Хмарочос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ля Дефанс, Париж. Хмародери сприяють створенню незвичайної урбаністичної атмосфери

Хмарочо́с[1] — високий будинок житлового, офісного або адміністративного призначення. Загальновизнаних критеріїв, що визначають хмарочос, не існує. Мінімальна висота хмарочоса коливається у рамках приблизно 100–150 м.[Джерело?] Кількість поверхів і зовнішній вигляд теж впливають на визначення хмарочоса.

В українській мові існують й інші калькування, що наведені у словнику Караванського, наприклад, окрім слова хмарочос, існують синоніми хмародер і хмародряп.

Визначення хмарочоса постійно змінюється, наприклад, наприкінці XIX століття, хмарочосами називали будинки, починаючи з шести поверхів. У той час поняття «хмарочос» більше стосувалося сталево-каркасної технології конструкції, ніж висоти. Зараз воно інколи залежить від країни розташування. Коли будинок на 15 поверхів є найбільшою спорудою у країні, його можуть називати хмарочосом. В Україні діють більш-менш загальноєвропейські стандарти, де будинок на 25 або менше поверхів є звичайною висоткою, а не хмарочосом. Хмарочос часто асоціюють із покриттям зовнішньої частини будинку склом. Але це, найчастіше, відноситься до будинків офісного призначення.

Історія[ред.ред. код]

Англомовний термін хмарочоса почали використовувати у 1880-х роках у Сполучених Штатах Америки, коли, на той момент сучасні технології, дозволили будувати житлові та офісні споруди на шість або більше поверхів, раніше, зокрема, виникали проблеми з водопостачанням на таку висоту. Винахід сучасних ліфтів теж вплинув на ці процеси. Перші сучасні хмарочоси пов'язані з американськими містами Чикаго і Нью-Йорком.

Нью-Йорк, 1930. Триває будівництво Емпайр Стейт Білдінґа. Фото Гайн Льюїс
Перший сучасний хмарочос був побудований в Чикаго

Першим сучасним хмарочосом вважається Будинок домашнього страхування, який було споруджено у 1885 у Чикаго. В нього було 10 поверхів, заввишки 42 м. Незважаючи на не дуже вражаючі характеристики, за конструкцією це був перший сучасний хмарочос, збудований за допомогою сталевого каркаса. Це у свою чергу звільнило від напруги стіни, завдяки чому вони були унікально тонкими. Будинок був зруйнований в 1931 році.

Після появи хмарочосів, почалися змагання за найвищий будинок у світі, які й досі тривають. Хмарочос символізував прогрес, розвиток, перемогу людини над її природними обмеженнями. Люди стежили й спостерігали за новими вершинами, які осягалися черговими досягненнями у галузі будівництва хмарочосів. У 1930 було закінчено будівництво Крайслер Білдінґа, 319 м, 77 поверхів. Але цей хмарочос залишався безперечним лідером у світі лише протягом одного року. Вже наступного року був побудований Емпайр-Стейт-Білдінґ, 381 м (448 м з антеною), 102 поверхи, який був найвищим хмарочосом у світі до 1972.

Обидва хмарочоса стали монументами своєї епохи, коли людство прагнуло побити всі рекорди й прорватися до нових вершин. Вони назавжди залишаться невід'ємною частиною Нью-Йорка, історії інженерії й архітектури.

Історія українського висотного будівництва[ред.ред. код]

Детальніше у Хмарочоси України

В Україні перший хмарочос (для свого часу) був побудований в 19101912 у Києві на вулиці Інститутській, 16-18, за проектом одеських архітекторів А. Мінкуса і Ф. Троупянського. Будинок називався Дім Гінзбурга, він мав 11 поверхів. Завдяки природній височині рельєфу, він здавався набагато вищим. В 1941 будинок був висаджений в повітря, а в 1954 на його місці почалось будівництво готелю Москва.[2]

Держпром під час Другої Світової Війни, 1943

У листопаді 1928 відкрився Держпром, унікальний на ті часи будинок, у Харкові. Головні архітектори проекту були С. Сєрафімов, М. Фєльґєр, С. Кравєц. Висота харківського «хмарочосу» становила 63 м, нараховуючи 13 поверхів. Загальна площа внутрішніх приміщень становить 60 тис. м². Держпром будувався практично без застосування засобів механізації. Весь обсяг грабарств виконувався вручну, основними знаряддями праці були лопати, тачки, носилки. Під час відкриття Держпром вважався одним з найсучасніших хмарочосів Європи. На реконструкцію й реставрацію в 20022004 рр. було виділено й освоєно 22,6 млн грн.

