Хлорити

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хлорит.

Хлори́ти - група слюдоподібних мінералів буро-зеленого кольору, що входять до складу багатьох гірських порід, особливо метаморфічних. Від грецьк. “хлорос” – зелений (A.G.Werner, 1789).

Опис[ред.ред. код]

Хлорити - важлива група шаруватих породотвірних мінералів класу силікатів, переважно зеленого кольору. Це основні алюмосилікати магнію, алюмінію і заліза з загальною формулою: (Mg,Fe)6-n(Al,Fe3+)n(OH)8AlnSi4-nO10, де n = 0,6÷2. Ізоморфні домішки: Cr, Ni, Mn. Широкий ізоморфізм основних складових хімічних елементів, а також заміщення Si+Mg на Al2 i Mg3 на Al2 зумовлюють велику наявність понад 30 різновидів хлоритів. Номенклатура багатих на Fe2O3 хлоритів (лептохлоритів) базується на залізистості X. і числі атомів AI в тетраедрах. За залізистістю всі X. поділяються на магнезійні (до 25%), магнезійно-залізисті (25-75%) і залізисті (понад 75%).

Сингонія моноклінна і псевдогексагональна, частіше моноклінна. Кристалічна структура являє собою чергування тришарових пакетів (пачок) типу тальк-пірофіліт і проміжних гідроксидних октаедричних шарів-пакетів типу бруситу або гідраргіліту. Форми виділення: пластинчасті, таблитчасті, бочкоподібні кристали, прихованокристалічні маси. Спайність досконала по (001). Густина 2,6-3,4. Тв. 1-3. Колір зелений (різні відтінки), рідко розовий, фіолетовий, срібно-білий. Блиск скляний до перламутрового на площинах спайності. У тонких листочках просвічує. Під мікроскопом спостерігається плеохроїзм. Злом ступінчастий, від лускуватого, раковистого до рівного.

Xлорити – важливі породотвірні мінерали зелених сланців, зеленокам’яних порід, пропілітів, спілітів, палеотипних ефузивів і вулканічних туфів. Це низькотемпературні мінерали метаморфічних, метасоматичних і гідротермальних утворень. Типові породотвірні мінерали метаморфічних порід. Відомі також як продукти екзогенних процесів. Головні представники: пенін, клінохлор, пірохлорит, шамозит, евклаз, тюрингіт та ін. Супутні мінерали: ґранат, діопсид, циркон, польовий шпат, кварц, рутил, титаніт.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Жили альпійського типу у Швейцарії та Австрії, шт. Массачусетс, Міннесота (США), Пршибрам і Кутна Гора (Чехія), Лотарингія (Франція), Урал та Кольський п-ів (РФ). На території України є в Карпатах, у межах Українського щита. Використовують у паперовій промисловості; залізисті хлорити — як залізні руди.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • хлорити глинисті (хлорити багаті на Fe i Al, зустрічаються в морських осадах, аргілітах, гідрослюдах),
  • хлорити залізні (загальна назва хлоритів, які містять оксидне залізо);
  • хлорит манґанистий (різновид пеніну, який містить 2,3 % MnO);
  • хлорит нікелистий (різновид хлориту з родов. Франкенштейн, ФРН, який містить до 6 % NiO).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]