Химера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Химера з Ареццо — етруська скульптура з бронзи. Музей археології, Флоренція, Італія

Химе́ра (грец. Χίμαιρα) — вогнедишна потвора з головою й шиєю лева, з тулубом кози та з хвостом дракона.

За епосом, походила з племені безсмертних богів; вихованка Амізодара, царя Карії. Згідно з Гесіодом, Химера була породженням Тифона і Єхидни і має три голови: лева, кози й дракона (варіант: батьком потвори був Немейський лев).

Місцеперебуванням Химери міфи називали Лікію, Фрігію, Єгипет, Індію. У міфі про Беллерофонта розповідається, що герой убив Химеру в Лікії, в її лігві на горі Краг. Можливо, Химера — уособлення вогнедишної гори. Вергілій в «Енеїді» ставить Химер перед дверима Аїду. Химерами називають зображення фантастичних чудовиськ на готичних соборах (Собор Паризької богоматері).

У переносному значенні Химера — нездійсненна мрія, примха, вигадка, дивацтво.

Література[ред.ред. код]