Наступна значна подія у столичному житті висоток відбулась у 1978 р., коли розпочалось будівництво будинку обчислювального центру, висота якого становила 121 м, нараховуючи 24 поверхи. Будівництво найвищого будинку столиці припинилось і він був добудований в якості Апеляційного Суду лише у 2006, на цей час вже маючи 25 поверхів загальною висотою 127 м.[3]

У грудні 1999 р. розпочалось будівництво першого із двох висотних будинків, кожен на 28 поверхів, проекту «Вежі» у Дніпропетровську. Будівництво першої черги закінчилось у 2003 р., другої у 2005. Через нерівну поверхню землі хмарочос має різну висоту з різних боків: від 123 м до 106 м.

Сучасність[ред.ред. код]

Файл:Warsaw6vb.jpg
Варшава. Центр польської столиці відображає її динамічний розвиток
Лондон. Хмарочоси у діловому центрі міста
Одним з унікальних хмарочосів Європи є Turning Torso у місті Мальме, Швеція. Висота 190 метрів

У Європі основними центрами скупчення хмарочосів є Лондон, Париж (Ля Дефенс), Франкфурт, Варшава й Роттердам. У Москві на площі 100 гектар зараз будується район Москва-Сіті — комплекс хмарочосів різного призначення. Серед близько десяти будівель виділяється Вежа Федерації — найвищий хмарочос у Європі, будівництво якого планується закінчити у 2007 році. Висота Вежі становитиме 354 м і буде нараховувати 93 поверхи. По закінченню будівництва місто вийде на одну із лідерських позицій у списку найвищих хмарочосів світу. Що стосується Європи, то постійне суперництво в побудові якісних і унікальних хмарочосів в якійсь мірі поступилося гонці за їх висотою. Величезне значення в престижі хмарочоса грає його архітектор і врівноважений підхід до архітектурного стилю, який не переступає планку кітчу.

Багато сучасних міст у Європі розташовують хмарочоси офісного й адміністративного використання в одному районі. Його називають по-різному — діловий центр, Сіті або сучасний центр. Це робиться для практичних цілей, наявність необхідної інфраструктури сприятливо сприяє функціонуванню цих центрів, також це зберігає історичні райони. Ділові центри як правило перебувають близько до історично сформованого центру. Скупчення хмарочосів в одному районі створює скайлайн (урбаністична панорама міста). Відомі скайлайни легко пізнавані і є своєрідними візитними картками міст. Найвищий хмарочос у Європі (Вежа на Набережній, 268 м, 61 поверх) відкрито у Москві 2007 року.

Найвищі хмарочоси перебувають за межами Європи в Америці й Азії. У вересні 2004 р. розпочалося будівництво, а в січні 2010 офіційно відкритий «Бурдж Халіфа» — найвищий хмарочос світу у місті Дубай, Об'єднані Арабські Емірати. Його висота становить 640 м до даху, а разом зі шпилем — 828 м. Споруда має 162 поверхи (не враховуючи підвал).

Зараз другий за висотою є «Тайбей 101» англ. Taipei 101. Його будівництво почалось у 1999 році і закінчилось у 2003. Висота становить 449.2 м до даху і 509.2 м з антеною, нараховуючи 101 поверх. Цей хмарочос негайно став символом і пошаною Тайваню. З врахуванням антени, Сіарс Тауер у Чикаго вищий, становлячи 527 м, але до даху — 442 метри. Таким чином, Тайпей 101 випереджає Сіарс Тауер на 7.2 м.

