Хеннінг фон Тресков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хеннінг фон Тресков
Henning von Tresckow
Bundesarchiv Bild 146-1976-130-53, Henning v. Tresckow.jpg
Народився 10 січня 1901(1901-01-10)
Німецька імперія Магдебург
Помер 21 липня 1944(1944-07-21) (43 роки)
Третій Рейх Білосток, Білостоцький округ
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Wehrmacht Вермахт
Рід військ піхота
Роки служби 19171944
Звання Rank insignia of Generalmajor of the Wehrmacht.svg Генерал-майор
Війни/битви Перша світова війна:

Друга світова війна

Нагороди
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни
Медаль «За вислугу років у Вермахті»

Хе́ннінг Хе́рманн Ро́берт Карл фон Тре́сков (* 10 січня 1901, Магдебург, Німецька імперія  — 21 липня 1944, Білосток) — один з керівників руху Опору, генерал-майор німецької армії (січень 1944).

Біографія[ред.ред. код]

Німецька імперія та Веймарська республіка[ред.ред. код]

Хеннінг фон Тресков народився 10 січня 1901 у родовому маєтку Вартенберг, що під Магдебургом. Батько його був генералом кавалерії та був присутнім на коронації кайзера Вільгельма І, що відбувалася у дзеркальному залі Версаля. Навчався Хеннінг спочатку у спеціально найнятого викладача, потім — в гімназії при інтернаті монастиря Локкум. Після її закінчення у 1917 розпочав службу в кайзерівській армії. У липні 1918 отримав звання лейтенанта, взяв участь у битві на Марні — найжорстокішій в період Першої світової війни. В липні цього ж року був нагороджений Залізним хрестом.

Хеннінг залишався офіцером до 31 жовтня 1920, хоча його полк був розформований значно раніше. У січні 1919 брав участь у придушенні повстання спартакістів у Берліні. Але пізніше, розчарувавшись у військовій кар'єрі, він вирішив вивчати юриспруденцію в Берліні, паралельно опановуючи професію маклера біржі. У 1923 розпочав службу в одному з берлінських банків.

В цей час Хеннінг фон Тресков, на відміну від його батька, визнавав необхідність соціально-економічних реформ, разом з тим він не міг змиритися з політичним хаосом, що панував тоді у Веймарській республіці. У 1924 він разом зі своїм другом відправився у навколосвітню подорож, але звістка про те, що необхідно рятувати від боргів маєток фон Трескових, примусила його повернутися додому. Після цього він розпочав службу в дирекції невеликої фабрики та одружився на Еріці фон Фалькенхайн, однак пізніше прийняв рішення повернутися до рейхсверу. У 1929, бачачи в Гітлері та його соратниках силу, що здатна повернути Німеччині та її армії втрачені позиції та змити ганьбу Версалю, виступив з прогітлерівською доповіддю в офіцерському казино.

Гітлерівська Німеччина[ред.ред. код]

1 травня 1934 Хеннінг фон Тресков отримав звання капітана та успішно склав вступні іспити до військової академії. У вересні 1936, закінчивши академію, Тресков був назначений до Генерального штабу, де він ознайомився з планами стосовно Чехословаччини. Вперше він почав розуміти реальні зовнішньополітичні наміри Гітлера у грудні 1937, коли ці плани були змінені на користь проведення загарбницької війни. Наступним переломним моментом у ставленні фон Трескова до нацистської влади була так звана «криза Фріче-Бломберга» (лютий 1938), що призвела до відставки обох військовослужбовців — головнокомандувача вермахтом Бломберга та головнокомандувача сухопутними силами Фріче внаслідок абсурдних звинувачень, що були їм інкриміновані через негативне відношення до планів Гітлера щодо завоювання життєвого простору для німецької армії за рахунок сусідів.

Друга світова війна[ред.ред. код]

Під час Польської кампанії Хеннінг фон Тресков служив у штабі 118-ї піхотної дивізії та був нагороджений Залізним хрестом 1 класу. В середині жовтня 1939 назначений до штабу групи армій «А», що займався за наказом Гітлера розробкою операцій у Франції. Незадовго до нападу на Радянський Союз переведений до штабу групи армій «Б». У Польщі фон Тресков вперше зіштовхнувся з масовими репресіями проти мирного населення, в які було втягнуто окремі частини вермахту. З початком війни з СРСР було видано «Наказ щодо комісарів», згідно з яким політпрацівники Червоної армії підлягали негайному розстрілу. Цей наказ викликав відчуття протесту у багатьох офіцерів, в тому числі й фон Трескова. Поступово в штабі групи армій почав формуватися рух опору, до ядра якого увійшли фон Тресков, фон Шлабендорф та фон Герсдорф, вони були переконані, що саме смерть Гітлера врятує Німеччину. У січні 1944 фон Трескову було присвоєно звання генерал-майора. Після невдалого замаху на Гітлера 21 липня 1944 покінчив життя самогубством, підірвавши себе гранатою та інсценувавши загибель на фронті.

Змова проти Гітлера[ред.ред. код]

Перші сумніви Хеннінга фон Трескова у нацистській владі з'явилися ще 30 червня 1934, коли під час придушення так званого «путчу Рема» гітлерівці вбили двох генералів — Курта фон Шлейхера та Курта фон Бредова, до того ж перший в свій час займав посаду рейхсканцлера. При цьому факт вбивства замовчувався владою. Після Сталінградської битви серед частини офіцерів вермахту посилилося відчуття катастрофи, що наближається. Перший замах на життя Гітлера мав відбутися ще на початку 1943 під час перебування фюрера у Смоленську. Тоді було вирішено, що стріляти у Гітлера буде група з 10 чоловік, очолити групу мали кавалерист Шмідт-Зальцман та полковник фон Штрахвітц. Але проти цього плану виступив головнокомандувач групи армій «Центр» генерал-фельдмаршал Гюнтер фон Клюге. В результаті фон Тресков вирішив спричинити вибух літака Гітлера «Кондор» під час його повернення зі Смоленська. Вибухівку фон Тресков отримав через змовників у абвері, вона мала спрацювати тоді, коли літак фюрера мав відлетіти на 200–250 км від аеродрому в Смоленську. Однак через декілька годин змовники дізналися, що літак Гітлера благополучно приземлився у Растенбурзі, що у Східній Пруссії, де знаходилася ставка фюрера. В результаті цей замах було провалено. Інша спроба вбити Гітлера була здійснена 21 березня 1943 під час відвідування ним виставки трофейної радянської зброї, яку відкрила група армій «Центр» у берлінському арсеналі. Однак вже через декілька хвилин Гітлер покинув приміщення, в результаті чого ця спроба теж зазнала невдачі.

У серпні-вересні 1943 Хеннінг фон Тресков разом з Клаусом фон Штауффенбергом працював над сценарієм державного перевороту. Для цієї мети було перероблено план «Валькірія», що передбачав дії армії в надзвичайних обставинах. Однак фон Тресков не отримав доступу до нарад, на яких був присутній Гітлер. У жовтні 1943 він назначається командиром піхотного полку, а пізніше, після місяця, проведеного на фронті, був переведений у начальники штабу 2-ї армії.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Fest, Joachim (1994), Staatsstreich, Berlin: Siedler, ISBN 3886805395 
  • Moorhouse, Roger (2006), Killing Hitler, London: Jonathan Cape, ISBN 0224071211 
  • Shirer, William (1973), The Rise and the Fall of the Third Reich, London: Book Club Associates