значущих картин в жанрі слешер. Історія маніяка Майкла Майєрса пізніше була продовжена, і до 2009 року в рамках франшизи було знято ще дев'ять фільмів. Оригінальні творчі знахідки Карпентера справили величезний вплив на розвиток жанру, а також принесли Карпентеру славу одного з найкращих режисерів фільмів жахів[116]. Майкл Майєрс став культовим та відомим персонажем, що вплинув на багатьох наступних кіноманіяків[117][118].

Хелловіну присвячено твір відомого письменника Роджера Желязни «Ніч у тужливому жовтні». У книзі розповідається про Велику Гру, яка проходить на Хелловін раз на кілька десятиліть та кожний раз в новому місці. Коли ніч Хелловіна збігається з повним місяцем, тканина реальності рідшає та можуть бути відкриті ворота між цим світом та царством Великих Древніх. Процес відкриття цих воріт і є Гра.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «BBC - Religions - Christianity: All Hallows' Eve». British Broadcasting Corporation (BBC). 2010. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 1 листопада 2011. «All Hallows' Eve falls on 31st October each year, and is the day before All Hallows' Day, also known as All Saints' Day in the Christian calendar. The Church traditionally held a vigil on All Hallows' Eve when worshippers would prepare themselves with prayers and fasting prior to the feast day itself. The name derives from the Old English 'hallowed' meaning holy or sanctified and is now usually contracted to the more familiar word Hallowe'en.» 
  2. Anne E. Kitch (2004). «The Anglican Family Prayer Book». Church Publishing, Inc. Процитовано 31 жоатня 2011. «All Hallow's Eve, which later became known as Halloween, is celebrated on the night before All Saints' Day, November 1. Use this simple prayer service in conjunction with Halloween festivities to mark the Christian roots of this festival.» 
  3. «The Book of Occasional Services 2003». Church Publishing, Inc. 2004. Процитовано 31 жовтня 2011. «Service for All Hallows' Eve: This service may be used on the evening of October 31, known as All Hallows' Eve. Suitable festivities and entertainments may take place before or after this service, and a visit may be made to a cemetery or burial place.» 
  4. «The Paulist Liturgy Planning Guide». Paulist Press. 2006. Процитовано 31 жовтня 2011. «Rather than comete, liturgy planners would do well to consider ways of including children in the celebration of these vigil Masses. For example, children might be encouraged to wear Halloween costumes representing their patron saint or their favorite saint, clearly adding a new level of meaning to the Halloween celebrations and the celebration of All Saints' Day.» 
  5. Хелоуїн (Halloween) — в англомовних країнах — популярне щорічне свято надвечір'я Дня всіх святих (31 жовтня), символом якого вважають відьму на мітлі та видовбаний гарбуз із запаленою свічкою всередині. Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тисяч слів і словосполучень / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; [Уклад.: О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк]. К.: Довіра, 2006. (Словники України). C. 733; Хеллоуїн. В англомовних країнах — одне з найбільш популярних щорічних свят (31 жовтня), символами якого є відьма на метлі та видлубаний гарбуз з прорізаними очима та ротом, усередині якого встановлюється запалена свічка. С. Бібик, Г. Сюта. Словник іншомовних слів: близько 35 тисяч слів і словосполучень / За ред. С. Єрмоленко. Х.: Фоліо, 2006. С. 589.
  6. Українська вимова:МФА: [ˌɦɛloˈwin]
    (Словник української мови).
    Такому написанню також надає перевага Ліна Костенко у своїх творах.
  7. Хелловін — моторошне кельтське свято.
  8. http://www.history.com/topics/halloween
  9. Austrian information. 1965. Процитовано 31 жовтня 2011. «The feasts of Hallowe'en, or All Hallows Eve and the devotions to the dead on All Saints' and All Souls' Day are both mixtures of old Celtic, Druid and other heathen customs intertwined with Christian practice.» 
  10. «BBC – Religions – Christianity: All Hallows' Eve». British Broadcasting Corporation (BBC). 2010. Процитовано 1 листопада 2011. «The Oxford Dictionary of World Religions also claims that Hallowe'en "absorbed and adopted the Celtic new year festival, the eve and day of Samhain". However, there are supporters of the view that Hallowe'en, as the eve of All Saints' Day, originated entirely independently of Samhain and some question the existence of a specific pan-Celtic religious festival which took place on 31st October/1st November.» 