51 найвищий хмарочос світу. Не враховуючи антени, хмарочосів, які будуються, або будь які інші додаткові елементи

Місце Назва Місто Висота Кількість поверхів Рік відкриття
1 Бурдж Халіфа (Вежа Халіфа́) Дубай 828 м 162 2010
2 Тайбей 101 Тайбей 449.2 м 101 2003
3 Вілліс Тауер Чикаго 442 м 110 1973
4 Джін Мао Шанхай 420 м 88 1998
5 2 Інтернац. Фінанс. Центр Гонконг 406.9 м 88 2003
6 Петронас Тауер Куала-Лумпур 403 м 88 1996
7 Петронас Тауер Куала-Лумпур 403 м 88 1996
8 Сітік-Плаза Гуанчжоу 391 м 80 1997
9 Шун-Хінг-Сквер Шеньжень 384 м 69 1996
10 Емпайр-Стейт-Білдінґ Нью-Йорк 381 м 102 1931
11 Централ-Плаза Гонконг 374 м 78 1992
12 Башта Банку Китаю Гонконг 367 м 72 1990
13 Офісна вежа Еміратів Дубай 355 м 54 2000
14 Тантекс Скай Тауер Гаосюн 348 м 85 1997
15 Аон центр Чикаго 346 м 83 1973
16 Центр Гонконг 346 м 73 1998
17 Джон Генкок Центр Чикаго 344 м 100 1969
18 Готель Рюгьон Пхеньян 330 м 105 1992
19 Бурдж аль-Араб Дубай 321 м 60 1999
20 Крайслер Білдінґ Нью-Йорк 319 м 77 1930
21 Америка Плаза Банк Атланта 312 м 55 1992
22 США Банк Тауер Лос-Анджелес 310 м 73 1990
23 Менара Телеком Куала-Лумпур 310 м 55 2001
24 Готел Тауер Емірати Дубай 309 м 56 2000
25 Будівля корпорації AT&T Чикаго 307 м 60 1989
26 ДжейПиМоргенчейс Тауер Х'юстон 305 м 75 1982
27 Баійоке Тауер 2 Бангкок 304 м 85 1997
28 Друга Пруденщал Плаза Чикаго 303 м 64 1990
29 Кінґдом Центр Ер-Ріяд 302 м 41 2002
30 Фьорст Кенейдіан Плейс Торонто 298 м 72 1976
31 Йокохама Лендмарк Тауер Йокогама 296 м 70 1993
32 Веллс Фарго Плаза Х'юстон 296 м 71 1983
33 311 Саус Вокер Драйв Чикаго 293 м 65 1990
34 СЕҐ Плаза Шеньжень 292 м 70 2000
35 Америкен Інтернейшнл Нью-Йорк 290 м 66 1932
36 Кій Тауер Клівленд 289 м 57 1991
37 Плаза 66 Шанхай 288 м 66 2001
38 Ван Ліберті Плейс Філадельфія 288 м 61 1987
39 Америкен Банк Тауер Сіетл 285 м 76 1985
40 Тумороу Сквейр Шанхай 285 м 55 2003
41 Ченґ Конґ Сквейр Гонконг 283 м 62 1999
42 Трамп Білдінґ Нью-Йорк 283 м 70 1930
43 Американ Плаза Банк Даллас 281 м 72 1985
44 ОУБ Центр Сінгапур 280 м 63 1986
45 Репаблік Плаза Сінгапур 280 м 66 1995
46 УОБ Плаза 1 Сінгапур 280 м 66 1992
47 Сітігруп Центр Нью-Йорк 279 м 59 1977
48 Нью-Ворлд-Тауер Шанхай 278 м 61 2002
49 Скощ'я Плаза Торонто 275 м 68 1988
50 Вильямс Тауер Х'юстон 275 м 64 1983
51 Ворлд Трейд Тауер Ухань 273 м 58 1998
Порівняння п'яти найвищих хмарочосів світу з антенами включно

Українські сучасні хмарочоси[ред.ред. код]

Хмарочос «Парус» у Києві

В Україні найвищим хмарочосом зараз вважається побудований у 2009 році Континенталь, торгово-розважальний бізнес-центр в Києві. Він здіймається на 141,2 м, 35 поверхів. Незважаючи на відсутність безлічі хмарочосів, в Україні існують проекти хмарочосів світового рівня. 22 грудня 2006 на Глибочицькій вулиці міста Києва почалось будівництво Міракс-Плаза. Його майбутня висота становитиме 172 м і матиме він 44 поверхи. Будівництво здійснює російська компанія «Mirax Group». Будівництво мало закінчитись до кінця 2009 року, проте восени 2008 було заморожено. У наш час[Коли?] найвищим в Україні є Житловий комплекс на Кловському узвозі, 7, який за проектом мав нараховувати 37 поверхів, проте станом на грудень 2010 збудовано вже 46.

