Хемолюмінесценція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хемолюмінесценція люмінолу з гемоглобіном

Хемолюмінесценція - люмінесценція (світіння) тіл, викликана хімічною реакцією (наприклад, світіння фосфору при повільному окисненні). Відбувається тоді, коли продукти хімічної реакції утворюються в збудженому стані, який надалі релаксує із випромінюванням квантів світла. Хемілюмінесценція пов'язана з екзотермічними хімічними процесами. Хемолюмінесценція, що протікає в живих організмах (світіння комах, черв'яків, риб), називається біолюмінесценція і пов'язана з окисними процесами.

Відкриття[ред.ред. код]

Першим відкривачем хемолюмінесценції вважають першовідкривача фосфору (1669), гамбургського алхіміка Генніґа Брандта. Припускаючи що в сечі міститься золото, він випарував тисячі літрів сечі і залишок відновив вуглецем. Отриманий таким чином вперше фосфор при повільному окисленні світився.

Використання[ред.ред. код]

Явище використовують як хімічне джерело світла, наприклад в якості маркера для поплавка. Являє собою пластиковий корпус зі скляною ампулою всередині. Коли капсула руйнується - компоненти змішуються і розчин що вийшов всередину світиться протягом декількох годин, роблячи поплавок добре видимим в темряві. Найвідомішим є також використання хемолюмінесценції в криміналістиці для виявлення слідів крові. Для цього використовують хемолюмінесцентне окислення люмінолу пероксидом водню в присутності слідів іонів заліза чи марганцію. Гемоглобін крові містить Fe2+ - іони. Окислена молекула люмінолу служить при цьому також як сенсибілізатор.

Реакція білого фосфору з киснем або водою

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк:"Вебер", 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0