  11. «Online Etymology Dictionary: Halloween». Etymonline.com. Процитовано 2013-10-13. 
  12. «SND: Hallow». Dsl.ac.uk. Процитовано 2013-10-13. 
  13. а б The Oxford English Dictionary (вид. 2nd). Oxford: Oxford Univ. Press. 1989. ISBN 0-19-861186-2. 
  14. «DOST: Hallow Evin». Dsl.ac.uk. Процитовано 2013-10-13. 
  15. а б Rogers, Nicholas (2002). «Samhain and the Celtic Origins of Halloween». Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, pp. 11 — 21. New York: Oxford Univ. Press. ISBN 0-19-516896-8.
  16. Hutton, Ronald. Stations of the Sun: A History of the Ritual Year in Britain. — Oxford: Oxford University Press, 1996. — С. 361. — ISBN 0-19-288045-4.
  17. Salomonsen, Jone (2002). Enchanted Feminism: Ritual, Gender and Divinity Among the Reclaiming Witches of San Francisco, p.190. New York: Routledge. ISBN 0-415-22392-X.
  18. Ellwood, Robert S; McGraw, Barabara A. (1999). Many Peoples, Many Faiths: Women and Men in The World Religions, p. 31. Prentice Hall. ISBN 0-13-010735-2
  19. а б HUTTON, RONALD, The Stations of the Sun: A History of the Ritual Year in Britain (Oxford: Oxford University Press, 1996)
  20. Simpson, John; Weiner, Edmund (1989). Oxford English Dictionary (вид. second). London: Oxford University Press. ISBN 0-19-861186-2. OCLC 17648714. 
  21. O'Driscoll, Robert (ed.) (1981) The Celtic Consciousness New York, Braziller ISBN 0-8076-1136-0 pp. 197–216: Ross, Anne «Material Culture, Myth and Folk Memory» (on modern survivals); pp.217-242: Danaher, Kevin «Irish Folk Tradition and the Celtic Calendar» (on specific customs and rituals)
  22. а б McNeill, F. Marian (1961, 1990) The Silver Bough, Vol. 3. William MacLellan, Glasgow ISBN 0-948474-04-1 pp. 11 — 46
  23. а б Bannatyne, Lesley Pratt (1998) Forerunners to Halloween Pelican Publishing Company. ISBN 1-56554-346-7 p. 44
  24. а б в Rogers, Nicholas (2002). Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, pp. 49-50. New York: Oxford Univ. Press. ISBN 0-19-516896-8.
  25. Rogers, Nicholas (2002). Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, p. 74. New York: Oxford Univ. Press. ISBN 0-19-516896-8.
  26. Halloween fire calls 'every 90 seconds' UTV News Retrieved 22 November 2010
  27. McCann, Chris (28 October 2010). «Halloween firework injuries are on the increase». Belfast Telegraph. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 22 November 2010. 
  28. Rogers, Nicholas (2002). Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, p.164. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-516896-8.
  29. «今夜、山手線を厳重警戒せよ! ハロウィーンでJR». MSN産経ニュース (産経新聞). 2008-10-31. Архів оригіналу за 2008-11-04. Процитовано 2011-10-31. 
  30. «カワサキ ハロウィン 写真特集». 時事ドットコム (時事通信社). 2009-10-31. Процитовано 2011-11-01. 
  31. а б Rogers, Nicholas (2002). Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, pp. 29, 57. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-516896-8.
  32. а б в г The Oxford companion to American food and drink p.269. Oxford University Press, 2007. Retrieved February 17, 2011
  33. «Frank Leslie's popular monthly, Volume 40, November 1895, p. 540 — 543». Books.google.com. 2009-02-05. Процитовано 2011-10-23. 
  34. Nathaniel Hawthorne, «The Great Carbuncle» in «Twice-Told Tales», 1837: Hide it [the great carbuncle] under thy cloak, say'st thou? Why, it will gleam through the holes, and make thee look like a jack-o'-lantern!
