Хецрон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хецрон (івр. חֶצְרוֹן‎, «за́мкнутий») — особа Старого Заповіту, предок Давида, син Переца (Бут. 46:12). У 46 главі Книги Буття він згадується серед синів Ізраїлевих, що прибули до Єгипту. У Першій книзі хроніки названі його сини — Єрахмеїл, Рам і Келувай (1 Хр. 2:9).
У Новому Завіті відомий як Есром (Мт. 1:3-4, Лк. 3:33).

Інші згадки[ред. | ред. код]

Назва Хецрон відома також для:

  • Сина Рувима (Бут. 46:9), що прибув з ним до Єгипту
  • Місцевості на півдні Ізраїля (Нав. 15:3), згадана при наділі земель племені Юди.

Посилання[ред. | ред. код]

Хецрон у jewishencyclopedia.com(англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.