Дніпропетровські хмарочоси створюють атмосферу сучасного мегаполісу. Триває будівництво комплексу Міст.

Крім Києва, останнім часом масштабні проекти хмарочосів стали з'являтися у Дніпропетровську. Крім уже існуючих двох 30-поверхових будинків у місті існують проекти хмарочосів до 50 поверхів. Серед найвищих будинків міста є Міст-Сіті Центр, котрий складається з двох веж 97 та 85 м. Іншими є комплекс Башти, котрий складається з двох башт однакової висоти — 123 м.

Житловий комплекс Олімп, Харків

У Харкові найвищою будівлею зараз є житловий комплекс ЖК «Світлий дім», 27 поверхів (25 житлових), висота 99 м. Загалом, станом на початок 2007 року, у Харкові будується 15-20 будинків, які мають більше ніж 20 поверхів.

Значні проекти

Київ

  • Тризуб, проект хмарочосу світового рівня, на лівому березі біля станції метро Лівобережна, що існує з 2005 р., і лише у грудні 2006 головний архітектор проекту Сергій Бабушкін повідомив про термін початку будівництва, — кінець травня 2007 р. Станом на січень 2008 будівництво ще не розпочалось. Висота та поверховість незвичайного проекту залишаються невідомими, у першій офіційній згадці мова йшла про хмарочос у 86 поверхів висотою 402,10 м, але існує велика ймовірність того, що після дозволу здійснювати будівництво на необмежену висоту на лівому березі Києва остаточний проект матиме більшу висоту (зараз представлено 101[1]). Крім того, перший проект вже відрізнявся він другого, зробленого після відповідної заяви. Хмарочос буде зведений на земельній ділянці у 2,5 га.

Навколо Тризубу планується створення сучасного ділового центру Києва, зокрема, будівництво додаткових хмарочосів, серед яких Тризуб буде домінантою. Найзначнішим з них є проект хмарочосу у вигляді державного прапора України на 67 поверхів, який вперше передбачалось побудувати на Майдані Незалежності замість Готелю Україна(в минулому готель Москва). Проект такого рівня змусить звернути світову увагу до Києва, сприяючи туристичному розвитку у місті, створити велику кількість робочих місць, зокрема принесе значні інвестиції місту. [Джерело?]

Офіційно не підтвердженим інвестором проекту вважається ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця». Проект отримав багато критики зі стороні засобів масової інформації. [Джерело?]

Дніпропетровськ

  • ТДЦ Брама.

Проектувальник : ТОВ Дольник і Ко
Авторський колектив: Головний Архітектор Прожекту Сергій Філімонов, моделювання та візуалізація — Костянтин Голуб, Олексій Поківайлов, Дмитро Голуб, розробка «Брама» — колектив «Дольнік і Ко»
Замовник : ЗАТ «АКТУ»

У 2007 році компанія Alef Estate планувала почати будівництво 48-ми поверхового хмарочоса загальною площею 129,9 тис. У Брамі з 1 по 6 поверхи буде розташовуватися громадська зона (торгівельні приміщення та паркінг), з 7 по 48 поверхи — житлові приміщення. Проект уже двічі змінювався. Розрахункові терміни будівництва хмарочоса — 3 роки. У травні 2007 р. з'явилась інформація, що проект знову змінили, висота нового проекту становить 180 м без шпиля. Зі шпилем 210 м. Замість 48 буде 54 поверхи. Закінчити будівництво повинні до Євро 2012.

