Хмара Степан Ількович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Степан Ількович Хмара
Stepan Khmara2.jpg
Народився 12 жовтня 1937(1937-10-12) (76 років)
село Боб'ятин, Львівська область, УРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність народний депутат України
Партія НРУ, УРП, УКРП, ВО «Б», УНП
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден Свободи — 2008
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Україна Народний депутат України
1-го скликання
НРУ 15 травня 1990 12 травня 1994
2-го скликання
УКРП 12 травня 1994 12 травня 1998
4-го скликання
ВО «Б» 14 травня 2002 25 травня 2006

Хмара Степан Ількович (*12 жовтня 1937, Боб'ятин) — український політик, правозахисник, довголітній політв'язень радянських концтаборів, народний депутат України І, ІІ та IV скликань. Почесний громадянин Тернополя. Почесний член громадської організації «Українське юридичне товариство».

Почесний громадянин міста Тернопіль (1991). Політв'язень (19801987). Голова Всеукраїнського комітету захисту політв'язнів (від 2001).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 12 жовтня 1937 року у селі Боб'ятин Сокальського району Львівської області, в селянській родині.

Освіта вища, у 1964 р. закінчив Львівський медичний інститут, лікар-стоматолог.

З 1964 р. — лікар-стоматолог у смт. Гірник Червоноградської міської ради Львівської області. Бере участь у дисидентському русі. Розповсюджує самвидав та іншу заборонену літературу. У 60-ті роки вперше в Україні переклав працю Сахарова «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес». Після масових арештів опозиційної української інтелігенції, вслід за ув'язненим В'ячеславом Чорноволом, продовжує видавати підпільно «Український вісник». У 1974 році в рамках «Українського вісника» виходять його праці «Етноцид українців у СРСР» та «Генеральний погром», які перевидавалися багатьма європейськими мовами. За політичну та правозахисну діяльність у 1980 році був заарештований КДБ та засуджений до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах для політв'язнів № 35, 36 на Уралі. За нескорену позицію і там, у таборах відсидів 306 діб карцеру.

У 1987 р. повернувся в Україну, став одним із керівників УГС, а опісля її перетворення на УРП з 04.1990 р. — заступником голови партії.

4 жовтня 1989 у Львові створено міський страйковий комітет, ввійшли представники понад 50 заводських страйкомів і страйкомів закладів та установ і громадських організацій. Головою обрано Віктора Фурманова, заступником Степана Хмару.

У 05.1992 р. на ІІІ з'їзді УРП вийшов з партії через незгоду з її політикою. У 06.1992 р. на конференції радикального крила УРП, яка стала Установчим з'їздом Української консервативної республіканської партії (УКРП), обраний головою партії. Голова УКРП з 06.1992 р. по 12.2001 р.

Народний депутат України 1 скликання з 03.1990 р. до 04.1994 р. Індустріального виборчого округу № 261 Львівської області. Входив до Народної Ради.

Народний депутат України 2 скликання з 03.1994 р. до 04.1998 р. Львівської області, висунутий виборцями. Член Комітету з питань оборони і державної безпеки. На час виборів: член Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин, член УКРП.

Народний депутат України 4-го скликання з 04.2002 р. від блоку Ю.Тимошенко, № 10 в списку.

Активний учасник помаранчевої революції 2004 року.

16 березня 2005 року вийшов з фракції «Батьківщина». У парламентських виборах 26 березня 2006 року брав участь за списком Українського Народного Блоку Костенка і Плюща, № 13 в списку. Вибори блок програв.

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]