Хлорапатит
| Хлорапатит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA |
затверджений, перейменований (Rn)[d][1][2], затверджений, перейменований (Rn)[d][3] |
| IMA-номер | IMA2010 s.p. |
| Абревіатура | Clap[4] |
| Хімічна формула | Ca₅(PO₄)₃Cl |
| Nickel-Strunz 10 | 8.BN.05[5] |
| Dana 8 | 41.8.1.2 |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий, жовтий і рожевий |
| Сингонія | гексагональна сингонія |
| Вид симетрії | гексагональна-біпірамідальнаd |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Першовидкривач | Carl Friedrich Rammelsbergd |
| Названо на честь |
апатити[6], хлор[6] |
 Хлорапатит у Вікісховищі | |
Хлорапатит (англ. chlorapatite; нім. Chlor-Apatit m) — один з важливих мінералів хлору.
Від назви хімічного елемента хлору і мінералу апатиту (C.F.Rammelsberg, 1860).
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Ca5[PO4]3Cl. Різновид апатиту, в якому серед додаткових йонів переважає хлор, вміст якого досягає 7 %. Сингонія гексагональна. Дипірамідальний вид. Форми виділення: шпичасті, щільні зернисті аґреґати. Спайність нечітка. Густина 3,2. Тв. 5,0. Колір смарагдово-зелений, блакитний, жовтий, коричневий, фіолетовий, безбарвний до білого. Зустрічається в габрових гірських породах, пегматито-пневматолітових жилах, метасоматитах, метеоритах. Супутні мінерали: каситерит, флюорит, кальцит.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Знахідки: Лан і Ділл — Гессен, Гельмштадт — Нижня Саксонія (ФРН), шт. Юта і Флорида (США), узбережжя Алжиру, Тунісу і Марокко, в габрових жилах Норвегії, флогопіт-діопсидових метасоматитах Республіки Саха (РФ).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Pasero M., (not translated to fr), (not translated to fr) et al. Nomenclature of the apatite supergroup minerals (2010) // European Journal of Mineralogy — E. Schweizerbart, Elsevier Masson, 2010. — Vol. 22. — P. 163–179. — ISSN 0935-1221; 1617-4011
- ↑ Burke E. A. J. Tidying up mineral names: an IMA-CNMNC scheme for suffixes, hyphens and diacritical marks // The Mineralogical Record — 2008. — Vol. 39. — P. 131–135. — ISSN 0026-4628
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б The IMA List of Minerals — Міжнародна мінералогічна асоціація.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Хлорапатит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Хлорапатит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