  35. As late as 1900, an article on Thanksgiving entertaining recommended a lit jack-o'-lantern as part of the festivities. «The Day We Celebrate: Thanksgiving Treated Gastronomically and Socially», The New York Times, November 24, 1895, p. 27. «Odd Ornaments for Table», The New York Times, October 21, 1900, p. 12.
  36. Simpson, Jacqueline All Saints' Day in Encyclopedia of Death and Dying, Howarth, G and Leeman, O (2001)London Routledge ISBN 0-415-18825-3, p.14 Halloween is closely associated in folklore with death and the supernatural.
  37. Arnold, Bettina (2001-10-31). «Bettina Arnold – Halloween Lecture: Halloween Customs in the Celtic World». Halloween Inaugural Celebration. University of Wisconsin–Milwaukee: Center for Celtic Studies. Процитовано 2007-10-16. 
  38. They continue to be popular choices today as carved lanterns in Scotland and Northern Ireland, although the British purchased a million pumpkins for Halloween in 2004. «Pumpkins Passions», BBC, 31 October 2005. Retrieved on 19 October 2006. «Turnip battles with pumpkin for Hallowe'en», BBC, 28 October 2005. Retrieved 23 September 2007.
  39. Nathaniel Hawthorne, «The Great Carbuncle», in Twice-Told Tales, 1837:Hide it [the great carbuncle] under thy cloak, say'st thou? Why, it will gleam through the holes, and make thee look like a jack-o'-lantern!
  40. Daily News (Kingston, Ontario), November 1, 1866: The old time custom of keeping up Hallowe'en was not forgotten last night by the youngsters of the city. They had their maskings and their merry-makings, and perambulated the streets after dark in a way which was no doubt amusing to themselves. There was a great sacrifice of pumpkins from which to make transparent heads and face, lighted up by the unfailing two inches of tallow candle. Agnes Carr Sage, «Halloween Sports and Customs», Harper's Young People, October 27, 1885, p. 828:
    It is an ancient Scottish custom to light great bonfires on Halloween, and carry blazing fagots about on long poles; but in place of this American boys delight in the funny grinning jack-o'-lanterns made of huge yellow pumpkins with a candle inside.
  41. «The Day We Celebrate: Thanksgiving Treated Gastronomically and Socially», The New York Times, November 24, 1895, p. 27. «Odd Ornaments for Table», The New York Times, October 21, 1900, p. 12.
  42. «Learn more about "Monster Mash"--Monster Mash song trivia and information--All about "Monster Mash"». Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 2010-07-11. Sound effects used on Monster Mash
  43. Nagy, Evie (2006-10-11). «Manson, Fiona, Fall Out Boy Revisit 'Nightmare'». Billboard. Процитовано December 4, 2008.  Проігноровано невідомий параметр |curly= (довідка)
  44. Montgomery, James (2008-08-28). «Fall Out Boy, Panic, Marilyn Manson Add To New 'Nightmare Before Christmas' Soundtrack». MTV. Процитовано 4 December 2008.  Проігноровано невідомий параметр |curly= (довідка)
  45. «Visual kei bands to take on Disney songs for 'V-ROCK Disney'!». tokyohive.com. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 2011-09-16. 
  46. а б Cover story on Midnight Syndicate Leonard Pickel, «Midnight Syndicate: Setting the Mood for an Industry», Haunted Attraction Magazine (Charlotte, NC), June 2006, Pg. 24 — 28, 38 — 41
  47. Heather Adler, «Haunted Harmonies», Rue Morgue (Toronto, ON), Issue 50, Pg. 131
  48. Scream Kings Jason Bracelin, Scene Magazine (Cleveland, OH), May 25, 2005, Pg. 10 — 13.
  49. Trevor Tuminski, «Hymns from the House of Horror», Rue Morgue (Toronto, ON), Issue 100, Pg.49.
  50. Best Halloween Music CDs Sara Anderson, AOL Radio Blog
  51. John Horton, «Scary Music Writers Accomplish Their Ghouls», The Plain Dealer (Cleveland, OH), October 17, 2006, Sec. A, Pg. A1.
