Хлорати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хлорат-Аніон
Хлорат-Аніон при врахуванні правила октету

Хлорати — група хімічних сполук, солі хлоратної кислоти HClO3. Хлорат-аніон має структуру тригональної піраміди (dCl-О = 0,1452-0,1507 нм, кут O-Cl-O = 106°). Аніон ClO3-не утворює ковалентних зв'язків через атом О і не схильний утворювати координаційні зв'язки.

Властивості[ред.ред. код]

Як правило кристалічні речовини, розчинні в воді та деяких полярних органічних розчинниках. В твердому стані при кімнатній температурі досить стабільні. При нагріванні або в присутності каталізатора розкладаються з виділенням кисню. З горючими речовинами можуть утворювати вибухові суміші. Хлорати є сильними окислювачами як у розчині, так і в твердому стані: суміші безводних хлораті із сіркою, вугіллям та іншими відновлювачами, вибухають при швидкому нагріванні і ударі. Хоча хлор у хлоратах знаходиться не у вищій ступені окислення, окиснити його у водному розчині вдається тільки електрохімічно або під дією XeF2.. Хлорати більшості металів отримані у вигляді гідратів, в безводному стані виділені хлорати лужних та лужноземельних металів, Ag, Tl (II), Pb (II), а також NH4Cl3, N(CH3) 4 ClO3.. Хлорати металів змінної валентності зазвичай нестійкі і схильні до вибухового розпаду. Всі хлорати лужних металів розкладаються з виділенням великої кількості тепла на MCl і О2, з проміжним утворенням перхлорату.

Одержання[ред.ред. код]

  • Хлорування гідроксидів металів
3Cl2 + 6KOH → 5KCl + KClO3 + 3H2O
  • Обмінні реакції хлоратів з іншими солями
  • Електрохімічне окислення хлоридів металів у водних розчинах

Застосування[ред.ред. код]

  • У складі вибухових речовин
  • У запальних сумішах
  • Для хімічного травлення металів
  • Для одержання кисню в лабораторних масштабах

Джерела[ред.ред. код]

  • Луцевич Д. Д. Довідник з хімії, Українські технології, Львів 2003, 420 ст.

Посилання[ред.ред. код]