Химерний організм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Химерний організм - це організми або їх частини, що складають­ся з генетично різнорідних тканин. Уперше цей термін застосував німецький ботанік Г. Вінклер (1907) для форм рослин, отриманих у результаті зрощення пасльону й томату. Надалі (1909) Е. Баур, вивчаючи пеларгонію ряболисту, з’ясував природу химер. Розріз­няють кілька типів химерних організмів:

• химери мозаїчні (гіперхимери) — у них генетично різні тканини утворюють тонку мозаїку;

• химери векторіальні — у них різнорідні тканини розташовані великими ділянками;

• химери периклінальні — тканини з різними генотипами лежать шарами один над одним;

· химери мериклінальні — їх тканини складаються із суміші секторіальних і периклінальних ділянок.

Химери можуть виникати в результаті щеплень рослин і під впливом мутацій соматичних клітин. Компоненти химер можуть відрізнятися один від одного генами ядра, числом хромосом або ге­нами пластид чи мітохондрій. Химерні організми досить часто ви­користовуються в наукових дослідженнях. Принцип одержання химер зводиться головним чином до виді­лення двох чи більшої кількості ранніх зародків та їхнього злит­тя. У тому випадку, коли в генотипі зародків, використаних для створення химери, є відмінності за рядом характеристик, удається простежити долю клітин обох видів. З допомогою химерних ми­шей було, наприклад, розв’язане питання про спосіб виникнення в ході розвитку багатоядерних клітин поперечносмугастих м’язів. Вивчення химерних тварин дозволило розв’язати чимало проблем, і в майбутньому завдяки застосуванню цього методу з’явиться можливість розв’язувати складні питання генетики й ембріології.