  52. «"Scary Tales: Once Upon A Nightmare." Universal Studios's 2008 Haunted Attraction», Flames Rising, Halloween season 2008, http://www.halloweenhorrornights.com/orlando/scary_tales.html, процитовано 2008-09-15 
  53. Koster, Rick (October 7, 2008), «Nox Arcana», The Day (New London, CT.), http://theday.com, процитовано 2008-10-12 
  54. Teresenza, Serena (October 2008), «Interview with Joseph Vargo», Gothic Gateways, http://www.monolithgraphics.com/interviews/gateways.html, процитовано 2009-08-26 
  55. «Halloween Kid's Party Music Ideas». eHOW.com. February 24, 2011. Архів оригіналу за 2012-05-20. 
  56. «Halloween», 2008, p. 63 — 64.
  57. а б Addis, November 1895, p. 540–543.
  58. Dunwich, 2007, p. 17.
  59. Rogers, Nicholas. (2002) «Festive Rights: Halloween in the British Isles». Halloween: From Pagan Ritual to Party Night. p.48. Oxford University Press. ISBN 0-19-514691-3
  60. Shellenbarger, Sue. «Saying Boo to Halloween». Wall Street Journal. Retrieved November 14, 2010.
  61. История костюмов на Хэллоуин
  62. Grannis, Kathy; Scott Krugman (September 20, 2006). «As Halloween Shifts to Seasonal Celebration, Retailers Not Spooked by Surge in Spending». National Retail Federation. Архів оригіналу за 2006-12-27. Процитовано 31 October 2006. 
  63. «Halloween — Retail Horror Story?». Orlando Sentinel. October 29, 2009. 
  64. Rook, Dennis W. (Dec 1985). «The Ritual Dimension of Consumer Behavior». Journal of Consumer Research (Univ. of Chicago Press) 12 (3): 251–264. Accessed November 14, 2010.
  65. "Halloween, " 2008, p. 63 — 64.
  66. Rogers, Nicholas (2001). Halloween: From Pagan Ritual to Party Nightkl. Oxford University Press. с. 28–30. ISBN 0-19-514691-3. 
  67. «Ask Anne», Washington Post, Nov. 21, 1948, p. S11.
  68. Act 2, Scene 1.
  69. а б Stuart Christie (2002) The cultural and political formation of a west of Scotland «baby-boomer», Volume 1 Retrieved 2010-11-11
  70. "Halloween Pranks Keep Police on Hop, "Oregon Journal (Portland, Oregon), November 1, 1934:

    Other young goblins and ghosts, employing modern shakedown methods, successfully worked the «trick or treat» system in all parts of the city.

    «The Gangsters of Tomorrow»,The Helena Independent (Helena, Montana), November 2, 1934, p. 4:

    Pretty Boy John Doe rang the door bells and his gang waited his signal. It was his plan to proceed cautiously at first and give a citizen every opportunity to comply with his demands before pulling any rough stuff. «Madam, we are here for the usual purpose, 'trick or treat.'» This is the old demand of the little people who go out to have some innocent fun. Many women have some apples, cookies or doughnuts for them, but they call rather early and the «treat» is given out gladly.

    The Chicago Tribunealso mentioned door-to-door begging in Aurora, Illinois on Halloween in 1934, although not by the term «trick-or-treating.» «Front Views and Profiles» (column),Chicago Tribune, Nov. 3, 1934, p. 17.
  71. Doris Hudson Moss, «A Victim of the Window-Soaping Brigade?» The American Home, November 1939, p. 48. Moss was a California-based writer.
  72. «One Lump Please», Time, March 30, 1942. «Decontrolled», Time, June 23, 1947.
  73. Sean Coughlan, «The Japanese knotweed of festivals», BBC News Magazine, 31 October 2007.
  74. «Urban Legends Reference Pages: Bloody Mary». Snopes. Архів оригіналу за 2012-05-20. 
  75. «Bloody Mary, Mary Worth and other variants of a modern legend». MythologyWeb. Архів оригіналу за 2007-09-27.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)
  76. Hutton, Ronald (2001). Stations of the Sun: A History of the Ritual Year in Britain. Oxford University Press. ISBN 0-19-285448-8. 
  77. а б Associated Press (2005-10-30). «Haunted house business getting frightfully hard». MSNBC.com. MSNBC. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 2008-11-18. 