Хмарочоси і суспільство[ред.ред. код]

Із древніх часів люди прагнули до неба, вони думали, що таким чином будуть ближче до Бога. Після Відродження люди прагнули вгору, щоб довести собі свої технологічні здатності. Сьогодні це гонка за престиж, якість і оптимальне використання землі. Проте людей завжди вражала незвичайна висота, яку створила сама людина. У Тайвані головний хмарочос відображає культуру й гордість народу. У Парижі сполучення стародавності й сучасності. Українське суспільство є менш терплячим. Останнім часом дехто хмарочоси називає монстрами і помилково вважає, що у Західній Європі будівництво хмарочосів скрізь заборонене.[4]

За радянських часів хмарочоси офіційною пропагандою позиціонувались в якості символу людиноненависті в капіталістичному суспільстві. Прикладом використання образу є агітаційні вірші на кшталт «В Америці хмарочоси, // А трудящі голодні й босі».

Термінологія[ред.ред. код]

Попереду — однотипні житлові будинкі коміблоки, на тлі — хмарочоси. Нью-Йорк

Хмарочос — високий будинок, житлового, офісного або адміністративного використання. Загальновизнаного визначального критерію хмарочоса не існує. Мінімальна висота хмарочоса коливається приблизно у рамках 120 м- 150 м. Кількість поверхів і зовнішній вигляд теж впливають на визначення хмарочоса.

Коміблок (англ. Commieblock, Tower Block) — термін, що використовують ентузіасти архітектури щодо однотипних багатоповерхових житлових будинків. Коміблок може бути хмарочосом. В Канаді та США вживається термін Projects (укр. проекти).

Висотка — зазвичай будинок нижче хмарочоса, 9-25 поверхів. Іноді використовуються синхронно із хмарочосом.

Скайлайн — транслітерація англійського skyline. Урбанічна панорама або вигляд міста зі сторони.

Синоніми — небосяг, хмаросяг, хмародряп (гумористично) небошкряб (дослівний переклад з англ. skyscraper (sky — «небо», scraper — «шкрябун»)).

Технології будівництва[ред.ред. код]

Сучасні хмарочоси будуються за технологією сталевого каркасу. Спочатку зводиться каркас зі сталі, на нього припадає весь тиск. Стіни частіше грають лише ізоляційну й декоративну роль, що дозволяє робити їх зі скла.

Весь цикл створення звичайного сучасного хмарочоса:

1. Знаходиться територія зі стійким ґрунтом і гарним місцем розташування.

2. Риється яма до кам'яної поверхні. Вона має підтримувати хмарочос.

3. Підпору кладуть на дно ями. Підпори функціонують як великі підкладки, що розподіляють вагу.

4. Підпори заливають бетоном утворюючи першу підлогу.

5. Вертикальні балки споруджені та вміщені за допомогою великих кранів. Функцією цих балок буде підтримування вертикального навантаження.

6. Горизонтальні металеві бруси спорудженні між вертикальними балками. Функцією цих брусів є утримання структури будівлі.

7. Зовнішні стіни функціонують як завіси. Ці завіси ставлять наприкінці або синхронно з будівництвом.

Галерея[ред.ред. код]

[[Файл:|1200px|Гонконґ, велика панорама]]
Гонконґ, велика панорама

Примітки[ред.ред. код]

  1. Також зрідка: небося́г (небосяг // Словник української мови: у 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.), хмароде́р, хмародря́п (хмародряп // Словник української мови: у 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.).
  2. Возницький, Олександр. Гостиница «Украина» (рос.). Archunion
  3. Степовий, В'ячеслав. Кальницький, Михайло. Мистический долгострой (рос.). Интересный Киев
  4. Осипова, Любовь. В Киеве запроектирован новый монстр (рос.). Деловая Столица.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Archunion (рос.) — Архітектурна майстерня «АРХІТЕКТУРНИЙ СОЮЗ», велика кількість київських проектів та фотокарток.
  • SkyscraperCity.com — міжнародний форум, який об'єднує більше, ніж 100 тис. осіб. Присвячений хмарочосам та будівництву загалом. Існує українська секція.
  • SkyscraperPage.com (англ.) — величезна база статистики відносно хмарочосів з усього світу.
  • Emporis (англ.) — найбільша колекція багатоповерхівок (зокрема хмарочосів) на кожне місто світа. На Київ занесено більш ніж 1,500 будинків.