Хлорид заліза(III)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Хлорид (III) Заліза)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хлорид заліза(III)
Інші назви Трихлорид заліза
Ferrum chloratum
Ferri(III) chloridum
Ідентифікатори
Номер CAS 7705-08-0
Номер EINECS 231-729-4
DrugBank 15536
ChEBI 30808
RTECS LJ9100000
SMILES Cl[Fe](Cl)Cl[1]
InChI InChI=1S/3ClH.Fe/h3*1H;/q;;;+3/p-3
Номер Гмеліна 1903
Властивості
Молекулярна формула FeCl3
Зовнішній вигляд жовтий (безводний), жовто-червоний (гексагідрат)
Густина 2,898 г/см³
Тпл 308 °C
Ткип 317 °C
Розчинність (вода) 92 г на 100 г (20 °C)
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
–502,1 кДж/моль
Ст. ентропія So
298
142,3 Дж·моль–1·К–1
Теплоємність, co
p
94,84 Дж·моль–1·К–1
Пов'язані речовини
Інші аніони оксид заліза(III), гідроксид заліза(III)
Інші катіони хлорид заліза(II)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Хлорид заліза(III) (ферум(ІІІ) хлорид) — неорганічна сполука з формулою FeCl3. Сполука є сіллю слабкого гідроксиду заліза(III) і сильної хлоридної кислоти. Речовина сильно гігроскопічна і здатна утворювати кристалогідрати FeCl3·nH2O (де n = 4, 5, 6, 7, 12), з яких найпоширенішим є гексагідрат[джерело?]. У неполярних розчинниках, у рідкому та газоподібному станах хлорид існує у вигляді димеру Fe2Cl6.

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Розчиняється в SO2, AsCl3, PBr3, CS2. Проявляє властивості окисника. Сполука сильно гігроскопічна, для неї відомі кристалогідрати FeCl3·4Н2О, FeCl3·5Н2О, FeCl3·6Н2О, FeCl3·7Н2О, FeCl3·12Н2О. При збільшенні вмісту кристалізаційної води, колір кристалогідратів змінюється від червоного до лимонно-жовтого та знижується їхня температура плавлення.

Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25 °C дорівнює 433,05 См·см²/моль. Сіль (як утворена слабкою основою і сильною кислотою) має кислу реакцію, у водному розчині сильно гідролізована (продуктами є основні хлориди та гідроксокомплекси).

Отримання[ред. | ред. код]

Хлорид заліза(III) отримують взаємодією хлору із залізом або його дією на Fe2O3 з вугіллям (за підвищених температур хлорид існує у формі димеру):

Сполука також утворюється при пропусканні хлору крізь розплав FeCl2 або його дії на пірит:

Також FeCl3 можна синтезувати дією агентів хлорування на оксид заліза(III):

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Хлорид заліза(III) гідролізується у водному розчині з утворенням гідроксиду заліза(III):

При сильному нагріванні сполука розкладається до хлориду FeCl2, а також окиснюється:

FeCl3 взаємодіє з кислотами, а також реагує із лугами з утворенням гідратів оксиду (або спрощено гідроксиду Fe(OH)3):

Хлорид заліза(III) є окисником по відношенню до багатьох галогенідів та сполук сірки:

FeCl3 взаємодіє з тіоціанатами з утворенням комплексу із характерним «кривавим» забарвленням — ця реакція є якісною у виявленні тіоціанатів:

Реакція Фріделя — Крафтса[ред. | ред. код]

Хлорид заліза(III) у суміші з хлоридом алюмінію виступає каталізатором у процесі алкілювання ароматичних сполук.

Аналітична якісна реакція на таніни[ред. | ред. код]

Докладніше: Таніни

Хлорид заліза(III) (рідко) використовується для якісного визначання танінів в чаї, фруктах, рослинах. При взаємодії ферум(ІІІ) хлориду і танінів в осаді буде зелено-чорний органічний барвник. Цю якісну реакцію відкрив і вивчав хімік Роберт Бойль.

Токсичність[ред. | ред. код]

Хлорид заліза(III) проявляє токсичні властивості, є висококорозійним та кислотним агентом.

Застосування[ред. | ред. код]

Використовується у дуже багатьох галузях:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Iron trichloride

Джерела[ред. | ред. код]

  • Реми Г. Курс неорганической химии / Под ред. А. В. Новоселовой. — М. : ИИЛ, 1966. — Т. 2. — 833 с. (рос.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / Под ред. В. И. Спицына. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
  • Справочник химика / Никольский Б. П., 1971, 1168 с.(рос.)
  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, 1890—1907. (рос.)
  • Железа хлориды // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энцикл., 1990. — Т. 2 : Даффа реакция — Меди сульфат. — Стб. 267. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-035-5.(рос.)