  78. «Haunted House (1915)». Hollycombe Working Steam Museum. Архів оригіналу за 2011-04-25. Процитовано 29 March 2011.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)
  79. Greg Ryan (2008-09-17). «A Model of Mayhem». Hudson Valley Magazine. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 2008-10-06. 
  80. Wilson, Craig (2006-10-12). «Haunted houses get really scary». USAToday.com. Архів оригіналу за 2012-05-20. 
  81. Fire Departments Clamp Down On Unsprinklered Haunts!, HauntedAttraction.com, August 5, 2007, accessed November 2, 2007 at 01:25
  82. Rogers, Nicholas (2002). «Razor in the Apple: Struggle for Safe and Sane Halloween, c. 1920–1990,» Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, pp. 78-102. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-516896-8.
  83. «Urban Legends Reference Pages: Pins and Needles in Halloween Candy». Snopes.com. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 2008-10-31. 
  84. Nixon, Robin (October 27, 2010). «Poisoned Halloween Candy: Trick, Treat or Myth? — LiveScience». LiveScience.com. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 23 January 2011. 
  85. «Unwrapped Bulk Candy Ingredients». rites.com. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 4 October 2009. 
  86. «TLC Cooking "What is Candy Corn and How is it Made?"». howstuffworks.com. Процитовано 15 October 2009. 
  87. Flanigan, Kathy (September 21, 2001). «Pieces of Autumn — Raking Up A Pile of Ideas for the Season». Milwaukee Journal Sentinel. с. 16. Процитовано 29 October 2008.  Проігноровано невідомий параметр |section= (довідка)
  88. Blachford, Stacey L. (20 October 2008). "Candy Corn." How Products are Made. Процитовано 29 October 2008. 
  89. Sulon, Bill (August 13, 2000). «Area Retailers Start Early with Seasonal Candy Displays». The Patriot-News. Архів оригіналу за 17 July 2012. Процитовано 29 October 2008.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)
  90. «BarmBrak Bread, a Halloween Tradition of Irish Origin». October 27, 2010. Архів оригіналу за 2012-05-20. 
  91. «Хелловінський стіл:Страхітлива піца». 
  92. «Bishop Challenges Supermarkets to Lighten up Halloween». The Church of England. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 2009-10-28. 
  93. «Halloween and All Saints Day». newadvent.org. n.d. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 2006-10-22. 
  94. «Reformation Day». Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 2009-10-22<None--> 
  95. «Reformation Day: What, Why, and Resources for Worship». The General Board of Discipleship of The United Methodist Church. 2005-10-21. Архів оригіналу за 2007-02-23. Процитовано 2006-10-22. 
  96. Gyles Brandreth, «The Devil is gaining ground» Sunday Telegraph (London), March 11, 2000.
  97. а б <Bot retrieved archive--> «Salem 'Saint Fest' restores Christian message to Halloween». www.rcab.org. n.d. Архів оригіналу за 2006-09-29. Процитовано 2006-10-22. 
  98. «Feast of Samhain/Celtic New Year/Celebration of All Celtic Saints November 1». All Saints Parish. n.d. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 2006-11-22. 
  99. Halloween's Christian Roots AmericanCatholic.org. Retrieved on October 24, 2007.
  100. Halloween: What's a Christian to Do? (1998) by Steve Russo.
  101. «"Trick?" or "Treat?" — Unmasking Halloween». The Restored Church of God. n.d. Архів оригіналу за 2012-05-20. Процитовано 2007-09-21. 
  102. Jeffry Victor. Satanic panic: the creation of a contemporary legend. — Open Court Publishing, 1993. — P. 2. — 408 p. — ISBN 081269192X.
  103. Jack Santino. Halloween and other festivals of death and life. — Univ. of Tennessee Press, 1994. — P. 41. — 280 p. — ISBN 0870498134.
  104. Протоиерей Андрей Ткачев. Хэллоуин: Экспортное язычество.
  105. Обращение Архиепископа Луки к властям Запорожья.
  106. а б «A to Z of Halloween». The Limerick Leader. 2009-10-29. Архів оригіналу за 2009-11-02. Процитовано 2009-10-29.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)
  107. «Wicca for beginners: fundamentals of philosophy & practice». Llewellyn Worldwide. 2006 год. 
  108. Higgins, Mike (1998-11-23). «Videowatch». The Independent (London). с. 10. 
  109. Clark, Laine (2006-10-27). «Steve Irwin mocked in South Park cartoon». News.com.au. Процитовано 2009-01-09.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)
  110. Staff (2006-10-26). «Crikey! South Park mocks Irwin». Metro. Процитовано 2009-01-09. 
  111. Collins, Glen (2006-09-04). «Stingray Attack Kills Australia' s 'Crocodile Hunter'». The New York Times. Процитовано 2009-01-09. 
  112. Mirkin, David. The Simpsons season 6 DVD commentary for the episode "Treehouse of Horror VI" [DVD]. 20th Century Fox.
  113. Jean, Al. The Simpsons season 4 DVD commentary for the episode "Treehouse of Horror" [DVD]. 20th Century Fox.
  114. «Past Award Winners». Оттawa International Animation Festival. Процитовано 2007-10-18. 
  115. Interview TV-Musicbox, 1987
  116. «John Carpenter to Receive Lifetime Achievement Award from the Freak Show Horror Film». DreadCentral. Архів оригіналу за 2012-05-20. 
  117. John Carpenter, Jamie Lee Curtis, Josh Hartnett, Adam Arkin, Steve Miner, and Richard Schickel. Unmasking the Horror (Halloween H20 DVD Special Features) [DVD (Region 2)]. United States: Dimension Films.
  118. Stuart Fischoff, Alexandra Dimopoulos, François Nguyen, and Rachel Gordon (2005-08-25). «The Psychological Appeal of Movie Monsters» (PDF). Journal of Media Psychology 10 (3). Процитовано 2007-07-11. 

Литература[ред.ред. код]

  • Diane C. Arkins, Halloween: Romantic Art and Customs of Yesteryear, Pelican Publishing Company (2000). 96 pages. ISBN 1-56554-712-8
  • Diane C. Arkins, Halloween Merrymaking: An Illustrated Celebration Of Fun, Food, And Frolics From Halloweens Past, Pelican Publishing Company (2004). 112 pages. ISBN 1-58980-113-X
  • Lesley Bannatyne, Halloween: An American Holiday, An American History, Facts on File (1990, Pelican Publishing Company, 1998). 180 pages. ISBN 1-56554-346-7
  • Lesley Bannatyne, A Halloween Reader. Stories, Poems and Plays from Halloweens Past, Pelican Publishing Company (2004). 272 pages. ISBN 1-58980-176-8
  • Phyllis Galembo, Dressed for Thrills: 100 Years of Halloween Costumes and Masquerade, Harry N. Abrams, Inc. (2002). 128 pages. ISBN 0-8109-3291-1
  • Editha Hörandner (ed.), Halloween in der Steiermark und anderswo, Volkskunde (Münster in Westfalen), LIT Verlag Münster (2005). 308 pages. ISBN 3-8258-8889-4
  • Lisa Morton, The Halloween Encyclopedia, McFarland & Company (2003). 240 pages. ISBN 0-7864-1524-X
  • Nicholas Rogers, Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, Oxford University Press, USA (2002). ISBN 0-19-514691-3
  • Jack Santino (ed.), Halloween and Other Festivals of Death and Life, University of Tennessee Press (1994). 280 pages. ISBN 0-87049-813-4
  • Addis, M.E. Leicester. «Allhallowtide.» Frank Leslie’s Popular Monthly. 40:5 (November 1895).
  • Dunwich, Gerina. A Witch’s Halloween. Avon, Mass.: Adams Media, 2007.
  • «Halloween.» In Encyclopedia of the End: Mysterious Death in Fact, Fancy, Folklore, and More. Deborah Noyes, ed. Boston: Houghton Mifflin Co., 2008.
  • Lherm, Adrien. «Halloween — A 'Reinvented' Holiday.» In Celebrating Ethnicity and Nation: American Festive Culture From the Revolution to the Early Twentieth Century. Geneviève Fabre, ed. New York: Berghahn Books, 2001.
  • Northrup, Lesley A. Women and Religious Ritual. Washington, D.C.: Pastoral Press, 1993.
  • Rogers, Nicholas. Halloween: From Pagan Ritual to Party Night. New York: Oxford University Press, 2002.

Посилання[ред.ред. код]